ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2016 р. Справа № 926/464/16
За позовом Виконуючого обов'язки керівника Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заставнівської районної державної адміністрації, м. Заставна Чернівецької області
до 1. Мосорівської сільської ради, с. Мосорівка Заставнівського району Чернівецької області;
2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок-2», с. Цурень Герцаївського району Чернівецької області
про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити невитребувані земельні частки (паї)
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідачів: від сільської ради - не з'явився; від СТОВ «Колосок-2» - ОСОБА_1 - довіреність від 10.01.2016.
У судовому засіданні брав участь прокурор Козлова Ю.І.
СУТЬ СПОРУ: виконуючий обов'язки керівника Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заставнівської районної державної адміністрації звернувся до Мосорівської сільської ради та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» з позовом про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити невитребувані земельні частки (паї), в якому просить визнати незаконним та скасувати пункт 5 рішення сесії Мосорівської сільської ради №3/2-2015 від 08.12.2015 в частині укладення із СТзОВ «Колосок-2» договору оренди непереоформлених паїв загальною площею 37,12 га; визнати недійсним договір оренди землі №1 від 01 січня 2016 року, який укладений між Мосорівською сільською радою та СТзОВ «Колосок-2», який зареєстрований у журналі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №28; СТзОВ «Колосок-2» звільнити та повернути протягом 30 календарних днів з дня набрання рішення законної сили, непереоформлені паї загальною площею 37,12 га вартістю 1051728 грн. 49 коп., що розташовані в адміністративних межах с. Мосорівка (за межами населеного пункту) державі в особі Заставнівської районної державної адміністрації.
Свій позов прокурор обґрунтовує обставинами, пов'язаними з виходом сільської ради при прийнятті спірного рішення та укладення оспорюваного договору, за межі своєї компетенції, передбаченої законодавством України.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28.03.2016 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 14.04.2016.
У судовому засіданні 14.04.2016 за усним клопотанням прокурора оголошено перерву до 19.04.2016.
Ухвалою від 19.04.2016, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідачів, розгляд справи відкладено 24.05.2016.
На день розгляду справи, 24.05.2016, представники позивача та відповідача - сільської ради у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи без їх участі, оскільки сторін належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи.
Присутній у судовому засіданні прокурор наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача, посилаючись на відзив на позовну заяву (вх.№1178 від 23.05.2016), позовні вимоги прокурора визнає у повному обсязі.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
08 грудня 2015 року Мосорівською сільською радою Заставнівського району Чернівецької області прийнято рішення №3/2 - 2015, яким, серед іншого, погоджено надання сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» в орендне користування земельної ділянки площею 37,12 га (земельні ділянки (паї), на які не переоформлено документи на успадкування).
Пунктом 5 зазначеного рішення зобов'язано сільського голову укласти договори оренди, у тому числі щодо спірної земельної ділянки площею 37,12 га.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно- правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до частини 3 статті 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, в тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
При цьому відповідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності віднесені усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України та частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
Згідно зі ст.ст. 118, 119 Конституції України місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, що в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території певного району, забезпечує реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень
Судом встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту села Мосорівка, а отже не відносяться до земель комунальної власності.
За таких умов, Мосорівська сільська рада, приймаючи рішення №3/2-2015 від 08.12.2015 (в частині пунктів 4,5 цього рішення), вийшла за межі своєї компетенції передбаченої статтею 12 Земельного кодексу України та порушила у зв'язку з цим інтереси держави у відповідних земельних правовідносинах.
На підставі вищезазначеного рішення, 01.01.2016 між Мосорівською сільською радою, як орендодавцем, та між СТзОВ «Колосок-2», як орендарем, укладено договір оренди землі за №1 від 01.01.2016, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає строкове платне користування земельну ділянку для товарного виробництва, яка знаходиться в селі Мосорівка загальною площею 37,12 га, у тому числі 9,91 і дороги між паями та 27,21 га - непереоформлених паїв.
Згідно з пунктом 8 договору оренди землі №1 від 01.01.2016, договір укладено на строком на 11 місяців.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільногс законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральна засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяі цивільної дієздатності.
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсност правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонок (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою ті шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з абз. 4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із змінами і доповненнями)» суд, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідач факт укладення договору з Мосорівською сільською радою та його виконання не заперечує, на підтвердження чого надає докази сплати ним орендної плати за спірну земельну ділянку у розмірі 5758,64 грн.
Як встановлено вище судом, Мосорівська сільська рада прийняла незаконне рішення №3/2-2015 від 08.12.2015 в частині укладення договору оренди з СТзОВ «Колосок-2», а власне укладений та виконаний сторонами в частині передачі СТОВ «Колосок-2» об'єкта оренди, спірний договір підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення.
Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України щодо юридичних наслідків недійсності правочину, наслідком визнання недійсними договору оренди землі є звільнення СТзОВ «Колосок-2» переданих йому у користування не переоформлених паїв, загальною площею 37,12 га, у зв'язку з чим позовна вимога про звільнення та повернення спірної земельної ділянки також підлягає задоволенню.
За таких обставин, позов в цілому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Сплачені судові витрати при цьому стягуються солідарно з відповідачів.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати пункт 5 рішення сесії Мосорівської сільської ради №3/2-2015 від 08.12.2015 в частині укладення із СТзОВ «Колосок-2» договору оренди непереоформлених паїв загальною площею 37,12 га.
3. Визнати недійсним договір оренди землі №1 від 01 січня 2016 року, який укладений між Мосорівською сільською радою та СТзОВ «Колосок-2», який зареєстрований у журналі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №28.
4. Зобовязати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» звільнити та повернути протягом 30 календарних днів з дня набрання рішення законної сили, непереоформлені паї загальною площею 37,12 га вартістю 1051728 грн. 49 коп., що розташовані в адміністративних межах с. Мосорівка (за межами населеного пункту) державі в особі Заставнівської районної державної адміністрації.
5. Стягнути з Мосорівської сільської ради (с. Мосорівка Заставнівського району Чернівецької області, вул. Шевченка, 2, код 21419832) на користь прокуратури Чернівецької області на р/р 35219056004946 ДКСУ м. Київ МФО 820172, код 02910120 2067 грн. судового збору.
6. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» (с. Цурень Герцаївського району Чернівецької області, код 3189857) на користь прокуратури Чернівецької області на р/р 35219056004946 ДКСУ м. Київ МФО 820172, код 02910120 2067 грн. судового збору.
7. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Повне рішення складено 30.05.2014.
Суддя О.В. Гончарук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2016 |
Оприлюднено | 06.06.2016 |
Номер документу | 58014542 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гончарук Олег Валентинович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гончарук Олег Валентинович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гончарук Олег Валентинович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гончарук Олег Валентинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні