Рішення

від 30.05.2016 по справі 904/2450/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.16р. Справа № 904/2450/16

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Державного підприємства "Сумиторф" в особі Глухівської філії державного підприємства "Сумиторф", с. Заводське, Сумська область

про стягнення 13 421,51 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (представник дов. № 3438-К-О від 14.08.2016)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" та відповідача-2: Державного підприємства "Сумиторф" в особі Глухівської філії державного підприємства "Сумиторф" про стягнення заборгованості у розмірі 13 421,51 грн. за договором б/№ від 10.04.2014, з яких 6 779,96 грн. заборгованість за кредитом, 3 204,03 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 785,20 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 порушені зобов'язання за договором банківського обслуговування від 10.04.2014 щодо своєчасного та повного повернення кредиту. При цьому, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 40410SUGWS0D8 від 11.11.2014, відповідно до умов якого відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання у повному обсязі зобов'язань відповідачем-2 за договором банківського обслуговування від 10.04.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2016.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 12.05.2016 на 30.05.2016.

13.05.2016 господарським судом було зроблено запит судді Владимиренко І.В. за №904/2450/16/23371/16 від 13.05.2016, про надання інформації по справі №904/769/16 про те, чи було заявлено грошові вимоги Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" у розмірі 13 421,51 грн. за договором поруки № 40410SUGWS0D8 від 11.11.2014.

30.05.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, подав заяву, якою вказав на те, що відносно відповідача-1 порушено справу про банкрутство. Оголошення розміщено на веб-сайті ВГСУ України 10.03.16 № 29074. Разом з тим, позивач повідомив, що не звертався у тридцятиденний строк, з дня офіційного оприлюднення про порушення справи про банкрутство, із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору поруки № 40410SUGWS0D8 від 11.11.14.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2014 між Державним підприємством "Сумиторф" в особі Глухівської філії державного підприємства "Сумиторф" (клієнт) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" (банк) було підписано заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заяву на відкриття рахунку (а.с.11).

Вказана заява є двохстороннім правочином, оскільки містить підписи обох сторін, а також взаємні права та обов'язки.

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 10.04.2014 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26008055015848 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Доказів виконання за договором банківського обслуговування від 10.04.2014, в частині повного та своєчасного погашення заборгованості на момент розгляду спору відповідач-2 до суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

11.11.2014 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" (кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" (поручитель), було укладено договір поруки № 40410SUGWS0D8 (а.с.40).

Відповідно до пункту 1 договору поруки, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ДП „СУМИТОРФВ» в особі Глухівської філії державного підприємства "Сумиторф" (боржник) всіх своїх обов'язків за договором від 10.04.2014 (кредитний договір).

Згідно пунктом 2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

За кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 4 договору поруки).

Пунктом 5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Позивачем на адресу відповідача-1 була направлена вимога № 40410SUGWS0D8 від 29.02.2016 про погашення заборгованості боржника за договором банківського обслуговування від 10.04.2014 (а.с.44).

Відповідь на вимогу відповідач-1 не надав.

Оскільки укладено договір поруки №40410SUGWS0D8 від 11.11.2014, тому відповідальність за невиконання кредитного договору від 10.04.2014 відповідачем-2 несе і відповідач-1. Таким чином, відповідач-1 та відповідач-2 є солідарними боржниками.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Банк виконав належним чином зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитний ліміт.

Частинами 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов і правил надання банківських послуг ).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 3.2.1.1.6 Умов і правил надання банківських послуг зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач-2, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у вищезазначеній заяві.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.1 Умов і правил надання банківських послуг, за користування кредитом, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.2.1.4.1.1 Умов і правил надання банківських послуг).

Згідно з пунктом 3.2.1.4.1.2 Умов і правил надання банківських послуг, у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (пункт 3.2.1.4.1.3 Умов і правил надання банківських послуг).

Пунктом 3.2.1.4.1.4 Умов і правил надання банківських послуг встановлено, що під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиконання на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов і правил надання банківських послуг, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.4 Умов і правил надання банківських послуг, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.3.4 Умов і правил надання банківських послуг, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено статтею 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Невиконання відповідачем-2 зобов'язань, щодо своєчасного та повного повернення кредиту за договором банківського обслуговування від 10.04.2014 призвело до виникнення заборгованості у сумі:

- 6779,96 грн. - заборгованість за кредитом;

- 3204,03 грн. - проценти за користування кредитом;

- 2652,32 грн. - пеня;

- 785,20 грн. - комісія за користуванням кредитом.

Відповідачем-2 доказів погашення заборгованості суду не надано.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с.28), судом встановлено, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 даного Кодексу передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальністю поручителя.

Таким чином, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користуванням кредитом та пеню.

Згідно ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

Згідно ч. 10 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", ідентифікаційний код юридичної особи 34562954, розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 10.03.2016 року за № 29074. Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника складає 30 календарних днів з моменту офіційного оприлюднення. Цей строк, станом на день розгляду справи, закінчився. Відповідну заяву позивачем не подано.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог до відповідача-1, слід відмовити.

Згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Державного підприємства "Сумиторф" в особі Глухівської філії державного підприємства "Сумиторф" (41442, Сумська область, Конотопський район, с. Заводське, вул. Заводська, буд. 81 А, код 02968208) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) - 6779,96 грн. заборгованості за кредитом, 3204,03 грн. проценти за користування кредитом, 2652,32 грн. пеню, 785,20 грн. комісію за користуванням кредитом та 1378 грн. 00 коп. судового збору, про що видати наказ.

В позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС"- відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2016

Суддя ОСОБА_3