Рішення

від 11.04.2007 по справі 47/90-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/90-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2007 р.                                                            Справа № 47/90-07

вх. № 2301/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Білоус В.В. за довіреністю б/н від 02.02.2007р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Елтек", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія", м. Харків  

про стягнення 13441,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 12392,99грн., інфляційних у розмірі 396,57грн., пені у розмірі 554,12грн., 3% річних у розмірі 97,79грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №Е-2006/013 від 10.01.2006р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 134,41грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що  невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 30.03.2007р. уточнену позовну заяву вякій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 7392,99грн., пені у розмірі 763,95грн., інфляційних у розмірі 470,93грн., 3% річних у розмірі 134,82грн. та судові витрати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Крім того позивач в своїй уточненій позовній заяві заявив клопотання про вжиття  заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, але позивачем при подачі позовної заяви було заявлено теж саме клопотання в якому відповідно до ухвали господарського суду від 21.03.2007р. було відмовлено з тих підстав, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні зави про вжиття  заходів забезпечення позову.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № Е-2006/013 від 10.01.2006р. строком дії до 31.12.2006р.

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов"язався передати у власність покупцеві товар, а покупець у свою чергу зобов"язався прийняти та оплатити   електротехнічну продукцію згідно виписаних рахунків-фактур.

Як вбачається з матеріалів справи 09.11.2006р. між постачальником та покупцем було проведено звірку взаємних розрахунків, згідно з якою станом на 09.11.2006р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 12392,99грн.

Пунктом  3.2 вищезазначеного договору передбачено, що оплата за продукцію здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня відвантаження товару.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та наданої позивачем уточненої позовної заяви сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 7392,99 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.1 договору № Е-2006/013 від 10.01.2006р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 763,95 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 470,93грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 134,82грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 134,41 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Українська будівельна компанія" (61002, м. Харків, вул. Революції, буд. 5, р/р2260010101654 в відділенні №2 ЗАТ "Прокредитбанк", МФО 320984, код ЄДРПОУ 31797160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Елтек" (м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 12, р/р26000278496001 в відділенні №1 ХГРУ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 31234562) основної заборгованості у розмірі 7392,99грн., пені у розмірі 763,95грн., інфляційних у розмірі 470,93грн., 3% річних у розмірі 134,82грн., держмита у розмірі 134,41грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.