Рішення

від 25.05.2016 по справі 910/5424/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016Справа №910/5424/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства ПРОМКАСКАД до товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЕРСТАЛЬ про стягнення 144 746, 50 грн, за участю представників сторін:

від позивача: Кузнєцов Д.О. (довіреність від 23.02.2015 № б/н);

від відповідача: не з`явилися,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року до Господарського суду міста Києва звернулося приватне підприємство ПРОМКАСКАД (далі по тексту - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЕРСТАЛЬ (далі по тексту - відповідач), яким заявлено вимогу про стягнення з останнього 144 746, 50 грн.

Позовна вимога мотивована тим, що позивач помилково перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 144 746, 50 грн, однак останній відмовляється повертати ці кошти.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті останнім грошові кошти в сумі 144 746, 50 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5424/16.

Разом з позовом позивачем подано до суду заяву від 23.03.2016 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошову суму у розмірі 144 746, 50 грн, які обліковуються на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЕРСТАЛЬ .

Вказана заява мотивована тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх грошових зобов'язань щодо повернення помилково одержаних ним грошових коштів у сумі 144 746, 50 грн, що, на думку позивача, може утруднити або унеможливити виконання рішення у даній справі.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Виходячи зі змісту заяви позивача від 23.03.2016 та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена.

Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення та не визнає за необхідне накладати арешт на грошові кошти, які належать відповідачеві.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 та 16.05.2016 розгляд справи відкладався на 16.05.2016 та 25.05.2016 відповідно.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 25.05.2016 з'явився та надав суду додаткові пояснення по суті спору.

Суд відзначає, що ухвали, винесені судом у даній справі, надсилалися, зокрема, відповідачеві на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Більш того, уповноваженою особою відповідача завчасно отримано засвідчені копії ухвал у даній справі, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах даної справи. Враховуючи наведене, відповідно до приписів, передбачених ч. 1 ст. 64 ГПК України, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час і місце розгляду даної справи належним чином. Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень з цього приводу до суду не подав, своїм правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзив на позов до суду не подав, а тому відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25 травня 2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши повноважного представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

Приватне підприємство ПРОМКАСКАД платіжним дорученням від 18.02.2016 № 42 перерахувало на користь товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЕРСТАЛЬ грошові кошти в сумі 144 746, 50 грн. У матеріалах справи міститься засвідчена копія вказаного розрахункового документа та довідка з публічного акціонерного товариства Мотор-Банк , яка свідчить про переказ вказаних коштів, а також про те, що за період з 01.01.2016 по 23.05.2016 від відповідача на користь позивача грошові кошти не надходили.

Виходячи з реквізитів вказаних документів, зокрема у призначенні платежу вказано, що грошові кошти перераховувалися позивачем за Лист г/к, х/к, рах. № СС000555 від 18.02.16р., дог. № 130102/16 від 13.01.16, в т.ч. ПДВ 20% 24 124, 42 грн .

Як стверджує позивач, спірні грошові кошти перераховані ТОВ СЕВЕРСТАЛЬ помилково, внаслідок помилки бухгалтера підприємства, у зв'язку із чим 23 лютого 2016 року надіслано позивачем відповідачеві лист-вимогу від 18.02.2016 № 5 про повернення 144 746, 50 грн (вказаний лист та докази його надсилання містяться у матеріалах справи у вигляді засвідчених копій).

Спір між сторонами даної справи виник, як стверджує позивач, внаслідок невиконання відповідачем вимог позивача щодо повернення помилково перерахованих грошових коштів.

Враховуючи наведені обставини, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 144 746, 50 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція) платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Як встановлено у додатку 2 і 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Судом встановлено, що платіжне доручення від 18.02.2016 № 42, оригінал якого оглянуто судом у судових засіданнях, відповідає наведеним нормам Інструкції, а саме містить, зокрема, дату списання коштів, підпис відповідальної особи банківської установи та відбиток штампу, а тому суд приймає даний розрахунковий документ як належний доказ переказу грошових коштів в сумі 144 746, 50 грн.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Як встановлено вище, згідно з реквізитом "Призначення платежу" платіжного доручення від 18.02.2016 № 42 грошові кошти спрямовувалися позивачем у рахунок оплати за Лист г/к, х/к, рах. № СС000555 від 18.02.16р., дог. № 130102/16 від 13.01.16, в т.ч. ПДВ 20% 24 124, 42 грн .

Суд відзначає, що у матеріалах справи містяться пояснення позивача про те, що жодних правовідносин з відповідачем у нього немає, а вказані грошові кошти помилково перераховані бухгалтером підприємства, оскільки остання працює за сумісництвом з підприємством, яке перебуває у договірних відносинах з відповідачем. У зв'язку із великим навантаженням у лютому 2016 року бухгалтер помилково зазначив у платіжному документі реквізити відповідача.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про наявність правової підстави набуття ним спірних грошових коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем набуто грошові кошти в сумі 144 746, 50 грн безпідставно.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем наведеної норми права, тобто виконання вимоги позивача, викладеної у листі від 18.02.2016 № 5.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 144 746, 50 грн на підставі приписів ч. 1 ст. 1212 ЦК України є правомірною, належним чином доведена, документально підтверджена і при цьому відповідачем належними доказами не спростована, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства ПРОМКАСКАД задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЕРСТАЛЬ (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 91, ідентифікаційний код 40034208) на користь приватного підприємства ПРОМКАСКАД (69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22, кв. 6, ідентифікаційний код 31686382) помилково одержані кошти в сумі 144 746 (сто сорок чотири тисячі сімсот сорок шість) грн 50 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2 171 (дві тисячі сто сімдесят одну) грн 20 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 травня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань