Рішення

від 26.05.2016 по справі 910/7863/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016Справа №910/7863/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал»

про зобов'язання виконати умови п. 5.3. договору № 01/10/14 від 01.10.2014

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - по дов. № 1/2016 від 25.03.2016

Біляк І.В. - директор, наказ № 131121/К-1 від 21.11.2013

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» виконати умови п. 5.3. договору оренди № 01/10/14 з правом викупу від 01.10.2014, а саме надати позивачу засобом поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення належним чином оформлені (підписані керівником, завірені печаткою та датовані відповідним місяцем кожний) акти приймання-передачі наданих послуг з оренди за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року включно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 порушено провадження у справі № 910/7863/16 та розгляд справи призначено на 19.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7863/16 від 19.05.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 28.04.2016, розгляд справи був відкладений на 26.05.2016.

Позивач в судовому засіданні 26.05.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 26.05.2016 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 28.04.2016 та ухвалі від 19.05.2016 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Жилянська, 24, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 28.04.2016 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 28.04.2016, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 04.05.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0130 3806067 1.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.05.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слух» (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кордіал» (орендодавець, відповідач) було укладено договір оренди з правом викупу № 01/10/14 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, за цим договором орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування нежиле приміщення, група приміщень № 92 (літера А), що знаходиться в будинку під № 56, розташованому по вул. Ломоносова в місті Києві, загальною площею 347,1 кв. м. (далі - приміщення).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов п. 5.3. договору не було надано орендарю акти прийому-передачі наданих послуг, в зв'язку з чим позивач вимагає виконання договору в судовому порядку.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 2.1. договору, останній укладається сторонами строком на 35 місяців. Строк дії цього договору починає перебіг з дати його підписання сторонами та підписання акту приймання-передачі приміщення згідно з п. 4.1. цього договору і закінчується 01.08.2017.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 5.1. договору орендна плата за використання приміщення встановлюється в розмірі 55 000,00 грн. за місяць без ПДВ.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.2. договору орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця в розмірі, передбаченому в п. 5.1. договору, у строк не пізніше 10 числа кожного поточного місяця. Якщо 10 число місяця припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, днем закінчення строку для сплати орендної плати є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем було виконано умови п.п. 5.1., 5.2. договору та здійснено оплату орендних платежів за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№ 1807 від 09.11.2015 на суму 55 000,00 грн.,

№ 1918 від 07.12.2015 на суму 55 000,00 грн.,

№ 2028 від 05.01.2016 на суму 55 000,00 грн.,

№ 2138 від 03.02.2016 на суму 55 000,00 грн.,

№ 2238 від 02.03.2016 на суму 55 000,00 грн.,

№ 2357 від 04.04.2016 на суму 55 000,00 грн.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що факт надання послуг з оренди щомісячно підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг, підписаного сторонами. Орендодавець надає орендарю два примірники акту приймання-передачі наданих послуг за поточний місяць не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому послуга була надана. Якщо п'яте число місяця припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, днем закінчення строку для надання примірників актів приймання-передачі наданих послуг є перший за ним робочий день.

Отже, сторони дійшли згоди про необхідність документального оформлення наданих послуг оренди шляхом складення актів прийому-передачі відповідних послуг.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків орендодавця в частинні надання орендарю актів прийому-передачі наданих послуг, які повністю оплачені позивачем, за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 003/2016 від 15.04.2016 з вимогою виконати п. 5.3. договору та надати акти прийому-передачі наданих послуг оренди за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року, яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З огляду на викладене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати акти прийому-передачі наданих послуг оренди є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати позивача по оплаті послуг адвоката в розмірі 16 000,00 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 000,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати пов'язані з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони , або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

25.03.2016 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Володимира Руденка» (виконавець) був укладений договір про надання правової допомоги № 1/2016, за умовами якого клієнт доручає, а виконавець в особі адвоката ОСОБА_1 бере на себе зобов'язання здійснювати правовий захист та представництво інтересів клієнта в суді.

Вартість наданих за договором № 1/2016 від 25.03.2016 послуг визначена в акті приймання-передачі правової допомоги від 28.04.2016 та становить 16 000,00 грн. В акті зазначений обсяг робіт вартістю 16 000,00 грн., а саме: підготовка та надіслання претензії, підготовка та подача позовної заяви до суду.

Позивач 01.04.2016 та 04.04.2016 сплатив на користь Адвокатського бюро «Володимира Руденка» грошові кошти в загальному розмірі 16 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2354 та № 2360.

Підтвердженням того, що ОСОБА_1 (за підписом якого подана позовна заява) адвокат, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2849/10 від 26.05.2005.

Відповідно до п. 6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи предмет позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними з обсягом здійснених адвокатом послуг, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи підлягають до стягнення в сумі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кордіал» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24, код ЄДРПОУ 39018738) виконати умови п. 5.3. договору оренди № 01/10/14 з правом викупу від 01.10.2014, а саме надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Слух» (04215, м. Київ, пр-т Свободи, 24-Б, кв. 153, код ЄДРПОУ 35017568) засобом поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення належним чином оформлені (підписані керівником, завірені печаткою та датовані відповідним місяцем кожний) акти приймання-передачі наданих послуг з оренди за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року включно.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіал» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24, код ЄДРПОУ 39018738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слух» (04215, м. Київ, пр-т Свободи, 24-Б, кв. 153, код ЄДРПОУ 35017568) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Повне рішення складено 31.05.2016.

Суддя В.В.Сівакова