Рішення

від 19.05.2016 по справі 906/311/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" травня 2016 р. Справа № 906/311/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломагістраль-сервіс ЛТД"

про стягнення 55729,20 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 20916,00 грн. основного боргу, 16832,39 грн. пені, 1356,00 грн. 3% річних, 16624,81 грн. інфляційних.

22.04.2016 представником позивача суду подано заяву, згідно якої останній довів до відома суду, що помилково зазначено реквізити видаткової накладної №РН-0000027 від 15.03.2013, правильними слід вважати реквізити - №РН-0000027 від 15.01.2013.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 18. 05. 2016 представником позивача подано заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення адресату.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепломагістраль-Сервіс ЛТД" (покупець/відповідач) укладено договір №10 купівлі-продажу (а.с. 14), за умовами якого продавець зобов'язується протягом строку дії цього Договору постачати та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент товару вказуються в накладній, що складається відповідно до замовлення покупця (п. 1.2 договору).

За умовами п. 2.1 договору продукція передається покупцю під розпис його представника у видатковій накладній продавця. Товар вважається переданим покупцеві з моменту фактичної передачі йому разом з необхідними супроводжуючими документами, та підписання покупцем видаткової накладної продавця про прийняття цього товару.

Товар передається продавцем у термін не пізніше, як у сім банківських днів з дня отримання продавцем попередньої заявки покупця (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що покупець проводить розрахунки за поставлений товар в національній валюті (гривня). Форма оплати: безготівковий розрахунок шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар не пізніше останнього дня поточного місяця, в якому був відвантажений товар, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.4 договору, загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставленні за цим договором за період його дії.

Договір укладений на засадах добровільності сторін, набирає чинності з моменту підписання, та є чинним до 31.12.2013 року (п.7.1 договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу №10 від 10.01.2013 позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 20916,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 15-25).

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті товару згідно договору №10 купівлі-продажу від 10.01.2013 не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 20916,00 грн.

Не проведення відповідачем розрахунків за поставлений товар стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з врахуванням приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 20916,00 грн. належним чином доведений та документально підтверджений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Тепломагістраль-Сервіс ЛТД" боргу є обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 16832,39 грн. пені, 1356,00 грн. 3% річних, 16624,81 грн. інфляційних.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити неустойку (пеню).

Згідно 6.2 договору, за порушення строку оплати товару, визначеного в статті 3 договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період та яка нараховується від суми неоплаченого товару, за кожен день прострочення платежу, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування з урахуванням положень п.6.2 договору та зважаючи на вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, господарський суд прийшов до висновку, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1771,27 грн., нараховані за період 01.02.2014 по 31.07.2014 на суму заборгованості 20916.00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних є вірним, відповідає обставинам справи і чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20916,00 грн. - основного боргу, 1771,27 грн. - пені, 16624,81 грн. - інфляційних та 1356,00 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломагістраль-Сервіс ЛТД" (13200, Житомирська область, смт. Чуднів, вул. Макаренка, 8, код 37752696)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікарснаб" (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 75, ід. код 37151623) 20916,00 грн. - основного боргу, 1771,27 грн. - пені, 16624,81 грн. - інфляційних та 1356,00 грн. - 3% річних, а також 1005,59 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.05.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)