Рішення

від 24.05.2016 по справі 922/927/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р.Справа № 922/927/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурі РС", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідаьністю Компанія "Абіс", м. Харків про стягнення коштів, розірвання договору, виселення за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №1502-01 від 15.02.2016

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Меркурі РС" 28 березня 2016 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ Компанія "Абіс" - відповідач, в якому просить суд:

- Розірвати договір оренди № 12-45 нежитлового приміщення, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю В«МЕРКУРІ РСВ» (код ЄДРПОУ35085580) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Компанія АБІСВ» (код СДРПОУ 31798536) від 16 квітня 2014 року.

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія АБІСВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«МЕРКУРІ РСВ» суму боргу за орендне користування приміщенням за період квітень 2014 року - лютий 2016 року у розмірі 100698,36 грн. та суму відшкодування за спожиті комунальні послуги за період квітень 2014 року - грудень 2015 року у розмірі 14556,48 грн., всього: 115254,84 гривень .

- Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю В«Компанія АБІСВ» (код СДРПОУ 31798536) з приміщення, розташованого за адресою: 61017, м. Харків, вул. Кокчетавська. 20, літ. В«А-3В» , загальною площею 146,40 кв.м., з яких приміщення площею 126,3 кв.м., розташовані на 1 (першому) поверсі та площею 20,1 кв.м на 2 (другому) поверсі, займаного за Договором оренди № 12-45 нежитлового приміщення, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю В«МЕРКУРІ РСВ» (код СДРПОУ35085580) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«компанія АБІСВ» 16 квітня 2014 року.

Позивач надав суду документи за супровідним листом (вх. №14155 від 26.04.2016), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 12 травня 2016 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Позивачем було подано до суду клопотання (вх. №15215 від 11.05.2016) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки його представника в судове засідання.

Розгляд справи було відкладено на 24 травня 2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

У призначене судове засідання відповідач не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвали суду повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.04.2016 року, місцезнаходження відповідача - м. Харків, вул. Ахсарова,17, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

16 квітня 2014 року нами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурі РС», як Орендодавцем (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «АБІС», як Орендарем (Відповідач) був укладений Договір оренди № 12-45 нежитлового приміщення (Договір), згідно з п.1.1. якого Відповідачу було передано у користування нежитлове приміщення (надалі - Приміщення), що знаходиться за адресою: 61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, 20, літ. «А-3», загальною площею 146,40 кв.м. в складі:

- складські приміщення № 15, 16, 18 загальною площею 126,3 кв.м., розташовані в будівлі, літ. «А-3», 1 (перший) поверх та

- офісні приміщення № 10, 11 загальною площею 20,1 кв.м 2 (другий) поверх, розташоване в будівлі літ. «А-3».

Строк оренди згідно п.11.1. договору з 01 травня 2014 року - по 31 березня 2017 року.

Розміри та строки платежів Орендаря за користування приміщенням передбачені п. 4.1, 4.2., 4.2.1, 4.10. Договору.

Так, згідно п. 4.2. Базова орендна плата за користування складським приміщенням на дату укладання договору становила 3513,60 (три тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ та в подальшому підлягала щомісячній індексації, відповідно до офіційно встановленого та оприлюдненого Держкомстатом України індексу інфляції. Орендна плата повинна сплачуватися Орендарем щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Крім орендної плати Відповідач також повинен сплачувати (компенсувати) Позивачеві комунальні платежі, які розраховувалися згідно умов Договору (при наявності лічильника - за лічильником, при відсутності - пропорційно займаній площі). Зазначені платежі повинні сплачуватися протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунку - фактури.

Як вказує позивач та що не було спростовано відповідачем, останній починаючи з травня 2014 року допускає систематичні прострочення в оплаті належних за Договором платежів.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 22.10.2015 року вих. № 10/22/01 з вимогою сплатити наявну на дату претензії заборгованість в розмірі 90 199,02 грн. (дев'яносто тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 02 копійки), яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач здійснював виставлення рахунків щодо орендної плати, компенсації за комунальні послуги та експлуатаційні послуги, починаючи з травня 2014 року.

Згідно умов Договору за порушення фінансових зобов'язань за Договором передбачена відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до п. 11.3. чинність цього Договору може бути припинена достроково на підставі рішення господарського суду. Згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору».

За п 11.4. Договору Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору, вимагати повернення приміщення, а Орендар повинен повернути орендоване приміщення Орендодавцю, якщо Орендар не вніс орендну плату чи інші, передбачені договором платежі протягом 2 місяців підряд.

Згідно статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що несплата орендних платежів за договором протягом 3-х місяців підряд є підставою для відмови Орендодавця від договору.

За ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Відповідач допустив порушення договору оренди, а саме обов'язок по своєчасній сплаті платежів за договором, передбачений розділом 4 та п.5.1.2. Договору, що є істотним порушенням договору та чинного законодавства.

На момент звернення позивача з позовом до господарського суду, заборгованість відповідача становить суму боргу за орендну приміщенням за період квітень 2014 року - лютий 2016 року у розмірі 100698,36 грн. та суму відшкодування за спожиті комунальні послуги за період квітень 2014 року - грудень 2015 року у розмірі 14'556,48 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3106,82 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 549-552, 610, 611, 612, 625, 759, 762, Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди № 12-45 нежитлового приміщення, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІ РС» (03057, м. Київ, вул. Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 35085580) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія АБІС» (61204 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31798536) від 16 квітня 2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АБІС» (61204 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31798536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІ РС» (03057, м. Київ, вул. Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 35085580) суму боргу за орендну приміщенням за період квітень 2014 року - лютий 2016 року у розмірі 100698,36 грн., суму відшкодування за спожиті комунальні послуги за період квітень 2014 року - грудень 2015 року у розмірі 14556,48 грн. та 3106,82 грн. судового збору.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АБІС» (61204 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31798536) з приміщення, розташованого за адресою: 61017, м. Харків, вул. Кокчетавська. 20, літ. «А-3», загальною площею 146,40 кв.м., з яких приміщення площею 126,3 кв.м., розташовані на 1 (першому) поверсі та площею 20,1 кв.м на 2 (другому) поверсі, займаного за Договором оренди № 12-45 нежитлового приміщення, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІ РС» (код СДРПОУ35085580) та Товариством з обмеженою відповідальністю «компанія АБІС» 16 квітня 2014 року.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2016 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1

(справа №922/927/16)