Рішення

від 23.05.2016 по справі 910/5818/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016Справа №910/5818/15-г Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-96" до Міжнародної комерційної компанії ЛЕБЕН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (LEBEN INVESTMENTS LIMITED an International Business Company) про стягнення 806 000,00 Євро, що еквівалентно 18 653 695,65 грн., за участю представників позивача - Сташка С.М., довіреність №б/н від 20.04.2015 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-96" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародної комерційної компанії ЛЕБЕН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (LEBEN INVESTMENTS LIMITED an International Business Company) про стягнення 806 000,00 Євро, що еквівалентно 18 653 695,65 грн. основного боргу у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару за зовнішньоекономічним контрактом №05/11 від 05.11.2014 року.

Судом встановлено, що відповідач по справі Міжнародної комерційної компанії ЛЕБЕН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (LEBEN INVESTMENTS LIMITED an International Business Company), яка знаходиться в Белізі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Враховуючи що Беліз являється підписантом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція, 1965), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 № 2052-ІІІ, суд дійшов висновку, що для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судові документи підлягають надісланню через Головне управління юстиції у м. Києві до Міністерства юстиції України для їх направлення по дипломатичним каналам компетентному органу Белізу для їх подальшого вручення відповідачу. При цьому документи, що підлягають врученню відповідачу згідно з дорученням Господарського суду міста Києва, слід складати та вручати в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2015 року порушено провадження у справі, призначено до розгляду на 19.10.2015 року та зупинено провадження у справі №910/5818/15-г до 18.10.2015 року у зв'язку зі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до компетентного органу Белізу.

18.05.2015 господарський суд міста Києва направив до Головного управління юстиції у м. Києві судове доручення у справі № 910/5818/15-г (далі - судове доручення) для направлення його по дипломатичним каналам компетентному органу Белізу для подальшого вручення відповідачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2015 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та відсутністю документів про виконання судового доручення про надання правової допомоги (вручення документів) розгляд справи було відкладено на 23.05.2016 року та зупинено провадження у справі №910/5818/15-г до 22.05.2016 року у зв'язку зі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до компетентного органу Белізу.

03.12.2015 господарський суд міста Києва направив до Головного управління юстиції у м. Києві судове доручення у справі № 910/5818/15-г (далі - судове доручення) для направлення його по дипломатичним каналам компетентному органу Белізу для подальшого вручення відповідачу.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.05.2016, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.03.2015 не виконав.

Водночас, про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином шляхом звернення господарського суду міста Києва з судовим дорученням через Головне управління юстиції у м. Києві для направлення цього доручення по дипломатичним каналам компетентному органу Белізу для вручення відповідачу.

Станом на час розгляду справи № 910/5818/15 до господарського суду міста Києва не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку судових доручень відповідачу.

При цьому судом встановлено, що з дати направлення судового доручення сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить більш, ніж шість місяців з дати направлення Господарським судом міста Києва судового доручення для його вручення відповідачу.

За Конвенцією, 1965, яка згідно із статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зокрема, судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може постановити рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Водночас судом також враховано, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція, 1950) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Суд також зазначає, що відкладення розгляду, можливість якого передбачена статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б перешкоджали вирішенню спору в судовому засіданні 23.05.2016 за відсутності відповідача, суд вважає відкладення розгляду справи недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Отже, зважаючи на наведене, враховуючи приписи пункту 1 статті 6 Конвенції, 1950, частини другої статті 15 Конвенції, 1965, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.05.2016 без участі представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.11.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-96" (продавець) та Міжнародною комерційною компанією ЛЕБЕН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (LEBEN INVESTMENTS LIMITED an International Business Company) (покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №05/11, за умовами якого продавець зобов'язується здійснювати поставки заморожених шкурок (цілили, не вичинених (сирих) норок, вивернутих хутром всередину, очищені і законсервовані від розкладання (товар) вантажоодержувачу згідно замовлень покупця, а вантажоодержувач зобов'язується приймати товар поставлений продавцем; сплачувати вартість товару на умовах цього контракту зобов'язується покупець ( п. 1.1. контракту).

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах:DАР («delivered at place») - PC Polska Sp.z o.o., Dqbroszyn 84B, 66-460 Witnica - Інкотермс (Incoterms 2010, або на інших умовах, погоджених сторонами та вказаних у відповідній специфікації (п. 4.1. контракту з урахуванням змін і доповнень внесених договором про внесення змін від 24.11.2014 року).

Відповідно до п. 4.13 контракту право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики переходять від продавця до покупця з моменту фактичного отримання товару вантажоодержувачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи в товарно-транспортній накладній.

02 грудня 2014 року сторони підписали специфікацію №2 до контракту, в якій були погоджені: - номенклатура товару: шкурка самця норки сира ціла заморожена; - кількість товару та одиниця виміру: 14 866 штук - шкурок самця норки, 16 134 штук - шкурок самки норки; - ціна за одиницю виміру: 26 Євро. Загальна вартість 806 000,00 Євро. Поставка товару буде здійснюватись автомобільним транспортом на умовах: FCA («Free Carrier») 07420, вул. Червоноармійська, 14, смт. Калита, Броварського району, Київської області, Україна - відповідно до Інкотермс 2010 (Incoterms 2010).

Оплата кожної узгодженої сторонами партії товару здійснюється у наступному порядку: покупець сплачує продавцю 100% вартості товару протягом 70 календарних днів з моменту здійснення продавцем поставки товару на умовах цього контракту ( п. 7.3.1. контракту з урахуванням змін і доповнень внесених додатковою угодою №2 від 11.02.2015 року).

Пунктом 11.3.контракту передбачено, що у разі не досягнення сторонами згоди шляхом переговорів, будь-який спір, який виник внаслідок або у зв'язку з даним контрактом, підлягатиме вирішенню у відповідних господарських судах України.

Поясненнями представника позивача, міжнародними товарно-транспортними накладними (СMR) №0002238 та №0002635, вантажними митними деклараціями №100270002/2014/575868 та №100270002/2014/575869, інвойсами №01_19-1214 та №02_19-1214, які містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 806 000,00 євро.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та на даний час має перед позивачем заборгованість у сумі 806 000,00 євро.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 806 000,00 євро, що еквівалентно 18 653 695 ,65 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Міжнародної комерційної компанії ЛЕБЕН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (LEBEN INVESTMENTS LIMITED an International Business Company) (С'ют 102, Граунд Фло, Блейк Білдінг, Корнер Ейр та Хатсон Стрітс, Беліз Сіті, Беліз; реєстраційний номер 58,792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-96" (03069, м. Київ, вул. Гайова, буд. 19; код 23540928) 806 000 (вісімсот шість тисяч) євро, що еквівалентно 18 653 695 (вісімнадцять мільйонів шістсот п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн. 65 коп. основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.05.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна