Рішення

від 25.05.2016 по справі 910/6409/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016Справа №910/6409/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт»

про стягнення заборгованості у розмірі 20 459 грн. 47 коп.

Представники:

від Позивача: Шеремета О.М. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 20 459 грн. 47 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 07.08.2012 року між Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (Зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» (Поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання зерна №39/12-хб, відповідно до умов якого Поклажодавець за власний рахунок поставляє на Зерновий склад зерно культур, що вказані у даному договорі, а Зерновий склад зобов'язався надати послугу, пов'язану з його діяльністю, а саме: прийняти, розташувати по сховищам у відповідністю з якістю , при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати зерно на протязі терміну дії цього договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він надав послуги зі зберігання на загальну суму 646 702 грн. 22 коп., проте Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за надані послуги на суму 627 590 грн. 14 коп. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в розмірі 19 112 грн. 08 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» 3% річних у розмірі 1 347 грн. 39 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2016 року порушено провадження у справі № 910/6409/16, судове засідання призначено на 20.04.2016 року.

20.04.2016 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 08.04.2016 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження сплати заборгованості ц розмірі 19 112,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року відкладено розгляд справи на 11.05.2016 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

22.04.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 08.04.2016 року, а також, клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 20.04.2016 року.

29.04.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 08.04.2016 року.

11.05.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Суд зазначає, що клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, призначеного на 20.04.2016 року фактично задоволено, оскільки Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року відкладено розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 року відкладено розгляд справи на 25.05.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 25 травня 2016 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 року у справі № 910/6409/16, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» є 04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4-А, офіс 139.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/6409/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25 травня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

07.08.2012 року між Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (Зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» (Поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання зерна №39/12-хб, відповідно до умов якого Поклажодавець за власний рахунок поставляє на Зерновий склад зерно культур, що вказані у даному договорі, а Зерновий склад зобов'язався надати послугу, пов'язану з його діяльністю, а саме: прийняти, розташувати по сховищам у відповідністю з якістю, при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати зерно на протязі терміну дії цього договору.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата за надані послуги проводиться у грошовій формі (в гривнях) з урахуванням податку на додану вартість, безготівково, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок зернового складу, а в окремих випадках, за домовленістю сторін, - готівкою у касу зернового складу.

Згідно з п.4.5 Договору оплата послуг по збереженню зерна здійснюється Поклажодавцем щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним на підставі виписаного Зерновим складом рахунку. Розрахунок вартості послуги за зберігання проводиться з першого дня завезення зерна.

Термін зберігання зерна становить до 01.05.2013 року, крім ріпаку. Термін зберігання ріпаку - 2 місяці з послідуючим складанням додаткової угоди терміном на 1 місяць, в залежності від показників якості. (п.6.1 Договору)

У п.7.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору складського зберігання зерна №39/12-хб від 07.08.2012 року Позивач у період з 20.09.2012 року по 22.10.2012 року надав послуги зі зберігання зерна, що підтверджується складськими квитанціями на зерно, та виписав рахунки - фактури на оплату, а Відповідач в свою чергу частково оплатив вказані рахунки ,що підтверджується прибутковими касовими ордерами, випискою по рахунку Позивача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в розмірі 19 112 грн. 08 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» 3% річних у розмірі 1 347 грн. 39 коп.

22.04.2014 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №208 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 19 112 грн. 08 коп., яка залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору складського зберігання зерна №39/12-хб від 07.08.2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. (стаття 946 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору складського зберігання зерна №39/12-хб від 07.08.2012 року Позивач у період з 20.09.2012 року по 22.10.2012 року надав послуги зі зберігання зерна на загальну суму 646 702 грн. 22 коп., що підтверджується складськими квитанціями на зерно, та виписав рахунки - фактури на оплату, а Відповідач в свою чергу частково оплатив вказані рахунки на суму 627 590 грн. 14 коп., що підтверджується прибутковими касовими ордерами, випискою по рахунку Позивача.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» перед Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» за Договором складського зберігання зерна №39/12-хб від 07.08.2012 року становить 19 112 грн. 08 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Державному підприємству «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в розмірі 19 112 грн. 08 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 19 112 грн. 08 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 26.11.2013 р. по 01.04.2016 р. у розмірі 1 347 грн. 39 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем за Договором складського зберігання зерна №39/12-хб від 07.08.2012 року за загальний період прострочки з 26.11.2013 р. по 01.04.2016 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» на користь Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 19 112 грн. 08 коп. та 3% річних у розмірі 1 347 грн. 39 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Терміт» ( 04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4-А, офіс 139, Ідентифікаційний код юридичної особи 37649498) на користь Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (36022, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛ.ЛЕНІНА, будинок 69, Ідентифікаційний код юридичної особи 00952166) в особі філії «Хлібна база №88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (38813, Полтавська область, Чутівський район, смт. Артемівка, вул. Першотравнева, 9А, Ідентифікаційний код юридичної особи 36066129) заборгованість у розмірі 19 112 (дев'ятнадцять тисяч сто дванадцять) грн. 08 (вісім) коп., 3% річних у розмірі 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 травня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин