Постанова

від 23.05.2016 по справі 38/71

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року Справа № 38/71

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2015 у справігосподарського суду міста Києва №38/71 за позовомприватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" дооб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" провизнання права власності на нежилі приміщення за участі представників сторін:

від позивача - Бабич О.Д., Грищук В.В.,

від відповідача - Монтян Т.М.,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року приватне акціонерне товариство "Позняки-Жил-Буд" звернулися до господарського суду міста Києва з позовними вимогами про визнання за ними права власності на нежитлові приміщення, які розташовані у будинку №14-А по вул. Срібнокільська у м. Києві, а саме: приміщення №1-1 площею 269,5 кв.м., розташоване на 19 (горищному) поверсі секції 3; приміщення охорони №3 площею 6,0 кв.м., приміщення №158 площею 9,7 кв.м., приміщення №159 площею 6,1 кв.м., приміщення №159а площею 7,4 кв.м., приміщення №160 площею 19,1 кв.м. Також просили виселити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" із нежилого приміщення №160 площею 19,1 кв.м., розташованого на 1 поверсі будинку №14-А по вул. Срібнокільська у м. Києві, яке вважали безпідставно займають останні. Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначали, що після закінчення будівництва житлового будинку №14-А по вул. Срібнокільська у м. Києві, набули право власності на спірні нежилі приміщення, будівництво яких здійснювалось за рахунок їх засобів. Проте, одне із цих приміщень незаконно зайняли ОСББ "Срібне коло", не допускаючи до нього товариство, чим фактично не визнають право власності останніх на визначені приміщення. Тому посилаючись на положення статті 392 ЦК України просили задоволити їх вимоги.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" проти позову заперечували, стверджуючи, що спірний будинок є спільною сумісною власністю всіх власників квартир у будинку №14-А по вул. Срібнокільська, а товариство не подали доказів надання згоди всіма співвласниками житлового будинку на внесення змін до цільового призначення та зміни режиму використання цих нежитлових приміщень, виходячи з чого просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справа розглядалась судами неодноразово.

03.11.2015 рішенням господарського суду міста Києва (судді Морозов С.М., Отрош І.М., Підченко Ю.О.), залишеним без змін 02.03.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Скрипка І.М., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) у позові відмовлено, мотивуючи відсутністю правових підстав для його задоволення.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариством "Позняки-Жил-Буд" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити частково, визнати за ПАТ "Позняки-Жил-Буд" право власності на групу приміщень №1-1 площею 269,5 кв.м. на 19-му (горищному) поверсі будинку №14-А по вул. Срібнокільська в м. Києві.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарг виходячи з наступного.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі. Судове рішення про задоволення таких вимог має грунтуватись на встановленому судом у процесі розгляду справи існуючому юридичному фактові і не може підміняти собою правовстановлюючих документів.

Виходячи з вищенаведеного, умовами задоволення розглядуваного позову є надання позивачем належних доказів на підтвердження факту приналежності йому спірного майна на праві власності, а це право підлягає сумніву, не визнається іншими особами, або оспорюється ними.

Відхиляючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що як убачається із наявного у матеріалах справи листа №1350 від 14.07.2011 за підписом керівника ПАТ "Позняки-Жил-Буд", останні ніколи не були власником усього будинку, а використані на будівництво інвестиційні кошти, які обліковувались на рахунку "Незавершене виробництво", після введення будинку в експлуатацію та передачі квартир і нежилих приміщень інвесторам за актами приймання-передачі для подальшого оформлення права власності, були списані з цього рахунку. У власності ж товариства залишились лише збудовані за власні його кошти квартири, що не належать інвесторам та були прийняті на баланс товариства як основні засоби або товар, на які в теперішній час здійснюється оформлення права власності. Стосовно ж спірних нежитлових приміщень, розташованих у будинку №14-А по вул. Срібнокільська у м. Києві, суди обох інстанцій установили, що після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію будинку, державної реєстрації права власності на зазначені приміщення, як на новостворене нерухоме майно у порядку статті 331 ЦК України, позивачем проведено не було.

Беручи до уваги викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи з положень статей 32, 33 ГПК України, відповідно до яких доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а кожна сторона, у свою чергу, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не було надано, з урахуванням вимог ст.34 ГПК України, належних та допустимих доказів, які би свідчили як про належність йому спірних приміщень, так і про фінансування будівництва, у тому числі цих приміщень, за рахунок його власних коштів.

Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2015 у справі №38/71 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк