Ухвала

від 16.05.2016 по справі 816/243/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 р.Справа № 816/243/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2016р. по справі № 816/243/16

за позовом Приватного підприємства "Проміндустрія-2010"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Проміндустрія-2010" (далі за текстом - ПП "Проміндустрія-2010", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі за текстом - ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 грудня 2015 року №0000702310 та №0000712310.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 03 грудня 2015 року: №0000702310 та №0000712310.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 44.1 ст. 44 п. 198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що господарські операції позивача з придбання товарів у ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг" є безтоварними, оскільки ПП "Проміндустрія - 2010" здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Проміндустрія - 2010", ідентифікаційний код 39283622, зареєстроване як юридична особа (а.с.41, т.1), є платником податку на додану вартість з 01 серпня 2014 року, що підтверджується витягом №1416014500210 з реєстру платників податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.40, т.1), одним із видів діяльності позивача за КВЕД є виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., лиття легких кольорових металів та неспеціалізована оптова торгівля (а.с.47, т.1).

У термін з 06 листопада 2015 року по 12 листопада 2015 року ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Проміндустрія - 2010" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04 липня 2014 року по 05 листопада 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №2691/16-01-22-04-12/39283622 від 19 листопада 2015 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.138.1 статті 138, п.п.139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 52273 грн., в тому числі у 2014 році 52273 грн та п.198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 58080,71 в тому числі у серпні 2014 року на суму 7500 грн, вересні 2014 року на суму 14334 грн та жовтні 2014 року на суму 36246,71 (а.с.51-74, т.1).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000702310 від 03 грудня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 65341,25 грн в тому числі 52273 грн - за основним платежем, 13068,25 - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 109, т.1).

- №0000712310 від 03 грудня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 72601,25 грн в тому числі 58081 грн - за основним платежем, 14520,25 - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.110, т.1).

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до витрат та податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які в свою чергу були використані останнім у межах господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ПП "Проміндустрія-2010" податку на додану вартість та податку на прибуток ґрунтуються на доводах відповідача про безпідставне завищення податкового кредиту серпня-жовтня 2014 року в загальному розмірі 58080,71 грн. та завищення витрат за 2014 р. в загальному розмірі 290405 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг".

Контролюючий орган посилається на відсутність факту реального вчинення господарських операцій ПП "Проміндустрія-2010" з вищезазначеними контрагентами, оскільки відповідно до актів про неможливість проведення зустрічних звірок, та податкової інформації даних контрагентів встановлено ознаки нереальності здійснення ними господарської діяльності за вказаний період у зв'язку з відсутністю за місцем знаходження, взаємовідносинами з контрагентами відносно яких встановлено ознаки нереальності здійснення ними господарської діяльності, відсутності основних засобів, кваліфікованого персоналу.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Проміндустрія-2010" (Покупець) та ТОВ Фірма Селеста (Продавець) укладено договір поставки від 04 серпня 2014 року №04-08/14, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: алюміній АК 12 (а.с.79, т.1).

ТОВ "Фірма Селеста" виписано позивачу податкову накладну №10 від 04 серпня 2014 року, на алюміній АК 12 без пч. на 1800 кг, на загальну суму 45000, у тому числі ПДВ - 7500 грн (а.с.107, т.1).

В акті перевірки ПП "Проміндустрія - 2010" наявні посилання щодо відсутності реєстрації ТОВ "Фірма Селеста" податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абзацу другого пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України "Перехідні положення" (у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Враховуючи, що сума ПДВ у виписаній ТОВ "Фірма Селеста" податковій накладній складає 7500 грн і не перевищує 10 тисяч гривень, тому податкова накладна не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Фірма Селеста" згідно укладеного договору №04-08/14 від 04 серпня 2014 року позивач підтверджує видатковою накладною № 0804/01 від 04 серпня 2014 року, копія якої наявна у матеріалах справи (а.с.105, т.1).

Отриманий від ТОВ "Фірма Селеста" товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за серпень 2014 року (а.с. 131, т.2).

На підтвердження здійснення позивачем оплати товару отриманого від ТОВ "Фірма Селеста" позивачем надано копію платіжного доручення (а.с. 108, т.1).

Згідно пояснень позивача, доставка товару від ТОВ "Фірма Селеста" здійснювалася за його власний рахунок, автомобілем Богдан 20, фургон-С, вантажний фургон ВІ0553ВА, що підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с.106, т.1).

В подальшому, придбаний товар - Алюміній АК 12 був використаний ПП "Проміндустрія - 2010" для виготовлення настілів ЕТК 330.10.000.018 та настілів ЕТК 330.10.000.018, які в подальшому реалізовано ТОВ Інструментальний завод за договором №11140/010153/з від 04 серпня 2014 року (а.с.60-61, т.2), що підтверджується наявними в справі копіями видаткових накладних, довіреностями, товарно-транспортними накладними (а.с.60-81, т.2).

Наявність у позивача нежитлових приміщень для здійснення господарської діяльності підтверджується договором оренди №1 від 01 серпня 2014 року та актом прийому-передачі від 01 серпня 2014 року, відповідно до якого ПП "Проміндустрія - 2010" передано компресорну площею 131,4 кв.м., підсобне приміщення 8 кв.м., кабінет площею 2 кв.м.

В якості доказів про наявність у ПП "Проміндустрія - 2010" обладнання для виготовлення настілів ЕТК 330.10.000.018 до матеріалів справи надано договір оренди №01/01 від 01 серпня 2014 року, додаток №1, в якому зазначено перелік обладнання, що передано в оренду та акт приймання-передачі обладнання за вказаним договором (а.с.197-198, т. 1).

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Проміндустрія - 2010" в період з серпня по жовтень 2014 року мало достатню кількість працівників для здійснення господарської діяльності по литтю легких кольорових металів (а.с. 211-250, т.2).

Також колегією суддів встановлено, що протягом вересня - жовтня 2014 року позивач мав господарські правовідносини з ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг" по поставці деталей для пресформи на загальну суму 223484 грн, в тому числі ПДВ - 37247,33 грн на підставі договорів поставки: №9-01-2014Г від 01 вересня 2014 року з ТОВ "Емтіпрод" (а.с.78, т.1); №9-10/14 від 09 жовтня 2014 року з ТОВ "Арторіум Груп" (а.с.76, т.1); №0110-2014КМ від 01 жовтня 2014 року з ТОВ "Прімарі Білдінг" (а.с.77, т.1).

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ "Емтіпрод" позивачем надано до матеріалів справи рахунок-фактури №090901 від 09 вересня 2014 року, податкову накладну № 7 від 09 вересня 2014 року, видаткову накладну № 0909/01 від 09 вересня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: плита толкателей 0542-7510А/03 - 1 шт., опора толкателей 0542-7510А/04 - 1 шт., вставка неподвижна 0542-7510А/07 - 1 шт., вставка подвижна 0542-7510А/08 - 1 шт., вставка подвижна 0542-7510А/09 - 1 шт., вставка подвижна 0542-7510А/10 - 1шт., направляюча 0542-7510А/11 - 1 шт., толкалеть 0542-7510А/13 - 25 шт., втулка литнікова 0542-7510А/14 - 1 шт., вставка 0542-7510А/19 - 4 шт., втулка 0542-7510А/21 - 1 шт., стержень 0542-7510А/24 - 1 шт., вставка 0542-7510А/26 - 1 шт., на загальну суму 86004 грн, в тому числі ПДВ - 14334 грн (а.с.99-100, 102 т.1).

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Арторіум Груп" позивачем надано до суду рахунок-фактуру №100902 від 09 жовтня 2014 року, податкову накладну №9 від 09 жовтня 2014 року, видаткову накладну № 1009/02 від 09 жовтня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: плита толкателей 0542-7511А/06 - 1 шт., опора толкателей 0542-7511А/05 - 1 шт., вставка 0542-7511А/11 - 1 шт., толкатель 0542-7511А/18 - 3 шт., втулка 0542-7511А/07 - 2 шт. на загальну суму 51480 грн, в тому числі ПДВ - 8580 грн (а.с.80-81,83 т.1).

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ "Прімарі Білдінг" позивачем надано до суду:

- рахунок - фактуру №100202 від 02 жовтня 2014 року, податкову накладну № 2 від 02 жовтня 2014 року, видаткову накладну № 1002/01 від 02 жовтня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: плита толкателей 0542-7510А/03 - 1 шт., опора толкателей 0542-7510А/04 - 1 шт., вставка нерухома 0542-7510А/07 - 1 шт., вставка рухома 0542-7510А/08 - 1 шт., вставка рухома 0542-7510А/09 - 1 шт., вставка рухома 0542-7510А/10 - 1шт., на загальну суму 59400 грн, в тому числі ПДВ - 9900 грн (а.с.94-95, 97 т.1);

- рахунок - фактуру №100203 від 03 жовтня 2014 року, податкову накладну № 3 від 03 жовтня 2014 року, видаткову накладну № 1003/01 від 03 жовтня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: направляюча 0542-7510А/ - 1 шт., толкатель 0542-7510А/13 - 25 шт., втулка литнікова 0542-7510А/14 - 1 шт., вставка 0542-7510А/19 - 4 шт., втулка 0542-7510А/21 - 1 шт., стержень 0542-7510А/24 - 1шт., вставка 0542-7510А/26 - 1 шт., на загальну суму 26600 грн, в тому числі ПДВ - 4433,33 грн (а.с.89-90, 92, т.1).

Отриманий від ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг" товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за вересень, жовтень 2014 року (а.с. 133-138, т.2).

Розрахунок за придбаний товар позивачем проведено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.93,98, 103,161 т.1).

Колегією суддів встановлено, що перевезення товару від ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг" здійснювалося директором ПП "Проміндустрія - 2010" ОСОБА_4, його власним автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер 30070ПО. На підтвердження права власності на автомобіль та права керування транспортним засобом надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №ІХС183693 та посвідчення водія серії ІХА № 021328, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.31-32, т.2).

Відповідно до наказу №1-к від 03 липня 2014 року ОСОБА_4 є директором Приватного підприємства "Проміндустрія - 2010" (а.с.17, т.2).

Оскільки законодавством не передбачено заборон щодо використання власного транспортного засобу, що належить на праві власності особі, для здійснення господарської діяльності в цілях приватного підприємства, колегія суддів вважає, що доставку товару від ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп" та ТОВ "Прімарі Білдінг" ОСОБА_4, який одночасно є директором такого приватного підприємства, підтверджено належними доказами.

Придбаний позивачем товар у ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Прімарі Білдінг" реалізований ТОВ "Інструментальний завод" за договором №11 14/0 10 153/3 від 04 серпня 2014 року та за договором №11 14/0 10 160з від 18 серпня 2014 року, також частина товару придбана у ТОВ "Прімарі Білдінг" реалізовано ТОВ "Полтаваіндустрія" за договором поставки №15 від 01 серпня 2014 року, що підтверджується копіями документів, які наявні в матеріалах справи (а.с.53-79, 113-114, 116 - 122, т.2).

Згідно довідки Головного управління статистики у Полтавській області від 10.07.2014 року види діяльності Приватного підприємства "Проміндустрія - 2010" за КВЕД-2010:25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 24.53 ОСОБА_2 легких кольорових металів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля та інше.

Отже, придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства.

Також колегією суддів встановлено, що 20 жовтня 2014 року між ПП "Проміндустрія - 2010" (покупець) та ТОВ "Інвест Пак" (продавець) укладено договір поставки №20 - 10/Т, відповідно до умов якого, останній зобов'язується передати у власність, покупець прийняти та оплатити товар, а саме: тігель ТЧ - 250, проволока ніхром F 80 д.4,5 мм, масло ТП - 30, чугуна болванка д.100*400 (п.1.1-1.2 Договору) (а.с.75, т.1)

На підтвердження виконання умов договору, укладеного з ТОВ "Інвест Пак", позивачем надано до суду рахунок-фактуру №102202 від 22 жовтня 2014 року, податкову накладну №12 від 22 жовтня 2014 року, видаткову накладну №1022/02 від 22 жовтня 2014 року, згідно з якими здійснено поставку товару, а саме: тігель ТЧ - 250 - 3 шт., проволока ніхром F 80 д.4,5 мм - 75 м, масло ТП - 30 - 600 л, чугука болванка д.100*400 30 шт., на загальну суму 80000,28 грн, в тому числі ПДВ - 13333,38 грн (а.с.84-85,87 т.1).

Придбаний за вказаним договором товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за жовтень 2014 року (а.с. 136-138, т.2).

Матеріалами справи підтверджено, що доставка товару від ТОВ "Інвест Пак" здійснювалася за рахунок позивача, автомобілем Богдан 20, фургон-С, вантажний фургон ВІ0553ВА, що підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с.86, т.1).

Кошти за придбаний товар позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Інвест Пак", що підтверджується платіжним дорученням №97 від 24 жовтня 2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.88 т.1).

Згідно письмових пояснень позивача, що тігель ТЧ - 250 в кількості 3 шт., проволока ніхром F 80 д.4,5 мм - 75 м, масло ТП - 30 - 600 л, чугуна болванка д.100*400 - 30 шт., використовувались як допоміжні матеріали у технологічному процесі лиття металів, для обслуговування обладнання (ливарних машин) та після виготовлення продукції і у зв'язку зі зношеністю цього товару в процесі роботи на кінець жовтня 2014 року був списаний на залишку матеріалів, що підтверджується актом списання №3 (а.с.8, т.2).

Позивачем також надано до матеріалів справи Інструкцією з керівництва по експлуатації машини для лиття під тиском та додаток до даного керівництва, що підтверджує необхідність придбаних деталей у ТОВ "Інвест Пак" (а.с.95-112, т.2).

Наявність обладнання на якому використовувалися товари придбані в ТОВ "Інвест Пак" підтверджується договором оренди від 01 серпня 2014 року укладеним з ПП "СП - Мир", додатком №1 до договору, актом приймання - передачі обладнання, відповідно до якого передано Спеціальне обладнання, крім іншого, ливарна машина (а.с.197-198 т.1).

Також, в матеріалах справи наявні копії договорів щодо реалізації виготовленої продукції за допомогою ливарної машини (а.с.241-248, т.1, 1-7, т.2).

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Факт реєстрації контрагентів позивача платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог п.198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відповідає дійсним обставинам справи.

Перевіряючи доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог ст.ст. 138-139 Податкового кодексу України, в результаті чого, виходячи з позиції податкового органу, завищено витрати за 2014 р. в загальному розмірі 290405 грн , відповідно до включення до собівартості матеріалів придбаних у ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг", що призвело до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 52273,00 грн. , колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

За приписами п.44.1. ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізований товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Отже, формування витрат обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, понесені позивачем протягом 2014 року, що перевірявся, при веденні фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Фірма Селеста", ТОВ "Емтіпрод", ТОВ "Арторіум Груп", ТОВ "Інвест - ПАК" та ТОВ "Прімарі Білдінг" повинні приймати участь у формуванні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за цей період, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами, що були складені під час здійснення господарських операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження.

Таким чином, позивачем доведено, що всі витрати, які були включені позивачем до складу податкового кредиту та витрат по операціях з вищезазначеними контрагентами, є документально підтвердженими та пов'язаними із провадженням господарської діяльності позивача.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності податкової інформації про відсутність підприємств контрагентів позивача за своїм місцезнаходженням, актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, як підстави для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат, з огляду на наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати), а також інші недоліки господарської діяльності контрагентів, при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит та витрати позивача.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання відповідача на неправомірне формування позивачем податного кредиту на підставі платіжних доручень, з яких неможливо встановити, що оплата здійснювалась ПП "Проміндустрія-2010" за отримання товарів за відповідними договорами, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит згідно вимог ст. 198 Податкового кодексу України є податкова накладна, складена та зареєстрована відповідно до вимог цього Кодексу, а незаповнення окремих реквізитів платіжного доручення не є підставою для визнання господарської операції недійсною або для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту. При цьому, в наданих позивачем до матеріалів справи платіжних дорученнях є посилання на рахунки фактури, згідно яки було придбано товар.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2015 року №0000702310 та №0000712310.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 03 грудня 2015 року №0000702310, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 65341,25 грн та №0000712310, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 72601,25 грн, тобто звернені до суду вимоги мають майновий характер.

За приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При поданні апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року апелянту необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2276,05 грн ((65341,25+72601,25)*1,5%*110%).

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору в розмірі 2276,05 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2016р. по справі № 816/243/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155, код ЄДРПОУ 39680655) судовий збір у розмірі 2276 грн. 05 коп. (дві тисячі двісті сімдесят шість гривень 05 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173..

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2016 р.