Постанова

від 10.04.2007 по справі ас-42/02-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/02-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" квітня 2007 р.  10:55              Справа № АС-42/02-07

вх. № 013/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін

позивача - Хижняк О.С. (дов.), Рева Д.М. (дов.)

1-відповідача - нез"явився

2-відповідача - не з"явився

по справі за позовом  ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова   

до  ПФ "Разноторг", м. Харків

     ТОВ "Дикс", м. Донецьк  

про визнання недійсним зобов'язання  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати недійсним зобов”язання, оформленого договором № 522 від 01.07.2005р. на загальну суму 6120000,00 грн., укладеного між ПФ „Разноторг” та ТОВ „Дикс” як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Позивач в своїй позовній заяві та в судовому засіданні зазначає, що використавши спірний договір, як підставу для збільшення розміру валових витрат обігу та виробництва і розміру податкового кредиту з ПДВ, перший відповідач, ПФ „Разноторг” порушив інтереси держави в сфері оподаткування. Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим пунктом документами.

Метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, яку мав спірний договір, було завищення валових витрат, віднесених до податкового кредиту та тим самим заниження податкових зобов”язань по спірному договору. Умисел на досягнення вказаної мети у ПФ „Разноторг”, що підтверджується включенням до податкового кредиту витрат, пов”язаних зі сплатою податків.

          Вищевказаний правочин купівлі-продажу між приватною фірмою „Разноторг" та товариством з обмеженою відповідальністю „Диск" було вчинено не в рамках здійснення фінансово - господарської діяльності, а з метою формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість з наступним отриманням відшкодування вказаної суми ПДВ з державного бюджету України.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, відзиви на позов не надали. Повістка про виклик в судове засідання, ухвала про призначення справи до розгляду та позовні матеріали були направлені поштою за юридичними адресами відповідачів, але були повернуті з відміткою: „не значиться”.

Згідно ст. 35 КАС України відповідачі є належно повідомленими про дату, час та місце судового засідання. Правом участі у судовому засіданні не скористалися.

Суд вважає, що нез"явлення відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 01.07.2005 р. між ПФ „Разноторг” та ТОВ „Дикс” був укладений договір купівлі-продажу, за яким ПФ „Разноторг” придбало у ТОВ „Дикс” сталь на загальну суму 6120000,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 1020000, 00 грн.), що підтверджується податковою накладною № 522 від 01.07.2005 р.

Суд зазначає, що суду не надано доказів фактичного виконання угоди, а саме накладних про отримання товару, доказів здіснення оплати за товар.

Перший відповідач, приватна фірма „Разноторг" перебуває на обліку в ДПІ у Червоно заводському районі м. Харкова та зареєстрована рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів № 984/1.20 від 31.10.1997 р.

Відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ „Дикс” від 06.06.2005 р. ліквідовано ТОВ „Дикс”. Відповідно до довідки ДПІ у Київському районі м. Донецька від 06.10.2005 р. ТОВ „Дикс” знято з податкового обліку та було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Дикс”. Листом від 06.10.2005 р. засновник та директор ТОВ „ Дикс ” повідомив, що у контрагентах ТОВ „ Дикс ” підприємство ПФ „Разноторг” не числиться. Також цей факт підтверджується актом про результати комплексної позапланової виїзної документальної перевірки  ТОВ „ Дикс ” від 20.09.2006 р. також 31.05.2006 р. директор підприємства Ведяєв Д.М. був звільнений з посади директора.

Таким чином, спірна угода з боку ТОВ „ Дикс” не могла бути укладена та виконана, оскільки дане підприємство на той час вже було в процесі ліквідації, і як в поясненях зазначив директор з червня 2005р. підприємство не здійснювало фінансово-господарської діяльності, в тому числі не мав відношень з ПФ „Разноторг”.

Відповідно до ст.207 ГК України, господарське зобов*язання, що не відповідає вимогам закону, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб*єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України „Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків, яким зокрема є і суб"єкт підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування, подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відпомості, пов”язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Від результатів виконання спірної ТОВ „ Дикс” не сплатило та і не могло сплатити до бюджету відповідні податки, а разом з тим ПФ „Разноторг” на підставі отриманої від імені ТОВ „ Дикс” податкової накладної, включило до складу свого податкового кредиту  відповідні суми  ПДВ.

Оскільки відшкодування суми ПДВ платнику на рахунок (або зменшення податкових зобов'язань платника), у зв'язку зі включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ, відбувається з державного бюджету, тобто в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли.

Вищезазначене свідчить про те, що від укладання та виконання спірної угоди  інтересам держави та суспільства завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

Виходячи з принципів підприємництва, що визначені ст.5 Закону України "Про підприємства в Україні" № 887-ХІІ від 27.03.1991р. (зі змінами та доповненнями), при здійсненні підприємницької діяльності підприємець сам вирішує питання, пов'язані зі співробітництвом (взаємодією) з іншими підприємцями та при цьому, згідно ст. 10 даного Закону, не повинні порушуватися інтереси держави.

За таких обставин суд вважає, що спірні зобов”язання підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 207 ГК України.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 22-15/333 від 07.02.07р. ТОВ "Дикс", код 31771446, вилучено із ЄДРПОУ, причина ліквідації - за заявою власника.

Оскільки на даний час той час ТОВ "Дикс" ліквідовано, суд закриває провадження у справі стосовно 2-відповідача на підставі п.5 ч.1 ст.157 КАС України.

Згідно ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено  з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а  у разі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторонни стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного.  У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного  стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.

У  разі  визнання  недійсним  зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все  одержане за зобов'язанням,  а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Суд зазначає, що застосування в даному випадк наслідків, передбачених ст.208 ГК України неможливо, оскільки суду не надано доказів фактичного виконання угоди,  ТОВ „Дикс” фактично нічого не отримувало і не могло отримати за спірною угодою.

Крім того, ч.1 ст.208 ГК України  передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 86, 94, п.5 ч.1 ст.157, ст. 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсними на підставі ст. 207 ГК України господарські зобов'язання ПФ „Разноторг” та ТОВ „Дикс”, які виникли згідно податкової накладної № 522 від 01.07.2005р. на суму 6120000,00 грн.

Відносно ТОВ "Дикс", код 31771446, провадження у справі закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 16.04.2007р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.