Постанова

від 10.04.2007 по справі ас-42/63-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/63-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" квітня 2007 р.  09:50              Справа № АС-42/63-07

вх. № 1322/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін :

позивача - Князев В.А. (дов.), Синиця Є.І. (дов.)

відповідача - Анацький Є.М. (дов.), Москаленко О.В. (дов.), Рева Д.В. (дов.)

по справі за позовом  ПП "Фор Ю", м. Куп'янськ Харківської області   

до  Куп'янської ОДПІ Харківської області, м. Куп'янськ Харківської області  

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, проситьсуд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Куп*янської ОДПІ №0000082310/0 та №0000092310/0 від 20.01.07р., зобов*язати Куп*янську ОДПІ надати до держказначейства висновок про відшкодування на користь позивача ПДВ в розмірі 251602,0грн., та просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Прокурор Харківської обл. надіслав до суду листа від 30.03.07р. в якому повідомив про свою участь у даній справі, але представник прокуратури до судових засідань не з*являвся.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ПП "Фор Ю" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період - листопад 2006 року  про що складено акт № 61/23-33510910 від 20.01.2006 р., на підставі висновків якого було прийняті спірні рішення.

В ході проведення зазначеної документальної перевірки, було встановлено, що позивачем по декларації за листопад 2006р. був задекларований до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ в розмірі 251602 грн., в результаті чого в порушення п.п.7.7.1, п. п. 7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 245041 грн.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що сама перевірка була проведена з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України    25 серпня 2005 р.

Також позивач вказує на те, що його підприємство було зареєстровано платником ПДВ 07.10.05р., про що видано свідоцтво №28123091. Протягом 12 послідуючих місяців його підприємство мало обсяг господарських операцій на суму 3654150,0грн., а тому відповідно до п.п.7.7.11 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на 13-й місяць має право на отримання бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі, який виник за результатами його господарської діяльності за ввесь період з дати реєстрації як платник ПДВ в розмірі 251602,0грн.

Відповідач в обгрунтування своїх заперечень по суті позову вказує на те, що за даними розрахунку бюджетного відшкодування за листопад 2006р., який був поданий позивачем до Куп'янської ОДПІ, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками податного звітного періоду становить 251602,0 грн.

Даний показник є сумою від'ємного значення, яке виникало протягом 12 податкових періодів з моменту реєстрації підприємства платником ПДВ з 01.11.2005р. по 30.10.06р.

За даними перевірки залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (жовтень 2006р.), за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками податного звітного періоду (листопад 2006р.) становить 6561 грн.

Відповідно до п.п.7.7.1, п. п. 7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону №168, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення попереднього звітного періоду, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій одержувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів і становить за жовтень 2006 р. -6561 грн.

Нормою п.п. "а" п.п.7.7.11 ясно, чітко та однозначно встановлено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка була зареєстрована як платник цього податку (тобто ПДВ) менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування. Зазначена норма є абсолютно визначеною, тобто чітко зазначає правові наслідки реєстрації як платника податків менш ніж 12 місяців, а саме, в цьому випадку така особа позбавлена юридичного права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог п.п. 7.7.11 п. 7. 7. ст. 7 Закону №168 позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 6561 грн., оскільки відповідно до Закону № 168, особа, яка була зареєстрована як платник ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подасться заява на бюджетне відшкодування не має права на отримання бюджетного відшкодування

Розрахунок та заява на повернення суми бюджетного відшкодування були подані позивачем разом з декларацією з ПДВ за листопад 2006р. за наслідками жовтня 2006р., а підприємство було зареєстроване платником ПДВ в жовтні 2005р., тобто право підприємства на отримання бюджетного відшкодування виникає, якщо за результатами декларації з ПДВ за листопад 2006 року виникає від'ємне значення, яке буде відображено у ст. 23.1 декларації з ПДВ за грудень 2006 року.

У зв'язку з вищевикладеним, за результатами проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2007 року №0000082310/0 про зменшення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 245041 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.01.2007 року №0000092310/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 6561 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Підприємство позивача було зареєстровано Виконкомом Куп*янської міськради Харківської обл. 06.09.05р., про що видано свідоцтво №14751020000000196, 20.09.05р. взято на податковий облік в Куп*янській ОДПІ та 07.10.05р. зареєстровано як платника ПДВ та видано свідоцтво №28123091. Першу податкову декларацію з ПДВ позивач подав за листопад 2005р. за результатами своєї господарської діяльності жовтень - листопад 2005р. Протягом послідуючих 12 місяців підприємство позивача мало  обсяг господарських операцій на суму 3654150,0грн.

Відповідно до п.п.7.7.11 ст.7 Закону України "Про ПДВ" такі особи не мають  права  на  отримання  бюджетного відшкодування:

а) особа, яка  була зареєстрована  як  платник  цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на  бюджетне  відшкодування,  та/або  мала  обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних  місяців  менші,  ніж  заявлена сума   бюджетного   відшкодування.

Виконуючи вимоги вказаної норми Закону позивач протягом 12 місяців з часу реєстрації платником ПДВ не заявляв до відшкодування суми ПДВ, податковий кредит по яким виникав у вказаний період внаслідок сплати митним органам ПДВ при імпорті товарів на митну територію України.

В податковій декларації з ПДВ за листопад 2006р., яку позивач надав відповідачу в грудні 2006р., ним було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 251602,0 грн., яка виникла за попередні 12 податкових періодів з вищенаведених підстав, вважаючи, що на 13 податковий період він має право на відшкодування заявленої суми ПДВ за весь попередній період.

Суд вважає таку позицію позивача помилковою, оскільки право платника податку на бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п.п.7.7.11 ст.7 Закону "Про ПДВ" (при виконанні решти вимог), виникає тільки з 13 податкового періоду.  Сума  ж ПДВ, яка підлягає відшкодуванню за 13 податковий період, визначається у відповідності до вимог п.п.7.7.1, 7.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", тобто відшкодуванню підлягає сума ПДВ, що фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) у складі вартості таких товарів (робіт, послуг) у попередньому періоді. Решта суми податкового кредиту з ПДВ повинна враховуватись  згідно  з підпунктом 7.7.3 ст.7 цього ж Закону у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Разом з тим суд зазначає, що відповідач невірно вирахував 13-й податковий період, вважаючи його груднем 2006р., оскільки п.п.7.7.11 зазначеного Закону передбачає початок  відрахування податкових періодів з дати реєстрації підприємства в якості платника ПДВ, а не з дати подання таким платником першої податкової декларації з ПДВ, як вважає відповідач.

Оскільки позивач зареєструвався платником ПДВ в жовтні 2006р., то 13-й податковий період є листопад 2006р., за який він і подав розрахунок на бюджетне відшкодування ПДВ, і відповідач в акті перевірки правильно визначив суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за відповідний період в сумі 6561,0грн., яка  розрахована у відповідності до вимог п.п.7.7.1, 7.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

Таким чином суд зазначає, що оскільки право на бюджетне відшкодування ПДВ у позивача виникло з листопада 2006р. у сумі 6561,0грн., тому відповідачем неправомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092310/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування за листопад 2006р. у сумі 6561,0грн. Дане рішення підлягає визнанню недійсним.

Стосовно позовних вимог про зобов*язання відповідача надати до держказначейства висновок про відшкодування на користь позивача ПДВ в сумі 251602,0грн., суд зазначає, що Законом  України „ Про  податок  на  додану  вартість” абз.2  п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 передбачено „Після  закінчення  процедури адміністративного  або  судового оскарження податковий  орган протягом  п'яти  робочих  днів, наступних за днем отримання  відповідного  рішення, зобов'язаний  надати  органу  державного  казначейства висновок  із  зазначенням  суми  податку, що  підлягає  відшкодуванню  з  бюджету.”

Таким чином суд задовольняє такі вимоги частково в частині зобов*язання відповідача надати до держказначейства висновок про відшкодування на користь позивача ПДВ в розмірі 6561,0грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат понесених ним на правову допомогу  суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач уклав із ТОВ Фірма "Юр-Місія" договір доручення №88 від 25.01.07р., згідно з яким, ТОВ Фірма "Юр-Місія", зобов*язувалося за плату надавати позивачу юридичну допомогу та представляти його інтереси в судах.

Незважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, суд відмовляє позивачу в розподілі судових витрат на підставі нижченаведеного:

Як документальне підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав квитанцію прибуткового касового ордеру від 26.01.07р. на суму 2000,0грн. Але вказані кошти отримав СПДФО Князєв В.О., який був представником позивача на підставі його довіреності №1 від 25.01.07р.  Підставою отримання таких коштів зазначено "договір про надання юридичних послуг в господарському суді". Договору про надання правової допомоги між позивачем та СПДФО Князєвим В.О. до суду не надано, тому з даної оплати не вбачається, по якому спору та по якій справі позивач поніс такі витрати.

Крім того, при поданні даного позову за підписом представника позивача Князєва В.О. було порушено вимоги ст.106 КАС України, в зв*язку з чим позовна заява була залишена без руху, та надано строк для усунення недоліків. Потім під час розгляду справи позивачем уточнювались позовні вимоги, оскільки вимоги, що були сформульовані в первісному позові, не є способом судового захисту порушеного права. Позовні вимоги судом були задоволені частково не з підстав правового обгрунтування, викладеного в позові, а з правової позиції суду. Наведене свідчить про недостатній кваліфікаційний рівень повіреного по договору доручення №88 від 25.01.07р.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Куп"янської ОДПІ Харківської області № 0000092310/0 від 20.01.2007р.

Зобов"язати Куп"янську ОДПІ Харківської області надати протягом п"яти робочих днів, наступних за днем набрання чинності постановою суду, висновок органу Державного казначейства із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню на користь ПП "Фор Ю", код 33510910, з державного бюджету в розмірі 6561,00 грн. за листопад 2006р.

Стягнути з державного бюджету на користь ПП "Фор Ю", код 33510910, державне мито в сумі 1,70 грн.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 16.04.2007р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.