Рішення

від 30.05.2016 по справі 925/446/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа № 925/446/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" до Приватного підприємства "Агро-Пак 2000" про стягнення 9 133,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9 133,09 грн., з яких: 9 000,00 грн. основного боргу, 83,59 грн. як 3% річних та 49,50 грн. інфляційних втрат за неповернення кошів за неотриманий товар, на підставі укладеного між сторонами договору № 0000022 купівлі-продажу від 02 липня 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявним документами, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

02 липня 2014 року між приватним підприємством "Агро-ПАК 2000", що діє на підставі Статуту в особі директора ОСОБА_2 (далі - Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Черлис" в особі виконавчого директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту (далі - Покупець) було укладено договір № 0000022 купівлі-продажу (а.с. 13, далі - Договір), у відповідності до умов якого Покупець зобов'язується оплатити вартість товару, згідно рахунку фактури, специфікації та умов даного Договору, а Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар на протязі одного дня з моменту отримання оплати на р/р. Граничний термін доставки зазначається у специфікації, яка є додатком до кожного рахунку-фактури (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору Продавець являється платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 9.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2014 року.

Відповідно до п. 9.2. Договору при відсутності заперечень з боку сторін, термін дії договору продовжується на один рік.

За правовою природою даний договір є договором поставки і відповідає вимогам ст. 712 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Доказів припинення дії договору № 0000022 купівлі-продажу від 02 липня 2014 року чи визнання його недійсним сторонами не надано.

Відповідно Специфікації № 004445 від 02 липня 2014 року до Договору (а.с. 14), яка є невід'ємною частиною Договору, товаром є контейнер 92х92х125 (цільність тканини 200 грм/м 2 ) 4 стропи клапан верхній, клапан нижній (Т1, Біг-бег), (далі - товар), в кількості 2 000 (дві тисячі) штук по ціні 45 (сорок п'ять) грн. 00 коп. за штуку, в тому числі ПДВ 7 (сім) грн. 50 коп. на загальну суму 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. Дата поставки товару визначена на протязі 1 дня з моменту оплати на р/р.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціни на товар, вартість продажу товару зазначається у накладних на відпуск-отримання товару та рахунку - фактури.

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунки за придбаний товар здійснюються Покупцем шляхом оплати його вартості у грошовій формі на розрахунковий рахунок Продавця.

Днем приймання-передачі товару вважається дата підпису покупцем товару супровідних документів.

Датою оплати товару вважається день зарахування коштів на банківський рахунок Продавця.

Згідно п. 1.1. договору покупець зобов'язується оплатити вартість товару, і продавець зобов'язується передати у власність покупця товар на протязі одного дня з моменту отримання оплати на р/р.

Відповідно до п. 2.3. Договору Покупець зобов'язується зазначити у документах на переказ грошей номер та дату накладної або рахунку згідно яких здійснюється оплата.

За доводами позивача, на виконання умов Договору Відповідачем було направлено на адресу Позивача рахунок-фактуру № СФ-0000066 від 02 липня 2014 року на оплату товару на суму 90 000,00 грн. з ПДВ (а.с.15).

Позивач на підставі рахунку-фактури № СФ-0000066 від 02 липня 2014 року в цей же день здійснив повну передоплату за товар в розмірі 90 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується банківською випискою (а.с. 24-26).

Відповідач товар протягом одного дня з часу його повної оплати позивачу у повному обсязі не передав.

Згідно видаткової накладної № РН-0000048 від 03 липня 2014 року (а.с. 16) Позивачем частково отримано товар на суму 76 500,00 грн.

Таким чином, Відповідач в порушення умов Договору та Специфікації № 004445 від 02 липня 2014 року недопоставив Позивачу товар в кількості 300 (триста) штук на суму 13 500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

За доводами позивача, відповідач надав йому гарантійний лист від 18.06.2015 року про поверне повернення залишку коштів за недопоставлений товар в сумі 13500,00 грн. не пізніше 01 липня 2015 року ( а.с. 18).

До часу звернення із позовом до суду відповідач частково виконав свою обіцянку, а саме: 03 вересня 2015 року сплатив 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень, а 26 листопада 2015 року сплатив 1 000 (одна тисяча) гривень.

Тому станом на 04 грудня 2015 року заборгованість Продавця перед Покупцем становить 9 000 (дев'ять тисяч) гривень.

Позивач направляв відповідачу претензію № 539 від 04 грудня 2015 року (а.с. 20-22) з вимогою сплатити основний борг в розмірі 9 000,00 грн. як вартість оплаченого, але не неотриманого товару, яку відповідач отримав 14 грудня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23). Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не погасив, з чого і виник спір.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно бути виконано особисто боржником, належним чином та у строк, обумовлений договором між сторонами. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

До збитків у відповідності до ст. 22 ЦК України відноситься в т.ч. втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Під дане визначення підпадають і сплачені покупцем кошти по передоплаті, на які не отримано товар.

Наявні у справі документи свідчать, що позивач відмовився від прийняття простроченого виконання за договором від 02.07.2014 року та вимагав від відповідача повернути кошти, на які не було поставлено товар і відповідач визнав необхідність повернення цих коштів.

Станом на час вирішення спору обов'язок повернення Позивачу суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 9 000,00 грн. для відповідача не припинився, доказів сплати на користь позивача 9000,00 грн. у справу не подано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 9 000,00 грн. вартості неотриманого товару за договором від 02.07.2014 року.

За прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню коштів передоплати розмірі 9000,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача також 83,59 грн. як 3% річних та 49,50 грн. інфляційних (а.с. 11-12).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, у випадку прострочення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

Відповідно до пп. 5.2 п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України ), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України ), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки до правовідносин сторін по поверненню суми попередньої оплати ст. 625 ЦК України застосована бути не може.

На підставі викладеного позов підлягає до часткового задоволення і до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає лише 9 000,00 грн. основного боргу (повернення передоплати) за непоставлений товар на підставі умов договору № 0000022 купівлі-продажу від 02 липня 2014 року.

В решті вимог у позові слід відмовити повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача підлягає до повного стягнення 1 378,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

На підставі ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Агро-ПАК 2000" (ідентифікаційний код 33978253, м. Черкаси, вул. Смілянська, 149, оф. 205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" (ідентифікаційний код 34749991, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір"я, вул. Леніна, 2А) -- 9000,00 грн. основного боргу за непоставлений товар та 1378,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 31 травня 2016 року

Суддя Н.М. Спаських