Ухвала

від 31.05.2016 по справі 918/200/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"31" травня 2016 р. Справа № 918/200/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС-БК"

до відповідача ОСОБА_1 Конструкціоні ОСОБА_2П.А в особі представництва "ОСОБА_1 конструкціоні ОСОБА_2П.А"

про стягнення в сумі 65 529,50 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 04.01.2016 року

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС-БК" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 Конструкціоні ОСОБА_2П.А в особі представництва "ОСОБА_1 конструкціоні ОСОБА_2П.А" (відповідач) про стягнення в сумі 549 083,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

07.05.2015 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки автомобільним транспортом № KHR/07-05/6/15 (договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця щебінь гранітний (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар, що стверджується видатковими та товарно-транспортними накладними на загальну суму 3 007 772,26 грн.

Відповідач провів часткові розрахунки за поставлений товар, сплативши 1 124 283,55 грн, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 1 883 488,71 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.12.2015 року затверджено мирову угоду, за якою відповідач мав погасити заборгованість у розмірі 1 883 488,71 грн у такі строки: 1 000 000 грн до 25.12.2015 року, та 883 488,41 грн до 01.02.2016 року. Однак відповідачем фактично сплачено першу частину заборгованості 28.12.2015 року, а другу частину заборгованості - 02.02.2016 року.

Позивачем за неналежне виконання зобов'язань в частині проведення розрахунків нараховано 450 886,15 грн пені, 27 105,24 грн 3 % річних та 71 091,86 грн інфляційних втрат, які позивач просить суд стягнути в судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 536, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218, 230, 231, 232 ГК України тощо.

Ухвалою суду від 21.03.2016 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 04.04.2016 року та зобов'язано позивача надати суду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду); належним чином засвідчені копії видаткових накладних та ТТН (оригінали для огляду); акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами станом на час винесення цієї ухвали; довідку про облікову дебіторську заборгованість за підписом директора і головного бухгалтера; довідку банку про те, що кошти на момент розгляду спору на рахунок позивача не надходили.

04.04.2016 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що між позивачем та відповідачем у справі № 918/1308/15 укладену мирову угоду, яка затверджена Господарським судом Рівненської області 16.12.2015 року. За умовами вказаної мирової угоди сторони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій, позивач відмовляється від нарахування та стягнення процентів, індексу інфляції, пені та інших можливих збитків щодо заборгованості, яка складає предмет позову. Отже, стягнення з відповідача сум, заявлених до стягнення у цій справі, є неправомірним, а тому позов задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 04.04.2016 року оголошено перерву на 18.04.2016 року.

18.04.2016 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні, загальний розмір яких складає 65 529,50 грн. Крім того, позивач просить суд вирішити питання про повернення зайво сплаченої суми судового збору.

Оскільки вказана заява подана у порядку та в строк, визначені ст. 22 ГПК України, в відтак приймається судом.

У судовому засіданні 18.04.2016 року оголошено перерву на 25.04.2016 року.

Ухвалою суду від 25.04.2016 року розгляд справи відкладено на 04.05.2016 року та зобов’язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум (порядок нарахування пені, 3% річних, інфляційних по кожній накладній окремо, з вказівкою на початковий та кінцевий момент нарахування).

Ухвалою суду від 04.05.2016 року розгляд справи відкладено на 12.05.2016 року.

У судове засідання з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, вимог ухвал суду від 25.04.2016 року та від 04.05.2016 року не виконав, про причини невиконання суд не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду господарського спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 12.05.2016 року строк розгляду господарського спору продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено на 31.05.2016 року.

Цією ж ухвалою суду позивача повторно зобов'язано надати суду у строк до 30.05.2016 року обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (порядок нарахування пені, 3% річних, інфляційних по кожній накладній окремо, з вказівкою на початковий та кінцевий момент нарахування).

У судове засідання 31.05.2016 року з'явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 12.05.2016 року не виконав, не надав суду документів, необхідних для розгляду справи по суті, а саме: обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (порядок нарахування пені, 3% річних, інфляційних по кожній накладній окремо, з вказівкою на початковий та кінцевий момент нарахування), що є необхідними для вирішення спору. У клопотанні, поданому через службу діловодства господарського суду, позивач просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника у межах позовних вимог з урахуванням заяви про їх зменшення.

Як зазначалося, позивачем не надано суду, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, що унеможливлює проведення судом перерахунку (перевірки правильності) заявлених до стягнення сум (порядок нарахування пені, 3% річних, інфляційних по кожній накладній окремо, з вказівкою на початковий та кінцевий момент нарахування). У свою чергу, судове рішення не може грунтування на припущеннях (визначення судом на власний розсуд накладних, на які нараховуються пеня, 3% річних, інфляційні, а також періодів такого нарахування).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У силу вимог ч. 4 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал та постанов господарського суду тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Суд вважає, що поведінка позивача при розгляді цієї справи свідчить про недобросовісне користування останнім своїми процесуальними правами та спрямована на зловживання ними.

Крім того, така поведінка спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Якщо позивачем не виконано відповідних вимог суду у встановлений останнім строк, суд може вжити щодо позивача заходів, передбачених п. 5 ст. 83 ГПК України, та/або залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 названого Кодексу.

Згідно з п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. При цьому застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України можливе за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (ст. 65 ГПК) або в порядку ст. 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Судом встановлено, що позивач не виконав вимог ухвал суду, не надав документів, необхідних для розгляду справи по суті.

Слід також зазначити, що суд не має можливості відкласти розгляд справи, оскільки позовну заяву подано до суду 18.03.2016 року, що стверджується штемпелем підприємства зв'язку на конверті, а ухвалою суду від 12.05.2016 року строк розгляду господарського спору продовжено на 15 днів.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заявлений позов залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Крім того, 18.04.2016 року позивачем подано клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору, у якому просить суд повернути сплачений судовий збір з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 236,26 грн, що стверджується платіжними дорученнями № 31 від 03.03.2016 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених п.1 ч.1 ст. 7, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зменшено позовні вимоги з 549 083,25 грн до 65 529,50 грн, отже поверненню підлягає судовий збір в розмірі 6 858,26 грн (8 236,26 грн - 1 378,00 грн).

Щодо судового збору в розмірі 1 378,00 грн, то за п. 4. ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернення судового збору відбувається при залишенні заяви або скарги без розгляду, крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Виходячи з обставин справи, судовий збір в розмірі 1 378,00 грн поверненню не підлягає.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС-БК" до ОСОБА_1 Конструкціоні ОСОБА_2П.А в особі представництва "ОСОБА_1 конструкціоні ОСОБА_2П.А" про стягнення в сумі 65 529,50 грн залишити без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС-БК" (36034, м. Полтава, вул. Половка, буд. 66-б, оф. 304, код ЄДРПОУ 36454807) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6 858,26 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №31 від 03.03.2016 року (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Суддя Андрійчук О.В.