Рішення

від 24.05.2016 по справі 922/1242/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р.Справа № 922/1242/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Заводовій К.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Ізяславське лісове господарство", м.Ізяслав Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтрейд", м.Харків про стягнення 15000,00грн. за участю представників :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №541 від 20.05.2016

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ізяславське лісове господарство", м.Ізяслав Хмельницької області (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтрейд", м.Харків (далі за текстом - відповідач), про стягнення 15000,00грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки оплаченого товару, у зв'язку з чим зобов'язаний повернути суму попередньої оплати згідно частини 2 статті 693 ЦК України.

Також в позовній заяві міститься клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно та грошові суми, що належать відповідачу; заборонити відповідачу вчиняти дії по відчуженню належного йому майна; заборонити відповідачу здійснювати будь-які платежі з банківських рахунків.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, позивачем не наведено будь-якого обґрунтування та не надано доказів на підтвердження існування вищевказаних обставин, а тому суд не знаходить підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

29 січня 2016 року позивачем оголошено тендер на закупівлю шин до автотракторної техніки, а саме: шина 240-508 (6шт) - 2500,00грн., шина 15,5-38 (2шт) - 7000,00грн.

Тендер проводився в системі електронних закупівель "APS Tender".

Цього ж дня 13 суб'єктів господарювання подали свої тендерні пропозиції, з яких найкращою рішенням позивача від 01.02.2016 визнано пропозицію відповідача: шина 240-508 (6шт) - 1985,00грн., шина 15,5-38 (2шт) - 5900,00грн.

Як зазначає позивач, 01.02.2016 сторони обмінялись електронними листами, що підтверджується наявною у справі випискою з електронних повідомлень.

Зокрема, відповідач надіслав позивачу електронну копію підписаного зі свого боку договору купівлі-продажу №01.1-02/16 від 01.02.2016 (далі за текстом - Договір), в якому запропонував наступні умови.

Згідно пункту 1.1 Договору відповідач, як продавець, зобов'язався продати позивачу, як покупцю, продукцію: Шина 15,5x38 Ф2А НС 8 діагональна БШЗ, у кількості 2шт. за ціною 5900,00грн. та Шина 8,25 R20 (240/508) діагональна "АлтайШина" 6шт. за ціною 1985,00грн. Всього на суму 23710,00грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору розрахунки здійснюються на умовах попередньої оплати у розмірі 50% та інші 50% після отримання товару у строк не пізніше ніж 3 робочі дні.

Пунктами 3.1-3.2 Договору передбачено, що продавець зобов'язаний власними силами забезпечити поставку товару за адресою: Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Михельська, 32, протягом 3 робочих днів з моменту отримання предоплати. Моментом поставки є приймання товару покупцем по накладним, що свідчить про повне виконання продавцем своїх зобов'язань щодо поставки товару.

Відповідач також направив позивачу електронні копії рахунку-фактури №СФ-0000030 від 29.01.2016 на оплату вартості, передбачених Договором шин, у розмірі 23710,00грн., а також свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника ПДВ.

Отримавши дані документи із запропонованими відповідачем умовами, позивач з ними погодився та здійснив попередню оплату в розмірі 15000,00грн. згідно вищевказаного рахунку-фактури, що підтверджується платіжним дорученням №277 від 01.02.2016.

Також, 01.02.2016 відповідач надав позивачу податкову накладну №2, що містить посилання на договір купівлі-продажу №01.1-02/16 від 01.02.2016 та вищевказаний товар (шини). Дана податкова накладна підписана електронним цифровим підписом директора відповідача - ОСОБА_1

04 лютого 2016 року позивач направив відповідачу електронною поштою копію довіреності на отримання шин, для надання можливості відповідачу належним чином оформити відповідні накладні.

Як зазначає позивач, відповідно до встановленої практики господарюючі суб'єкти обмінюються оригіналами документів при отримані замовленого і поставленого продавцем товару. Між представниками сторін велися телефонні переговори щодо поставки замовленого та частково оплаченого товару (шин).

Враховуючи запропоновані відповідачем умови пункту 3.1 Договору, він мав поставити товар позивачу не пізніше 04.02.2016.

Однак, у даний строк поставка товару відповідачем здійснена не була, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів №150 від 11.02.2016, яка була отримана відповідачем 22.02.2016, та претензію про повернення коштів №278 від 10.03.2016, яка отримана відповідачем 21.03.2016.

Дані звернення залишені відповідачем без реагування, сума передоплати не повернута.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 15000,00грн. попередньої оплати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 1 статті 181 ГК України також встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріали справи підтверджують укладення сторонами Договору шляхом обміну електронними листами (проект договору, рахунок, свідоцтва) та вчиненням дій щодо прийняття його умов (здійснення попередньої оплати, видача податкової накладної).

Даний Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач був зобов'язаний поставити позивачу товар не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання передоплати, тобто не пізніше 04.02.2016, однак свій обов'язок не виконав.

Згідно частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач даним правом скористався та направив відповідачу вимогу та претензію про повернення коштів, які отримані ТОВ "Харківбедтрейд".

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовані, доказів в підтвердження здійснення поставки товару або повернення суми попередньої оплати суду не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення 15000,00грн. попередньої оплати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудтрейд" (61052, м.Харків, пров.Мало-Панасівський, буд.4/7, код 35587131) на користь Державного підприємства "Ізяславське лісове господарство" (30300, Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Михельська, буд.32, код 00993308) 15000,00грн. попередньої оплати та 1378,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 30.05.2016 р.

Суддя ОСОБА_3