Рішення

від 17.05.2016 по справі 922/1085/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р.Справа № 922/1085/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Терновій М.П.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСОЦПРОЕКТ", м. Київ до Богодухівської міської ради м. Богодухів простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (дов. №02-27/1140 від 10.12.2015).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСОЦПРОЕКТ" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Богодухівської міської ради (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 80 549, 08 грн. з яких: 32 405, 98 грн. сума основного боргу, 20 372,07 грн. - пеня, 25 762,75 грн. - індекс інфляції, 2 008, 28 грн. - 3 проценти річних та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №063/08 на виконання проектних робіт розробка проектно-кошторисної документації "Капітальний ремонт (санація) будівлі Дошкільного навчального закладу № 7 Харківської обл., м. Богодухів, вул. Мехкорпуса, 16" від 12.09.2013 року у частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 5.04.2016 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.04.2016 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 14.04.2016 року на 17.05.2016 року.

Позивач у призначене судове засідання 17.05.2016 року не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, але 16.05.2016 року через канцелярію суду (електронна пошта) надав заяву вх. № 995 у якій просить суд відкласти розгляд справи.

Вищезазначені документи судом долучено до матеріалів справи, але залишено без розгляду на тій підставі, що суд позбавлений можливості перевірити повноваження особи, що його підписала та надіслала дані документи.

16.05.2016 року позивач через канцелярію суду надав заяву вх. № 15759 у якій зазначає, що згідно з пунктом 5.5., 5.6. договору підряду від 12.09.2013 року № 063/08 за порушення термінів оплати виконаних робіт, передбачених цим договором, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування штрафних санкцій здійснюється до моменту фактичного виконання зобов'язання винною стороною. Позивачем, заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої за 1 рік, що передував моменту подання позову до суду, тобто за період з 28.02.2015 року по 29.02.2016 року. Позивач вважає, що розмір пені, нарахованої за 1 рік, становить 15 000, 00 грн. При цьому, виходячи з умов договору та розміру основного боргу, розмір пені за вказаний позивачем період складає 20 372, 07 грн. Отже позивачем заявлено до стягнення пеню у меншому розмірі. У зв'язку із чим, просить суд, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити у розмірі 15 000, 00 грн.

Суд, дослідивши надану заяву позивача, приймає її до розгляду як заяву про зменшення розміру пені з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11. вищезазначеної постанови, визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд, продовжує розгляд справи із урахуванням наданої заяви вх. 15759 про зменшення позовних вимог в частині нарахування пені.

Присутній у судовому засіданні 17.05.2016 року представник відповідача суму боргу визнавав у частині зазначеній у акті приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 18.10.2013 року, та зазначив що оплата може бути проведена за взаємною згодою з позивачем тільки після оформлення відповідної додаткової угоди щодо пролонгації договору для виконання сторонами зобов'язань, передбачених договором підряду, у якій зазначається термін виконання цих зобов'язань відповідно до пункту 10.1.1. договору. Проти задоволення позову заперечував у частині нарахованих позивачем 3 процентів річних, інфляційних втрат та пені із підстав викладених у наданому до суду 14.04.2016 року відзиві. Також просив суд, застосувати строк позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені. Та зазначив, про кризовий стан у державі, проведення платежів у Богодухівській міській раді у 2013 року було забруднене, а також були відсутні належно виділені бюджетні кошти відповідного призначення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 5.04.2016 року про порушення провадження у справі сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статей 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.05.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши заперечення представника відповідача, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 12.09.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСОЦПРОЕКТ" (ділі -позивач, підрядник) та Богодухівською міською радою (далі -відповідач, замовник) укладено договір підряду №063/08 на виконання проектних робіт по розробці проектно-кошторисної документації "Капітальний ремонт (санація) будівлі дошкільного навчального закладу № 7 Харківської обл., м. Богодухів, вул. Мехкорпуса, 16" (т. 1, а.с. 9-18).

Відповідно до пункту 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 року.

Якщо підрядник або замовник не виконали зобов'язання за цим договором у повному обсязі до 31.12.2013 року, то за взаємною згодою сторони оформлюють відповідну додаткову угоду щодо пролонгації договору на виконання сторонами зобов'язань, передбачених цим договором, в якій зазначається терміни виконання цих зобов'зань (підпункт 10.1.1. договору)

Відповідно до пункту 1.1. договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник приймає на себе зобов'язання за завданням замовника виконати проектні роботи, у наступному обсязі:

1.1.1. розробка проектно-кошторисної документації "Капітальний ремонт (санація) будівлі дошкільного навчального закладу № 7 Харківської обл., м. Богодухів, вул. Мехкорпуса, 16" в обсязі і в терміни, встановлені цим договором.

1.1.2. надання підтримки замовникові при узгодженні проектної документації з уповноваженими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, місцевими органами містобудування і архітектури, органами державного нагляду.

1.1.3. надання підтримки замовникові з метою захисту розробленої проектної документації при проходженні державної будівельної експертизи.

Згідно пункту 2.1. договору, за виконані належним чином роботи по цьому договору замовник сплачує підряднику згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 2 до цього договору (т. 1, а.с. 23)) договірну ціну в розмірі: 32 405, 98 грн., у тому числі податок (5 %) 1 620, 3 грн.

Оплата робіт за цим договором проводиться на замовником згідно з пунктом 2.3., пунктом 2.4. та пунктом 2.5.

Пунктами 2.3, 2.4 договору передбачено, що розрахунки за роботи, що виконуються за цим договором, здійснюються між замовником та підрядником за закінченими та прийнятими етапами робіт згідно календарного плану (додаток №3 цього договору) та відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт. Замовник зобов'язується протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних Робіт, згідно календарного плану (додаток №3 цього договору), перерахувати на поточний рахунок підрядника оплату у розмірі вартості робіт, вказаних в додатку №3 цього договору. Якщо замовник не має можливості оплатити виконані роботи у вище зазначений період часу в зв'язку з тимчасовою відсутністю коштів на розрахунковому рахунку замовника або затримками платежів по казначейських рахунках, тоді замовник зобов'язується оплатити виконані роботи на протязі року, але тільки за цих обставин (т. 1, а.с. 10).

Відповідно до пункту 4.1 договору, сторони узгодили, що роботи приймаються за етапами та вважаються повністю виконаними підрядником після підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт згідно етапів вказаних в додатку №3 цього договору або згідно пункту 4.7. цього договору.

При завершенні робіт за етапами календарного плану (додаток № 3 до цього договору (т. 1, а.с. 24)), підрядник направляє замовнику виконані роботи, накладну прийому-передачі в 2-х примірниках та акт прийому-передачі виконаних робіт в 3-х примірниках. Накладна прийому-передачі повинна містити перелік переданої замовникові документації із зазначенням кількості екземплярів та видів носіїв, відповідно до яких така документація була передана замовникові (пункт 4.4 договору).

Згідно з пунктом 4.5 договору, замовник зобов'язаний прийняти і розглянути направлені йому виконані роботи згідно з накладної прийому-передачі протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання і направити підряднику 1 примірник накладної прийому-передачі та 1 примірник підписаного зі своєї сторони акту прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову приймання робіт.

За твердженням позивача, на виконання умов вищезазначеного договору, сторони підписали наступні додатки:

- № 1 "Завдання на проектування", яке містить перелік основних завдань та вимог до розробки проектно-кошторисної документації (т. 1, а.с. 19-22);

- № 2 "Протокол узгодженої договірної ціни", згідно якого розмір договірної ціни становить 32 405, 98 грн. (т. 1, а.с. 23);

- № 3 "Календарний план виконання проектних робіт". Згідно даного календарного плану встановлено, що роботи за договором виконуються підрядником протягом 30 робочих днів. При цьому дата початку робіт визначається відповідно до пункту 1.6 цього договору, відповідно до якого, підрядник приступає до виконання робіт за цим договором не пізніше 3 робочих днів з дати підписання договору та передачі вихідних даних від замовника, вказаних у завданні на проектування та додатку №1 (т. 1, а.с. 24);

- №№ 4, 4/1, 4/2 Кошториси на загальну суму 32 405, 98 грн. (т. 1, а.с. 25-30)

На виконання умов договору сторонами підписано накладну прийому-передачі виконаних робіт від 12.10.2013 року та 18.12.2013 року підписано акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт згідно договору № 063/08 від 12.09.2013 року розробка проектно-кошторисної документації "Капітальний ремонт (санація) будівлі дошкільного навчального закладу № 7 Харківської обл., м. Богодухів, вул. Мехкорпуса, 16" (т. 1, а.с. 32).

Загальна вартість виконаних робіт згідно даного акту складає 32 405, 98 грн., в тому числі податок (5 %) 1 620, 3 грн.

Як зазначає позивач, підписані документи свідчать про те, що підрядник виконав роботи у відповідності до умов договору, передавши їх замовнику, при цьому останній не мав претензій щодо якості, дефектів та недоліків у виконаних роботах, внаслідок чого в останнього виникло грошове зобов'язання пов'язане з оплатою цих робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, акт прийому передачі виконаних робіт на загальну суму у розмірі 32 405, 98 грн. підписаний між сторонами 18.12.2013 року, таким чином із врахуванням пункту 2.4. договору відповідач мав оплатити виконані позивачем роботи.

17.02.2016 року та 28.04.20164 року позивачем на адресу відповідача направлено листи-вимоги щодо заборгованості вих. № 2943 та вих. № 2950, у яких позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору підряду № 063/08 віл 12.09.2013 року та просить негайно оплатити виконані позивачем роботи згідно акту здачі-приймання виконаних робіт (т. 1, а.с. 33-34).

Вищезазначені вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволенні що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Укладений між сторонами договір №063/08 від 12.09.2013 року є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої , сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належними чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що у відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 32 405, 98 грн. обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за догоровом підряду № 063/08 від 12.09.2013 року, позивачем були нараховані: 3% річних у розмірі 2 008,28 грн., інфляційні у розмірі - 25 762,75 грн. та пеня у розмірі 20 372, 07 грн.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 2 008, 28 грн. - 3 процентів річних та 25 762, 75 грн. - інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання за договором, а саме в частині повного та своєчасного розрахунку на виконані позивачем роботи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 процентів річних у сумі - 2 008, 28 грн. за період з 6.02.2014 року по 29.02.2016 року. Та 25 762, 75 грн. - інфляційних втрат за період з 6.02.2014 року по 29.02.2016 року заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають до стягнення з відповідача.

Щодо стягнення із відповідача нарахованої позивачем пені відповідно до пунктів 5.5. та 5.6. договору, що згідно розрахунку позивача становить суму у розмірі 15 000, 00 грн. за період з: 28.02.2015 року по 29.02.2016 року суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 5.5. та 5.6. договору, за порушення термінів оплати виконаних робіт, передбачених договором, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування штрафних санкцій здійснюється до моменту фактичного виконання зобов'язань винною стороною.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (пункт 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України).

При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Як вбачається із матеріалів справи право на стягнення пені у позивача виникло з 18.01.2014 року відповідності до положень пункту 2.4 договору та акту прийому передачі виконаних робіт від 18.12.2013 року, а позивач звернувся із позовом до суду 30.03.2016 року, про що свідчить відбиток штемпеля служби поштового зв'язку (т. 1, а.с. 63). Тому пеня яка підлягає до стягнення становить період в межах одного року до дня пред'явлення позову.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України у справі № 6-100цс/14 від 03.09.2014 року.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 15 000, 00 грн. за період з 28.02.2015 року по 29.02.2016 року та встановлено, що позивачем не вірно встановлено період прострочення. Отже період який підлягає до стягнення становить з 30.03.2015 року по 29.02.2016 року.

Здійснивши перерахунок суми пені з використанням системи "Законодавство" та із урахуванням вимог діючого законодавства судом встановлено, що позивачем нараховано суму у розмірі 15 000, 00 грн. правомірно. Тому судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені такими, що підлягають задоволенню у розмірі 15 000, 00 грн. за період з 30.03.2015 року по 29.02.2016 року.

Крім того, відповідачем у відзиві вх. № 12550 від 14.04.2016 року на позовну заяву було заявлено до суду клопотання про застосування строку позовної давності. (т. 1, а.с. 68-71).

Суд розглянувши надане клопотання прийшов до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.6. договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій здійснюється до моменту фактичного виконання зобов'язань винною стороною.

Згідно частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини1, пункту1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що нарахована позивачем пеня за вищезазначений період, заявлена в межах скороченого строку позовної давності відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4.1 Договору роботи приймаються за етапами та вважаються повністю виконаними підрядником після підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт згідно етапів вказаних в додатку №3 цього договору або згідно пункту 4.7. цього договору.

Пунктами 2.3. та 2.4. договору сторони узгодили, що розрахунки за роботи, що виконуються за цим договором, здійснюються між замовником та підрядником за закінченими та прийнятими етапами робіт згідно календарного плану (додаток №3 цього договору) та відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, відповідач на виконання умов договору, підписавши акт приймання-передачі виконаних робіт повинен був перерахувати на поточний рахунок підрядника оплату у розмірі вартості виконаних робіт, таму суд не приймає вищезазначені заперечення відповідача, оскільки виконання дій з надання підтримки є наступним етапом після виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації, та не впливає на виконання відповідачем обов'язку щодо оплати прийнятих за актом №1 від 18.12.2013 року виконаних позивачем робіт відповідно до умов договору.

Також у наданому до суду відзиві вх. № 12550 від 14.04.2016 року на позовну заяву, відповідач зазначив, що у зв'язку із кризовим станом у державі, проведення платежів у Богодухівській міській раді у 2013 року було забруднене, а також були відсутні належно виділені бюджетні кошти відповідного призначення.

Суд не приймає вищезазначені заперечення відповідача, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження існування вказаних обставин та у відповідності до пункту 2.4. договору, замовник зобов'язується протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних Робіт, згідно календарного плану (додаток №3 цього договору), перерахувати на поточний рахунок підрядника оплату у розмірі вартості робіт, вказаних в додатку №3 цього договору. Якщо замовник не має можливості оплатити виконані роботи у вище зазначений період часу в зв'язку з тимчасовою відсутністю коштів на розрахунковому рахунку замовника або затримками платежів по казначейських рахунках, тоді замовник зобов'язується оплатити виконані роботи на протязі року, але тільки за цих обставин.

Відповідно до вищевикладеного усні та письмові заперечення відповідача є необґрунтованими, безпідставними та такими що спростовуються матеріалами справи та наданими до суду доказами.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому, суд бере до уваги, що у пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Отже, встановивши, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання (разом із нарахованою індексацією та трьома процентами річними), суд, має право застосувати до спірних правовідносин норму частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Вищевказана частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Вказана правова позиція має своє відображення у Постанові Верховного суду України від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14 та постанові Верховного суду України від 03.12.2013 року у справі № 3-35гс13.

За даних обставин, суд приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, об'єктивно оцінивши даний випадок, зважаючи на те, що неустойка - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення та те, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання (разом із нарахованою індексацією та трьома процентами річними, господарський суд прийшов до висновку про винятковість даного випадку. Тому вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому чинним законодавством, у відповідності до вимог пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені на 50% від правомірно нарахованих та стягнути з відповідача 7 500, 00 грн. пені за неналежне виконання умов договору за період з 30.03.2015 року по 29.02.2016 року.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищенаведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів пункту 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1378,00 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Богодухівської міської ради (62103, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, ЄДРПОУ 04058640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСОЦПРОЕКТ" (03170, м. Київ, вул. Янтарна, б.5-в, ЄДРПОУ 38081112) суму у розмірі 67 677, 01 грн.( з яких: 32 405, 98 грн. - суми основного боргу, 2 008, 28 грн. - 3 проценти річних; 25 762, 75 грн. - інфляційні втрати, 7 500, 00 грн. - пені) та судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені у сумі 7 500, 00 грн. у позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 23.05.2016 р.

Суддя ОСОБА_2