Постанова від 17.09.2009 по справі 8/251-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 р. № 8/251-08

Вищий господарський с уд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В.,

суддів : Глос О.І.,

Олійника В.Ф.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали касаційного подання Першого заступника прокур ора Київської області в інте ресах держави в особі Інспек ції державного архітектурно -будівельного контролю в Киї вській області; Білоцерківсь кої міської ради Київської о бласті

на рішення від 04.06.2008 року

у справі № 8/251-08

господарського суду Київської області

за позовом 1. Фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_1;

2. Фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_2

до 1. Гаражного кооперат иву “Лада”;

2. Білоцерківського мі жміського бюро технічної інв ентаризації

про визнання права власності

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивачів: не з' явились

від відповідачів:

від прокуратури: не з' явились

Громадський С.О. (старший пр окурор відділу Генеральної п рокуратури України)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарськог о суду Київської області (суд дя Чорна Л.В.) від 04.06.2008 року по сп раві № 8/251-08 визнано право спіль ної сумісної власності за фі зичними особами - підприємц ями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 н а нежитлові будівлі - зблоко вані гаражі №№1349, 1350, 1358, 1355, 1356, 1354, що за значені в плані літерою “А”, з агальною площею 197,4 м.кв., з погр ебом 20,90 м.кв., які знаходяться з а адресою: м. Біла Церква, вул. М олодіжна, 19а; зобов' язано Біл оцерківське міжміське бюро т ехнічної інвентаризації зар еєструвати право власності н а нежитлові будівлі - зблоков ані гаражі №№1349, 1350, 1358, 1355, 1356, 1354, що заз начені в плані літерою “А”, за гальною площею 197,4 м.кв., з погре бом 20,90 м.кв., які знаходяться за адресою: м. Біла Церква, вул. Мо лодіжна, 19а.

В касаційному поданні перш ий заступник прокурора Київс ької області просить скасува ти рішення Господарського су ду Київської області від 04.06.2009 р оку, справу направити на нови й розгляд, посилаючись на пор ушення норм матеріального та процесуального права, а саме : ст.301 Закону України “Про план ування і забудову територій” , ч.3 ст.18, ст.ст.7, 12, 24 Закону України “Про основи містобудування” , ст.10 Закону України “Про архі тектурну діяльність”, ст.ст.331 , 376 ЦК України.

Відзиву на касаційне подан ня сторони не надіслали.

Сторони не скористались на даним процесуальним правом н а участь у засіданні суду кас аційної інстанції.

Заслухавши пояснення по ка саційному поданню старшого п рокурора відділу Генерально ї прокуратури України, який п ідтримав викладені в ньому д оводи, перевіривши правильні сть застосування норм матері ального та процесуального пр ава місцевим господарським с удом, колегія суддів Вищого г осподарського суду України п риходить до висновку, що каса ційне подання підлягає задов оленню з наступних підстав.

Фізичні особи - підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зверну лись до суду з позовними вимо гами до Гаражного кооператив у “Лада” та Білоцерківського МБТІ про визнання права спіл ьної сумісної власності на н ежитлові будівлі - гаражі, м отивуючи свою позицію тим, що самочинна перебудова гаражі в на виділених їм в гаражному кооперативі місцях була зді йснена для збільшення рентаб ельності діяльності підприє мців за власний рахунок та вл асними силами. Нормативно по зов обґрунтовано посиланням на ст.328, ч.ч.1, 2 ст.331ё, ч.1, ч.3 ст.376, ч.1 ст .368 ЦК України.

Задовольняючи позов, суд пе ршої інстанції виходив із об ґрунтованості позовних вимо г, оскільки позивачі без відп овідної проектно-кошторисно ї документації і дозволу від повідних органів, за власний рахунок та власними силами з робили самочинне будівництв о, та вмотивував такий виснов ок посиланням на ст.ст. 328, 355, 368 ЦК України, положення Закону Ук раїни “Про державну реєстрац ію речових прав на нерухоме м айно (п.1 ст.4, п.4 ст.5, ст.7, п.5 Прикінц евих положень цього Закону).

Проте, дійшовши такого висн овку суд не з' ясував дійсни х обставин спору, і, зокрема, щ одо наявності умов, встановл ених законом для визнання пр ава власності на самочинно з будоване нерухоме майно за р ішенням суду.

Разом з цим, місцевий суд не звернув уваги на вимоги абза цу 2 ч.2, ч.3 ст.331 ЦК України, відпов ідно до яких право власності на новостворене нерухоме ма йно виникає з моменту його пр ийняття до експлуатації, якщ о прийняття цього майна до ек сплуатації передбачено дого вором або законом. До заверше ння будівництва (створення м айна) особа вважається власн иком матеріалів, обладнання тощо, які були використані в п роцесі цього будівництва (ст ворення майна).

Необхідність прийняття за кінчених будівництвом об' є ктів в експлуатацію в порядк у, встановленому Кабінетом М іністрів України, передбачен а ч.3 ст.18 Закону України “Про ос нови містобудування”.

Так, відповідно до постанов и Кабінету Міністрів України “Про порядок прийняття в екс плуатацію закінчених будівн ицтвом об' єктів” від 22 верес ня 2004 року №1243 прийняття в експл уатацію закінчених будівниц твом об' єктів полягає у під твердженні державними прийм альними комісіями готовност і до експлуатації закінчених будівництвом об' єктів. За р езультатами роботи державно ї приймальної комісії склада ється акт про прийняття в екс плуатацію закінченого будів ництвом об' єкта. Акт держав ної приймальної комісії підл ягає затвердженню у 15-денний с трок органом виконавчої влад и чи органом місцевого самов рядування, що утворив цю комі сію, та реєструється в інспек ції державного архітектурно -будівельного контролю, яка в идала дозвіл на виконання бу дівельних робіт.

Одночасно слід зазначити, щ о відповідно до ст.24 Закону Ук раїни “Про планування і забу дову територій” фізичні та ю ридичні особи, які мають намі р здійснити будівництво об' єктів містобудування на земе льних ділянках, що належать ї м на праві власності чи корис тування, зобов' язані отрима ти від виконавчих органів ві дповідних рад, Київської та С евастопольської міських дер жавних адміністрацій, у разі делегування їм таких повнов ажень відповідними радами, д озвіл на будівництво об' єкт а містобудування.

Статтею 29 цього Закону пере дбачено, що здійснення будів ельних робіт на об' єктах мі стобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а та кож здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним буді вництвом і передбачає відпов ідальність згідно із законод авством.

В порушення вимог ст.ст.4, 38, 43 Г ПК України щодо всебічного, п овного і об' єктивного розгл яду всіх обставин справи, суд ом не було з' ясовано обстав ин, пов' язаних з належним пр ийняттям спірного об' єкту н ерухомості до експлуатації у встановленому порядку.

Крім того, згідно з Тимчасов им положенням про порядок де ржавної реєстрації прав влас ності на нерухоме майно, затв ердженим наказом Міністерст ва юстиції України від 7 лютог о 2002 року №7/5, підприємства бюро технічної інвентаризації зд ійснюють державну реєстраці ю прав власності на нерухоме майно у межах визначених адм іністративно-територіальни х одиниць.

Вирішуючи спір, місцевий су д не звернув увагу на те, що Бі лоцерківське МБТІ відповідн о до вищезазначеного положен ня здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме м айно, а відтак не може бути від повідачем у справі за позово м Фізичних осіб - підприємці в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності.

Як вбачається з касаційног о подання, ухвалене в даній сп раві рішення господарського суду стосується прав Інспек ції Державного архітектурно -будівельного контролю в Киї вській області, яка здійснює державний архітектурно-буді вельний контроль та нагляд з питань будівництва, містобу дування та архітектури (ст.10 З акону України “Про архітекту рну діяльність”), а також прав Білоцерківської міської рад и Київської області (ст.ст.7, 12, 24 Закону України “Про основи м істобудування”), що зумовлює їх участь в судовому процесі по даній справі.

Прийняття судом рішення, що стосується прав і обов' язк ів осіб, які не були залучені у справі, є безумовною підстав ою для скасування рішення го сподарського суду на підстав і п.3 ч.2 ст.11110 ГПК України.

Пленум Верховного Суду Укр аїни у п.1 постанови “Про судов е рішення” від 29 грудня 1976 року №11 роз' яснив, що обґрунтован им визнається рішення суду, в якому повно відображені обс тавини, що мають значення для справи, висновки суду про вст ановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відпо відають дійсності і підтверд жуються достовірними доказа ми, дослідженими в судовому з асіданні.

Під час нового розгляду спр ави господарському суду перш ої інстанції необхідно враху вати викладене, всебічно і по вно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об' єктивної оцінки наявних у ній доказів, з' ясувати дій сні права та обов' язки стор ін, і залежно від встановлено го, правильно застосувати но рми матеріального права, що п ідлягають застосуванню до сп ірних правовідносин та ухвал ити законне й обґрунтоване р ішення.

За таких обставин ухвалене у даній справі судове рішенн я не можна визнати законним й обґрунтованими, у зв' язку з чим воно підлягає скасуванн ю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інста нції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 , 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1, п.3 ч.2 ст.111 10, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу Укра їни, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання пер шого заступника прокурора Ки ївської області на рішення Г осподарського суду Київсько ї області від 04.06.2008 року у справ і

№ 8/251-08 задовольнити.

Рішення Господарського су ду Київської області від 04.06.2008 р оку у справі № 8/251-08 - скасувати .

Справу № 8/251-08 направити до Гос подарського суду Київської о бласті на новий розгляд.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

С у д д і О.Глос

В.Олійник