Постанова

від 25.05.2016 по справі 808/1422/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року о 09 год. 15 хв. Справа № 808/1422/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників:

          позивача – не з'явився,

          відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄО ВЕБ»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2016 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄО ВЕБ» (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 30280,53 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 30280,53 грн. виник з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконання вимог діючого законодавства відповідачем до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя подано податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

№9124813777 від 15.06.2015, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 600,00 грн.;

№9152913554 від 18.07.2015 – 30270,00 грн.

У зв'язку з наявною за відповідачем переплатою в розмірі 590,00 грн. та нарахуванням контролюючим органом пені в розмірі 0,53 грн. сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість складає 30280,53 грн.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У встановлений законодавством строк податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30280,53 грн. сплачено не було. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з податку на додану вартість, самостійно визначеного відповідачем податкових деклараціях, в розмірі 30280,53 грн.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу направлена поштою податкова вимога №18348-25 від 05.08.2015, яка повернулася до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 30280,53 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 30280,53 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача сплаченої суми судового збору в розмірі 1378,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Частиною 2 ст.88 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд зазначає, що порядок розподілу судових витрат між сторонами передбачений статтею 94 КАС України.

Так, відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, суд зазначає, що ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані Закон України «Про судовий збір», не містять приписів за яких сума сплаченого судового збору повертається на користь позивача – суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми судового збору, а заявлене клопотання є таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄО ВЕБ» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄО ВЕБ» (код ЄДРПОУ 39546774) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 30280,53 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 53 коп.) на р/р 31119029700006, на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025423, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010100, з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄО ВЕБ» (код ЄДРПОУ 39546774) у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                           М.О. Семененко