Рішення

від 19.05.2016 по справі 605/211/16-ц

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 605/211/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" травня 2016 р. Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі головуючої судді Ігнатової Г.В. при секретарі Чебан Т..В з участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно по заповіту,-

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Угирнівської сільської ради, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 вересня 2013 року помер його батько - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, що знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради.. Спадкоємцем по заповіту є він- позивач . Підгаєцькою державною нотаріальною конторою позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, оскільки у свідоцтві про смерть та в державному акті на землю спадкодавця є розбіжності щодо прізвища Головка та Головко в зв'язку з чим неможливо встановити відповідність спадкового майна вищезазначеному спадкодавцю.. За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом в якому просить визнати за ним, як за спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_4, право власності, на належну спадкодавцеві на підставі Державного акту на право приватної власності на землю земельну ділянку виданого на ОСОБА_4.

При судовому розгляді справи позивач позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити з підстав викладених позовній заяві.

Притягнута до участі в справі на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась подала заяву про визнання позову в повному обсязі та прохала позов задоволити, а розгляд справи провести за її відсутності.

Пердставник відповідача - ОСОБА_3 сільської ради - в судове засідання не з'явився, але надали заяву з клопотанням розглядати справу без представника сільської ради, проти задоволення позову не заперечують.

Враховуючи те, що відповідачі скористались своїми правами врегульованими ч.2 ст.158 ЦПК України , а їх явка не визнана судом обов'язковою, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.169 ЦПК України , а тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів, що містяться у справі.

Дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 помер 12.09.2013 року / а. с. 19.

За життя, 20.03.2013 року, ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчено секретарем виконкому ОСОБА_3 сільської ради Підгаєцького району, - відповідно до якого він заповів ОСОБА_1 все своє майно, яке належить йому на день смерті / а. с. 18 /.

Згідно розпорядження № 361 від 05.10.2004 року Підгаєцької райдержадміністрації Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право приватної власності на землю ОСОБА_4., було видано 14 лютого 2005 року Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯА № 193831, на ОСОБА_4, відповідно до якого останньому було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,42 га (пай ), що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради і ця земля передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва / а. с. 7,10 /.

Це право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_4 , на момент складання ним 20.03.2013 року заповіту, та на час користування вказаною земельною ділянкою, у відповідності до чинного на той момент законодавства ніким не оспорювалось.

Розбіжності стосовно прізвища у правоустановлюючого документу Головко не вплинули на право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, як і не відбулося жодних змін відносно самої земельної ділянки, а отже ця земельна ділянка і є спадковим майном за заповітом складеним ОСОБА_4 20.03.2013 року .

Згідно із ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України , ч.1ст.3 ЦПК України ). Тобто звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду відповідної державної нотаріальної контори, відмова якої в оформленні спадщини дає підстави вважати про наявність спору про право.

Відповідно до поданого до суду відповідачем ОСОБА_2 відмови від прийняття спадщини від 11 лютого 2014 року зареєстрованої нотаріусом нотаріального округу Санкт-Петербурга ОСОБА_5 свідчить про те що ОСОБА_2 відмовилась від спадщини померлого її чоловіка ОСОБА_4 в користь сина спадкоємця ОСОБА_6

Суд, також приймає до уваги позицію відповідача ОСОБА_3 сільської ради, яка не заперечує проти прийняття спадщини позивачу, а отже не бажає переходу у її власність майна після смерті ОСОБА_4.

За вказаних обставин, оскільки інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні спадкодавця не існує , то у відповідності до ч .І ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Пленум ВСУ в постанові N 20 від 22.12.95 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Таким чином, судом встановлено, що за життя спадкодавець на законних підставах володів та користувався земельною ділянкою, та його право ніким не оспорювалось і на даний час ніким не оскаржено.

Виходячи із положень книги 6 ЦК України , спадкове право захищає власність фізичних осіб, ОСОБА_1., пов язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб єктом яких є позивач.

Суд приймає до уваги, що підстави визнання позову відповідачем не суперечать наявним у матеріалах справи доказам, що позивач є єдиним спадкоємцем спадщини, яка відкрилася після смерті його батька і прийняття ним спадщини останнього не порушує прав інших осіб.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, інші спадкоємці не претендують на спадщину, суд бере до уваги позицію відповідачів, які позовні вимоги визнали у повному обсязі, подавши про це письмові заяви до суду, що згідно з положень ч. 7 ст. 174 ЦПК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову. Судом встановлено, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права третіх осіб , то відповідно до статті 1223 ЦК України ОСОБА_1 є законним спадкоємцем майна померлого.

Вищевикладене дає суду законні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328 , 1218 , 1223, 1225, 1268-1270 ЦК України , враховуючи правові позиції ВССУ, викладені в Постанові Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 10 , 60 , 209 , 212-215 , 218 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити .Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після померлого 12.09.2013 року ОСОБА_4, право власності, на належну спадкодавцеві на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯА № 193831, на ОСОБА_4 виданого Підгаєцькою райдержадміністрацією 14.02.2005 року, - земельну ділянку (пай ) площею 1,42 га, кадастровий номер 6124887700:01:001:0064 розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Апеляційна скарга на рішення Підгаєцького районного суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис ОСОБА_7