Постанова

від 03.04.2007 по справі 9/22ад(12/168)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/22ад(12/168)

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

                                                                                Справа №

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс і К», м. Алчевськ Луганської області

до 1.  Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

    2. Головне управління Державного казначейства України у Луганській області

про повернення 139920 грн. 13 коп.

в присутності представників:

від позивача –Мучинський І.Д., дов. б/н від 02.09.04,

від 1-го відповідача –Хомко Є.А. - ст. держ. подат. інсп., дов. № 38481/10 від 29.12.06,

від 2-го відповідача –Купченко Г.В.- заст. нач., дов. № 09-22/1-2068 від 17.01.07; Колеснікова С.Б. - гол. спец. юрисконсульт, дов. № 09-27/30 від 09.01.07; Мінаєва І.І. - пров. спец. юрисконсульт, дов. № 09-22/1-655 від 16.03.07.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про повернення з місцевого бюджету на рахунок ТОВ “ЛІС і К” надміру сплаченої вартості торгових  патентів на право  здійснення діяльності в сфері грального бізнесу у І-ІV кварталах 2004 року та січні –лютому 2005 року в сумі  139920 грн.13 коп.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.05. у справі № 12/168 рішення господарського суду Луганської області від 16.06.05. залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29.06.06. у справі № 12/168 рішення господарського суду Луганської області від 16.06.05. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.05. в частині задоволених вимог скасовано і постановлено нове про відмову товариству з обмеженою відповідальністю “ЛІС і К” у задоволені позову.

Постановою Верховного Суду України від 14.11.06. у справі №12/168 постанову Вищого адміністративного суду України  від 29.06.06., постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.05., та рішення господарського суду Луганської області від 16.06.05. скасовано, справу передано на новий розгляд.

1-й відповідач, Алчевськ ОДПІ, проти позову заперечує, посилаючись на норми ст. 91 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

2-й відповідач,  ГУДК у Луганській області, надав письмові заперечення проти позову, посилаючись на наказ Держказначейства України № 226 від 10,12.02р. Про порядок повернення платникам помилково або надмірно сплачених податків, зборів та неотримання від податкового органу документів на повернення грошових коштів по справі № 9/22ад(12/168).

В ході судового засідання судом встановлено наступне.

ТОВ “Ліс і К”  зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 16.02.2000 року рішенням №25370169ю0010122. Підприємство перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

Позивач здійснює підприємницьку діяльність в сфері грального бізнесу на підставі торгових патентів, придбаних відповідно до вимог Закону України від 23.03.1996р. № 98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Станом на 01.12.2003р. позивач, відповідно акту звірки розрахунків з бюджетом, мав переплату в розмірі 9219 грн. 56 коп., на цей час позивач мав 55 торгових патентів.

27.01.04 позивачем отримано від відповідача, Алчевської ОДПІ другу податкову вимогу № 2/49 з вимогою негайного погашення податкового боргу в сумі 36093,26 грн., що становить донараховану суму вартості торгових патентів, яку позивач сплатив.

21.01.04 позивачем було повернуто торговий патент № 485204, а 29.01.04 торговий патент № 485210.

Позивачем було сплачено у 1-му кварталі 2004 року 75652 грн. за платіжними дорученнями: № 2 від 09.01.2004 на суму 2016 грн., № 21 від 27.01.04 на суму 27000 грн., № 23 від 30.01.04 на суму 9430 грн., № 45 від 15.03.04 на суму 18603 грн., № 64 від 30.03.04 на суму 18603 грн.

З 08.04.04 позивачем придбано 4 торгових патенти № 517807-517810;

З 09.04.04 позивачем придбано 2 торгових патенти № 517811,5178112;

З 12.05.04 позивачем придбано 2 торгових патенти № 517351,517352;

10.06.04 позивачем повернуто торговий патент № 548721.

Позивачем було сплачено у 2-му кварталі 2004 року 52406,14 грн. за платіжними дорученнями: № 65 від 07.04.04 на суму 5429 грн., № 67 від 09.04.04 на суму 2683,20 грн., № 91 від 11.05.04 на суму 2173,94 грн., № 110 від 14.06.04 на суму 42120 грн.

З 08.07.04 позивачем придбано торговий патент № 517407;

23.07.04 позивачем було повернуто торговий патент № 517811.

Позивачем було сплачено у 3-му кварталі 2004 року 49123,59 грн. за платіжними дорученнями: № 130 від 08.07.04 на суму 1351,16 грн., № 183 від 14.09.04 на суму 40772,43 грн., № 165 від 29.09.04 на суму 7000 грн.

З 01.10.04 позивачем придбано 5 торгових патенти № 517577-217581;

25.10.04 позивачем було повернуто торгові патенти №№ 485574, 485660, 517407.

Позивачем було сплачено у 4-му кварталі 2004 року 43400 грн. за платіжним дорученням № 235 від 08.12.04 на суму 43400,00 грн.

З 06.01.05 позивачем придбано торговий патент № 517648;

З 08.02.05 позивачем придбано торговий патент № 616002;

12.01.05 позивачем було повернуто торгові патенти №№ 485647, 517652.

28.02.05 позивачем було повернуто торгові патенти №№ 548752, 548835, 548851, 548852, 485212, 517351.

Позивачем було сплачено до 28.02.2005р. 3348,90 грн. за платіжними дорученнями № 2 від 05.01.05 на суму 1400 грн., № 22 від 08.02.05 на суму 1948,90 грн.

Зазначені операції підтверджуються матеріалами справи, зокрема поясненнями до акту звірення розрахунків з бюджетом за 2003-2005р.р., реєстром торгових патентів ТОВ „Ліс і К”,  платіжними дорученнями позивача.

Позивач на вимогу податкового органу сплачував вартість патентів за збільшеними ставками відповідно до Законів України „Про державний бюджет України на 2004р.” „Про державний бюджет України на 2005 р.”.

Загалом позивач доплатив у І-ІV кварталах 2004р. та І кварталі 2005 року, з врахуванням перерахунку за здані торгові патенти, 139240 грн. 46 коп.

Оцінивши доводи позивача, відповідачів і надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відповідно є загальнодержавним обов'язковим платежем, який є частиною доходів Державного бюджету України.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(далі –Закон про патентування) у фіксованому розмірі (за рік).

Щодо ствердження позивача про відсутність зміни ставки плати за патенти через аналіз положень Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»та Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.04р. № 2285-ІV та деякі інші законодавчі акти», то такі твердження є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України (далі –БКУ), закон про Державний бюджет України –закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

При цьому під виконанням Державного бюджету України за доходами розуміється, зокрема, забезпечення органами стягнення (якими є податкові органи) своєчасно та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) (ч. 3 ст. 50 БКУ), а бюджетний період становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (ч. 1 ст. 3 БКУ).

Таким чином, відповідно до БКУ, норми закону про державний бюджет України діють протягом календарного року та припиняють свою дію в останній день відповідного року. Тобто, зазначення у Законі України «Про державний бюджет України на 2004 рік», «Про державний бюджет України на 2005 рік»та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.04р. № 2285- ІV та деякі інші законодавчі акти про зміну ставок саме з розмірів, які були передбачені п. 3 ст. 5 Закону про патентування (у спірних правовідносинах –1400 грн.) цілком відповідає наведеним принципам законотворення та ніяким чином не свідчить про те, що Законом України «Про державний бюджет на 2004 рік», «Про державний бюджет України на 2005 рік»не змінювались ставки плати за патенти у сфері грального бізнесу.

Сплата вартості патентів за 2-4 квартали 2004 року та 1-й квартал 2005 року повинна була відбуватися відповідно до Закону про патентування відповідно в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»та Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік», якими, як зазначалось вище, були внесені зміни до цього Закону та вартість патенту у сфері грального бізнесу встановлена на 2004 рік у розмірі 2800 грн. на рік, тобто 700 грн. щоквартально, та на 2005 рік у розмірі 4200 грн. на рік, тобто 1050 грн. щоквартально.

Суд вважає, що нарахування плати за патенти у 1-му кварталі 2004 року здійснено відповідачем без врахування вимог законодавства, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону про патентування оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, суб'єкт господарювання вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за три місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

На день сплати вартості патентів за 1-й квартал 2004 року, тобто на 15.12.03р., діяв Закон про патентування, за яким вартість патенту у сфері грального бізнесу встановлена у розмірі 1400 грн. на рік, тобто 3500 грн. щоквартально.

За приписами п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни, обов'язок щодо такої сплати припиняється зі сплатою податку.

Виходячи з наведених приписів, законодавчо встановлених строків виконання зобов'язань по сплаті податку та чинних на момент виконання таких зобов'язань ставок податку, суд дійшов висновку, що у випадку належної сплати вартості патентів за 1-й квартал 2004 року за ставками, що діяли на момент їх сплати, тобто 350 грн. за один патент на місяць, податковий орган неправомірно зобов'язав позивача здійснити доплату, виходячи із збільшеної вартості торгового патенту у розмірі 700 грн.

Як випливає з матеріалів справи, позивач повинен був сплатити за торгові патенти у кількості 55 шт. за 1-й квартал 2004 року до 15.12.03р., виходячи з вартості патенту 350 грн. на квартал суму 19250 грн., враховуючи переплату у розмірі 9219,56 грн. (цей факт встановлено постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.05р. по справі № 12/168), існуючу на момент оплати, сума оплати повинна скласти 10030,44 грн. (19250 грн. –9219,56 грн.)

Як було встановлено апеляційною інстанцією, 21.01.04 позивачем було повернуто торговий патент № 485204, а 29.01.04 торговий патент № 485210.

Позивачем було сплачено у 1-му кварталі 2004 року 75652 грн. за платіжними дорученнями: № 2 від 09.01.2004 на суму 2016 грн., № 21 від 27.01.04 на суму 27000 грн., № 23 від 30.01.04 на суму 9430 грн., № 45 від 15.03.04 на суму 18603 грн., № 64 від 30.03.04 на суму 18603 грн.

Враховуючи, що частина цієї суми була сплачена позивачем в рахунок оплати патентів за 2-й квартал 2004 року, фактично позивач додатково доплатив за торгові патенти за 1-й квартал 2004 року, виходячи з подвійної ставки (700 грн. на квартал) у розмірі 36 093, 26 грн. Цей факт встановлений ухвалою Верховного Суду України від 12.09.06р. за цією справою.

Таким чином, переплата за торгові патенти за 1-й квартал 2004 року склала 36093,26 грн., яка підлягає безумовному поверненню позивачу.

Надалі, починаючи з 2-го кварталу 2004 року і закінчуючи 1-м кварталом 2005 року включно позивач повинен був сплачувати торгові патенти, виходячи із вартості патенту 2800 грн. на рік (700 грн. на квартал), що він і здійснював, виходячи з матеріалів справи.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивач при розгляді справи просить повернути з місцевого бюджету зайво сплачену вартість торгових патентів у 1-4 кварталі 2004 року та у січні-лютому 2005 року в сумі 139920,13 грн., при цьому згідно поданого розрахунку у судовому засіданні 02.03.07р. на його думку переплата за торгові патенти за спірний період складає 43844,97 грн. Але суд вважає, що позивач не довів належними доказами переплату за патенти у цьому розмірі, тому до повернення на рахунок позивача підлягає сума переплати у належно обґрунтованому розмірі 36093,26 грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 3 ст. 94 судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Повернути позивачу, ТОВ «Ліс і К», код ЄДРПОУ 30760941, 994204, Луганська обл., м. Алчевськ, пр-т Леніна, б. 3, з місцевого бюджету надміру сплачену вартість торгових патентів у 1-му кварталі 2004 року в сумі 36093,26 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, ТОВ «Ліс і К», код ЄДРПОУ 30760941, 994204, Луганська обл., м. Алчевськ, пр-т Леніна, б. 3, судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 360 грн. 93 коп.

4. Повернути позивачу зайво сплачену суму за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки це не передбачено  КАС України, видавши з матеріалів справи відповідне платіжне доручення.  

5.          В решті позову відмовити.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 10.04.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов