Рішення

від 26.05.2016 по справі 915/495/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Справа № 915/495/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

без участі представників сторін, які не з'явилися у судове засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства “АГРО-МАКСІ”,

74800, вул. Карла Маркса, 77-а, м. Каховка, Херсонська обл.,

до товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ПАК”,

57212, вул. Леніна, 66, с. Калинівка, Жовтневий район, Миколаївська обл.,

про стягнення суми попередньої оплати, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство (ПП) “АГРО-МАКСІ” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “НІКО-ПАК” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 106098 грн. 08 коп., із яких: 76000 грн. – сума попередньої оплати за товар; 21313 грн. 31 коп. – пеня; 2248 грн. 77 коп. - 3 % річних; 6536 грн. – інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між ними договором купівлі-продажу овочевої сітки від 16.04.2015 р., а саме, зобов'язань щодо своєчасної передачі товару у власність позивача, у зв'язку з чим на суму попередньої оплати нараховано на підставі умов договору пеню і на підставі ч.2 ст.625 ЦК України інші нарахування, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Від сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, представники в судове засідання не з'явилися, але від позивача ПП “АГРО-МАКСІ” до суду надійшла заява від 26.05.2016 р. № 37 про відкладення розгляду справи, мотивована неможливістю представника позивача прибути в судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі. Це клопотання судом відхилено, тому що явку представника позивача судом не визнано обов'язковою, та що позивачем не обґрунтовано необхідності відкладення розгляду справи.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно умов укладеного сторонами договору від 16.04.2015 р. № 9/15 (далі - договір) ТОВ “НІКО-ПАК” (постачальник) зобов'язалося поставляти ПП “АГРО-МАКСІ” (покупцю) товар: сітку-мішок для пакування овочів окремими партіями, в асортименті, за ціною конкретної партії та одиниці товару згідно видаткових накладних, на склад покупця, а покупець – оплачувати товар шляхом перерахування коштів у національній валюті на поточний рахунок постачальника (п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1 договору). Передача товару покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену партію товару та загальну вартість товару. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару є датою поставки товару продавцем (пп. 2.3 договору). Згідно пп. 1.2 договору, право власності на товар від постачальника до покупця переходить в момент фактичної передачі товару, що відображається у відповідній видатковій накладній.

Договором також передбачено, що покупець здійснює оплату вартості товару наступним чином:

- передплата за товар в розмірі не менше 40 % від вартості товару, вказаної в рахунку-фактурі, яка перераховується покупцем на поточний рахунок постачальника протягом одного дня з моменту виставлення відповідного рахунку-фактури;

- остаточний розрахунок за відвантажену покупцю партію товару упродовж не більш як 30 календарних днів з моменту її отримання (пп. 3.2 договору).

Поставка товару здійснюється протягом 14 діб з моменту здійснення передплати згідно пп. 3.2 договору (пп. 2.2 договору).

Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань і здійснення взаєморозрахунків (пп. 4.1 договору).

На виконання умов договору ПП “АГРО-МАКСІ” на підставі виставленого ТОВ “НІКО-ПАК” рахунку від 16.04.2015 р. № 67 на суму 168025 грн. (ас. 28), перераховано відповідачу передоплату за товар (сітку 40x60 червону) в сумі 76000 грн. у відповідності до платіжного доручення від 16.04.2015 р. № 712, що підтверджується відповідним штампом та підписом уповноваженої особи банку платника про проведення платежу, а також довідкою про списання коштів з рахунку ПП “АГРО-МАКСІ” за 16.04.2015 р.

Сума 76000 грн., котру ПП “АГРО-МАКСІ” перерахував відповідачу в якості передплати за товар, є більшою, ніж 40 % від вартості товару, вказаної в рахунку-фактурі, і тому суд визнає, що така передплата здійснена у відповідності до пп. 3.2 укладеного сторонами договору.

ТОВ “НІКО-ПАК”, у відповідності до пп. 3.2 договору, зобов'язалося поставити відповідачу замовлений ним товар на протязі 14 діб з моменту здійснення передплати, тобто до 30.04.2015 р., проте, станом на час розгляду спору в даній справі, не виконало таких зобов'язань.

Суд вважає, що при вирішенні спору між сторонами, належить керуватися законодавством України про поставку та відповідними положеннями купівлі-продажу.

Згідно чинного господарського законодавства України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 ГК України). До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).

У відповідності до Цивільного кодексу України, якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України).

Законодавством України визначено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимога ПП “АГРО-МАКСІ” про стягнення з відповідача попередньої оплати за продукцію в сумі 76000 грн., здійсненої на підставі укладеного між ними договору, є обґрунтованою, оскільки ТОВ “НІКО-ПАК” не виконано зобов'язання за договором щодо поставки покупцеві замовленого товару, і тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТОВ “НІКО-ПАК” пені в сумі 21313 грн. 31 коп., нарахованої на суму здійсненої передоплати відповідачу, у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором.

Господарським законодавством визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Укладеним сторонами договором передбачено, що у випадку прострочення передачі товару у строки, наведені в пп. 2.2 договору, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості непереданого товару за кожен день прострочення передання (пп. 5.3 договору).

Визначена в договорі неустойка відповідає положенням ч.1 ст.549 ЦК України, згідно якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з поданим ПП “АГРО-МАКСІ” розрахунком пені, нарахованої на суму передоплати за період невиконання ТОВ “НІКО-ПАК” своїх зобов'язань за договором, а саме: з 01.05.2015 р. по 30.10.2015 р., в загальній сумі 21313 грн. 31 коп., і визнає, що цю суму належить стягнути з відповідача.

Вимоги позивача про стягнення з ТОВ “НІКО-ПАК” грошових коштів у сумах нарахування 3 % річних та індексу інфляції на суму попередньої оплати суд визнає безпідставними. Сплата таких нарахувань постачальником, у разі порушення ним зобов'язань щодо поставки товарів, умовами договору не передбачена, а положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо зобов'язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення можуть бути застосовані лише до грошових зобов'язань.

Ураховуючи викладені обставини, у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ “НІКО-ПАК” 3 % річних у сумі 2248 грн. 77 коп. та індексу інфляції в сумі 6536 грн., належить відмовити.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають грошові кошти з загальній сумі 97313 грн. 31 коп., із яких: 76000 грн. - попередня оплата за товар, 21313 грн. 31 коп. - неустойка, нарахована на суму здійсненої передплати.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати у справі, при задоволенні позову частково, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Згідно платіжного доручення від 22.04.2016 р. № 177 ПП “АГРО-МАКСІ” оплачено позовну заяву судовим збором у сумі 1830 грн. 59 коп.

Судом визнано доведеними та підлягаючими задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у загальній сумі 97313 грн. 31 коп.

Ставки судового збору за розгляд господарським судом позовної заяви визначені ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, згідно положень якого, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).

У відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік”, розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2016 р. становить 1378 грн.

Ціна позову в сумі 97313 грн. 31 коп., згідно пп. 1, п. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, підлягає оплаті судовим збором у розмірі 1459 грн. 70 коп., і вказану суму належить відшкодувати за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 26.05.2016 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82– 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства “АГРО-МАКСІ” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ПАК”, 57212, вул. Леніна, 66, с. Калинівка, Жовтневий район, Миколаївська обл., ідентифікаційний код 38302544, на користь приватного підприємства “АГРО-МАКСІ”, 74800, вул. Карла Маркса, 77-а, м. Каховка, Херсонська обл., ідентифікаційний код 36346202, грошові кошти в загальній сумі 97313 (дев'яносто сім тисяч триста тринадцять) грн. 31 коп., із яких: 76000 (сімдесят шість тисяч) грн. – сума попередньої оплати за товар (основний борг), 21313 (двадцять одна тисяча триста тринадцять) грн. 31 коп. - неустойка; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1459 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 70 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 30.05.2016 р.

Суддя Ю.М. Коваль.