Рішення

від 23.05.2016 по справі 910/4881/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016Справа №910/4881/16

За позовом: РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ;

до: товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ПРЕС СЕРВІС";

про: стягнення 18.773,94 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Гармашов Б.С. - за довіреністю від 08.02.2016 № 14;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ПРЕС СЕРВІС" про стягнення 18.773,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між останнім та позивачем договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.04.2013 № 6473, що станом на 11.02.2016 призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 18.773,94 грн., з яких: основна заборгованість складає 11.279,65 грн; пеня в сумі - 2.623,93 грн, штраф в сумі 338.39 грн та інфляційні втрати в сумі 4.531,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/4881/16.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому, в розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Також відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 ГПК, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 ГПК справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.05.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між РЕГІОНАЛЬНИМ ВІДДІЛЕННЯМ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ, як орендодавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ПРЕС СЕРВІС", як орендарем, (далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.04.2013 № 6473 (далі - Договір) відповідно до предмету якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення (кабінет № 642 на шостому поверсі редакційно-видавничого корпусу типографії № 1), площею 19,24 м 2 , що розміщене за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 50 (далі - майно), що перебуває на балансі державного видавництва "ПРЕСА УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код 05905668) (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.10.2012 і становить 157.000,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.1 Договору сторонами визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2012 - 2.355,00 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2013 встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень місяці 2012 та січень, лютий, березень, квітень місяці 2013.

Відповідно до п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Положеннями п. 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідач, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 Договору).

У відповідності до п. 10.1 Договору, цей діє з 25.04.2013 до 25.03.2016 включно.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами спору Договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить державі, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України та Параграфу 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного і комунального майна".

Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Приписом ст. 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю (ст. 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна").

Судом встановлено, що 25.04.2013 сторони Договору, підписанням та скріпленням відбитками їх печаток Акту приймання-передавання орендованого майна, засвідчили факт передання позивачем та отримання відповідачем предмету оренди.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач у встановлений п. 3.6 Договору строк орендну плату за користування нерухомим майном, що є предметом оренди на користь державного бюджету сплатив частково. Наведена обставина станом на 11.02.2016 призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором та звернення позивача до господарського суду з метою захисту своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача 11.279,65 грн.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в розмірі 2.623,93 грн. та штрафу в сумі 338.39 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення інфляційних втрат в сумі 4.531,97 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем суми заборгованості, наявної за Договором, в сумі 11.279,65 грн. сторонами спору до суду не подано.

Підсумовуючи сукупність наведених фактів, суд відзначає, що факт наявності заборгованості у відповідача належним чином доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем не спростовано, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11.279,65 грн. є правомірною та такою що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Враховуючи умови Договору та вимоги статті 232 ГК України початок та припинення строку нарахування пені повинно обчислюватись окремо за кожний місяць, тому нарахування пені за прострочення орендних платежів за жовтень 2014 - січень 2015 припиняється відповідно у травні - сепрні 2015 (15.08.2015).

В свою чергу, в заявлений позивачем період (15.08.2015 - 12.02.2016) частково підпадає період нарахування пені за лютий та березень 2015.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 1.578,02 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня:

Орендна плата за місяцьСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення лютий 2015 10.437,24 15.08.2015 - 27.08.2015 13 60 % 223,04 10.437,24 28.08.2015 - 12.09.2015 16 54 % 247,06 березень 2015 12.928,15 15.08.2015 - 27.08.2015 13 60 % 276,27 12.928,15 28.08.2015 - 24.09.2015 28 54 % 535,54 12.928,15 25.09.2015 - 13.10.2015 19 44 % 296,11 Загальна сума пені складає 1.578,02

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 3.8 Договору, сума якого складає 338.39 грн, та інфляційних втрат в сумі 4.531,97 грн за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ПРЕС СЕРВІС", який підлягає стягненню в дохід державного бюджету України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ПРЕС СЕРВІС" (01011, м. Київ, вул. Копиленка, буд. 2/46; ідентифікаційний код 33302094) в дохід державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, код одержувача: 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ в місті Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, призначення платежу - плата за оренду іншого державного майна) основну заборгованість в сумі 11.279 (одинадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн 65 коп.; штраф в сумі 338 (триста тридцять вісім) грн 39 коп.; пеню в сумі 1.578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) грн 02 коп.; інфляційні втрати в сумі 4.531 (чотири тисячі п'ятсот тридцять одна) грн 97 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ПРЕС СЕРВІС" (01011, м. Київ, вул. Копиленка, буд. 2/46; ідентифікаційний код 33302094) в дохід державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 травня 2016 року

Суддя С.В. Балац