Рішення

від 26.05.2016 по справі 927/322/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

====================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

В« 26В» травня 2016 року Справа № 927/322/16

Позивач: Куликівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04412432, вул. Миру, 93, смт. Куликівка, Куликівський район, Чернігівська область, 16300

Відповідач - 1: Куликівське виробниче управління житлово - комунального господарства , код ЄДРПОУ 03357932, вул. Набережна 5, смт. Куликівка, Куликівський район, Чернігівська область, 16300

Відповідач - 2: Державна екологічна інспекція в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 38053846, вул. Малясова 12, м. Чернігів, 14017

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Відділ державної виконавчої служби ОСОБА_1 районного управління юстиції , код ЄДРПОУ 34733709, вул. Коцюбинська, 27, смт. Куликівка, Куликівський р-н, Чернігівська область, 16300

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Куликівська районна рада , код ЄДРПОУ 24841900, вул. Щорса, 67, смт. Куликівка, Куликівський р-н, Чернігівська область, 16300

Предмет спору: про визнання права власності на майно та про зобов'язання зняття арешту з майна

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_1 селищний голова, посвідчення №6 від 04.12.2015;

від відповідача-1: ОСОБА_3, виконуючий обов'язки начальника, розпорядження №39-К від 29.04.2015;

від відповідача - 2 : не з'явився;

від третьої особи-1 : не з'явився;

від третьої особи-2 : не з'явився.

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 селищною радою подано позов до ОСОБА_1 виробничого управління житлово-комунального господарства, Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, у якому позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить:

1.Визнати право власності за ОСОБА_1 територіальною громадою на майно:

-екскаватор - реєстраційний номер 1146ФЮ, марка і модель - ЕО 2621В-3, двигун 960395, паспорт від 19.05.2001, рік випуску - 1989;

-тип машини - вантажна, тип кузова - бортовий, реєстраційний номер - 05251 МК, марка і модель - ГАЗ 33023212, шасі №33023031941070, двигун - 421500, паспорт від 06.10.2003, рік випуску - 2003;

-тип машини - спеціальна, тип кузова - сміттєвоз - 53 МА, реєстраційний номер - 9454 ЧНЛ, марка і модель - ГАЗ -53-14-01, шасі №0854423, двигун - 0147801, паспорт від 04.10.1985, рік випуску - 1985;

-тип машини - спеціальна, тип кузова - КО-503-Б-1 вакуумна установка, державний номер 32-27 ЧНО, марка і модель - марка ГАЗ - 53, шасі №1208076, двигун - 158087, паспорт від 08.09.1989, рік випуску - 1989;

-причіп - державний номерний знак НОМЕР_1, марка і модель - 2 ПТС -4-887Б, паспорт від 25.05.2000, рік -1990.

2. Скасувати арешт з майна, накладений постановою 19 жовтня 2011 року Відділом державної виконавчої служби ОСОБА_1 районного управління юстиції, а саме з наступного майна:

-екскаватор - реєстраційний номер 1146ФЮ, марка і модель - ЕО 2621В-3, двигун 960395, паспорт від 19.05.2001, рік випуску - 1989;

-тип машини - вантажна, тип кузова - бортовий, реєстраційний номер - 05251 МК, марка і модель - ГАЗ 33023212, шасі №33023031941070, двигун - 421500, паспорт від 06.10.2003, рік випуску - 2003;

-тип машини - спеціальна, тип кузова - сміттєвоз - 53 МА, реєстраційний номер - 9454 ЧНЛ, марка і модель - ГАЗ -53-14-01, шасі №0854423, двигун - 0147801, паспорт від 04.10.1985, рік випуску - 1985;

-тип машини - спеціальна, тип кузова - КО-503-Б-1 вакуумна установка, державний номер 32-27 ЧНО, марка і модель - марка ГАЗ - 53, шасі №1208076, двигун - 158087, паспорт від 08.09.1989, рік випуску - 1989;

-причіп - державний номерний знак НОМЕР_1, марка і модель - 2 ПТС -4-887Б, паспорт від 25.05.2000, рік -1990.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що 26.03.2009 рішенням ОСОБА_1 селищної ради надано згоду на прийняття спірних транспортних засобів до власності ОСОБА_1 територіальної громади. 27.03.2009 рішенням ОСОБА_1 районної ради припинено право господарського відання на зазначені транспортні засоби, вилучено їх у ОСОБА_1 ВУЖКГ та безоплатно передано до власності ОСОБА_1 територіальної громади. На баланс ОСОБА_1 селищної ради спірні транспортні засоби залишковою балансовою вартістю 62649,00 грн прийняті 31.08.2011. Враховуючи викладене, Куликівська селищна рада просить визнати право власності за ОСОБА_1 територіальною громадою на зазначене майно та скасувати арешт з спірного майна, накладений постановою 19 жовтня 2011 року Відділом державної виконавчої служби ОСОБА_1 районного управління юстиції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2016 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.04.2016.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.04.2016 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ Державної виконавчої служби ОСОБА_1 районного управління юстиції та відкладено розгляд справи на 12.05.2016.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.05.2016 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Куликівську районну раду та відкладено розгляд справи на 26.05.2016.

У судове засідання з'явились уповноважені представники позивача та відповідача -1.

Від представників сторін клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами не надходило.

Державна екологічна інспекція у судове засідання не з'явилась, до початку судового засідання через канцелярію суду надала письмове клопотання №11-03/1349 від 25.05.2016 про розгляд справи без участі її представника за наявними у справі матеріалами.

Сторони не заперечували про розгляд справи без участі представника відповідача-2.

Судом задоволено зазначене клопотання.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмове клопотання №2-6/171 від 25.05.2016 про розгляд справи без участі ОСОБА_1 районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області та пояснив, що арешт на все майно боржника ОСОБА_1 виробничого управління житлово-комунального господарства був накладений постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №27765932 від 22.07.2011 року, зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №11741104 від 19.10.2011. В матеріалах виконавчого провадження міститься постанова про арешт всього майна боржника б/н від 19.10.2011, мета винесення якої невідома, оскільки виносилась працівником відділу, який звільнився ще у 2012 році. В матеріалах справи відсутні супровідні листи, що підтверджують направлення постанов від 22.07.2011 та від 19.10.2011 сторонам виконавчого провадження, органам, що здійснюють реєстрацію, облік транспортних засобів, а книги реєстрації вихідної кореспонденції знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання, однак у матеріалах судової справи міститься повідомлення ЦНП ДАІ 7401, відповідно до якого арешт на майно накладено постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2011, вхідний номер 8765 від 23.07.2011. До зазначеного пояснення третьою особою - 1 додано копію листа ЦНП ДАІ, направленого на ім'я начальника ОСОБА_1 ВУЖКГ.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надіслав на адресу суду письмове пояснення №01-03/202 від 19.05.2016, у якому зазначив, що Куликівська районна рада не має заперечень проти задоволення заявлених позовних вимог, та просив проводити розгляд справи у відсутності представника районної ради.

Крім того, у своїх поясненнях третя особа - 2 вказала, що рішенням 16 сесії ОСОБА_1 районної ради п'ятого скликання від 27.03.2009 було припинено право господарського відання та вилучено у ОСОБА_1 ВУЖКГ основні засоби (у тому числі спірний автотранспорт) та передано безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл, селища Куликівського району до власності ОСОБА_1 територіальної громади. Цим же рішенням рада уповноважила Куликівську районну державну адміністрацію забезпечити здійснення передачі основних засобів, відповідно до вимог чинного законодавства. Рішенням 20 сесії ОСОБА_1 селищної ради п'ятого скликання від 17.06.2009 основні засоби ОСОБА_1 ВУЖКГ (у тому числі спірний автотранспорт) було прийнято до комунальної власності ОСОБА_1 територіальної громади. Даний факт було засвідчено також актом прийняття - передачі основних засобів від 31.08.2011. Після цього дане питання було знято з контролю районної ради.

Представники позивача та відповідача -1 не заперечували проти розгляду справу за відсутності уповноважених представників третіх осіб.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє клопотання третіх осіб про розгляд справи без їх участі та приєднує надані письмові пояснення до матеріалів справи.

ОСОБА_4 до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18), якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

ОСОБА_4 п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні позивачем подано довідку №1213 від 25.05.2016 про те, що автотранспорт, балансовою вартістю 62649,00 грн перебуває у комунальній власності ОСОБА_1 селищної ради, до якої його було передано згідно ОСОБА_4 прийняття - передачі основних засобів від ОСОБА_1 ВУЖКГ від 31.08.2011 на підставі рішення шістнадцятої сесії п'ятого скликання від 27.03.2009 «Про прийняття на баланс до комунальної власності ОСОБА_1 територіальної громади основних засобів ОСОБА_1 ВУЖКГ».

У судовому засіданні відповідачем-1 подано письмове клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи, зокрема: копій інвентарних карток обліку основних засобів на спірні автомобілі; копії структури продовольчих управлінь ЖКГ; копії витягу з наказу УЖКГ від 01.07.2011; копії технічного паспорту на ГАЗ -53 (вакуумна установка), №94-54 ЧНА; копії свідоцтва про реєстрацію машини - трактору - екскаватору ЕО 26-21; копії технічного паспорту на ГАЗ -53 (сміттєвоз 53 МА), №32-27 ЧНА; копії свідоцтва про реєстрацію причепу 2 ПТС, № НОМЕР_1; копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - вантажного автомобіля НОМЕР_2. При чому, як власник ГАЗ -53, №32-27 ЧНА у технічному паспорті зазначений ОСОБА_1 комбінат комунальних підприємств.

Зазначені документи судом приєднано до матеріалів справи.

Представник позивача виклала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог не заперечила.

У судовому засіданні представником відповідача-1 пояснено, що ОСОБА_1 ВУЖКГ було невідомо про існування двох постанов ВДВС ОСОБА_1 РУЮ у Чернігівській області про накладення арешту на майно ОСОБА_1 ВУЖКГ, оскільки у відповідача була тільки постанова про накладення арешту на майно від 19.10.2011, саме тому позивач і просить суд скасувати арешт, накладений безпосередньо цією постановою.

Про наявність постанови від 22.07.2011, як зазначили сторони у судовому засіданні, Куликівська селищна рада та відповідач - 1 дізнались лише у 2014 році, отримавши відповідь від МРЕВ на свій запит про неможливість перереєстрації одного із спірних транспортних засобів.

Представник відповідача - 1 пояснила, що постанову від 22.07.2011 про відкриття виконавчого провадження Куликівське ВУЖКГ не отримувало, тому і не оскаржувало її. Натомість, Куликівське ВУЖКГ два рази оскаржувало до господарського суду дії державного виконавця, пов'язані з винесенням постанови від 19.10.2011, однак його заяви було повернуто судом без розгляду.

Представник позивача, крім того, додала, що ОСОБА_1 селищною радою було оскаржено до адміністративного суду постанову ВДВС ОСОБА_1 РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.10.2011. Однак, судом залишено зазначену позову заяву без розгляду, оскільки позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідач -1 зазначила, а позивач підтвердила у судовому засіданні, що у 2011-2012 роках частина майна, переданого на баланс ОСОБА_1 територіальної громади, реалізовано ВДВС ОСОБА_1 ГУЮ за цим виконавчим провадженням і Куликівська селищна рада фактично цього майна не має. Обставини повернення та невключення до основних засобів, що знаходяться на балансі селищної ради, позивачу невідомі, оскільки на час реалізації майна працював інший голова селищної ради.

Третьою особою - 1 у письмових поясненнях також було повідомлено суду, що на виконанні відділу перебуває зведене виконавче провадження ВП №30627566, до складу якого входять 208 виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 виробничого управління ЖКГ на користь юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 674479,00 грн без врахування сум виконавчого збору та витрат, пов'язаних з веденням виконавчих дій.

Арешт на все майно боржника накладався постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2011 у відповідності до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Також в матеріалах виконавчого провадження міститься постанова про арешт всього майна боржника від 19.10.2011. Дії щодо опису та продажу оскаржуваного майна не проводились, оскільки в жовтні 2012 року до відділу надійшло рішення ОСОБА_1 районної ради від 27.03.2009 щодо безоплатної передачі основних засобів ОСОБА_1 ВУЖКГ ОСОБА_1 територіальній громаді. Станом на 10.05.2016 виконавче провадження ВП №27765932 перебуває на виконанні та входить до зведеного виконавчого провадження ВП №30627566.

На підтвердження своїх слів третьою особою - 1 надано до матеріалів справи копію Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади, де зазначено, що арешт на майно боржника накладений 19.10.2011 відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2011 (суд приймає за описку зазначений тут місяць « 08» замість « 07», що відповідає обставинам справи).

Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача - 1, перевіривши надані сторонами докази та оглянувши у судовому засіданні їх оригінали, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 26.03.2009 рішенням ОСОБА_1 селищної ради «Про надання згоди на прийняття основних засобів до комунальної власності», селищна рада надала згоду на безоплатну передачу до власності ОСОБА_1 територіальної громади від спільної власності територіальних громад сіл, селища Куликівського району основних засобів, згідно додатку, зокрема, і спірний автотранспорт залишковою вартістю 62649,00 грн.

27.03.2009 Куликівська районна рада Чернігівської області прийняла рішення «Про передачу основних засобів у власність ОСОБА_1 територіальної громади», згідно п. 1, 2, 3 якого припинила право господарського відання та вилучила у ОСОБА_1 ВУЖКГ основні засоби згідно додатку, передала безоплатно зазначені основні засоби із спільної власності територіальних громад сіл, селища Куликівського району до власності ОСОБА_1 територіальної громади та районній державній адміністрації поставлено завдання забезпечити здійснення зазначеної передачі відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2011 (далі - Постанова від 22.07.2011) старшим виконавцем відділу ДВС ОСОБА_1 РУЮ на підставі наказу №18/47/10, виданим 05.07.2011 Господарським судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 ВУЖКГ на користь місцевого бюджету ОСОБА_1 селищної ради в інтересах Державної екологічної інспекції в Чернігівській області збитків у сумі 130408,00 грн, накладено арешт на все майно боржника - Куликівське ВУЖКГ та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику (а.с.122).

Виконавчим комітетом ОСОБА_1 селищної ради рішенням №100 від 31.08.2011 «Про затвердження актів прийняття - передачі основних засобів ОСОБА_1 ВУЖКГ» затверджено акт прийняття у власність ОСОБА_1 територіальної громади основних засобів - об'єктів комунальної власності ОСОБА_1 ВУЖКГ (а.с. 69).

ОСОБА_4 прийняття - передачі основних засобів від ОСОБА_1 ВУЖКГ на баланс ОСОБА_1 територіальної громади від 31.08.2011 (далі - ОСОБА_4) на підставі рішення 16 сесії 5 скликання від 27.03.2009 на баланс до комунальної власності ОСОБА_1 територіальної громади від ОСОБА_1 ВУЖКГ перейшов, зокрема, і автотранспорт балансовою вартістю 62649,00 грн. ОСОБА_4 пункту 4 (Автотранспорт) Додатку №1 до ОСОБА_4 прийнято на баланс було такі основні засоби: тракторний причіп, трактор Т-40, станок заточний, у тому числі, топливно роздаткова колонка, компресор, плуг, гараж цегляний, екскаватор ЕО 2621, УАЗ 452, косарка моторна, газель ГАЗ 33023, мотопомпа, сміттєвоз, асенмашина. При цьому, як відзначає суд, жодних ідентифікуючих ознак переданого автотранспорту у цьому ОСОБА_4 не зазначено.

ОСОБА_1 селищною радою 08.09.2011 рішенням «Про затвердження рішення виконкому №100 від 31.08.2011 «Про затвердження акту прийняття основних засобів ОСОБА_1 ВУЖКГ» було затверджено зазначене рішення виконкому (а.с. 70).

У відповідності до Договору оренди цілісного майнового комплексу ОСОБА_1 територіальної громади від 31.08.2011 відповідачу-1 ОСОБА_1 селищною радою було передано в оренду нерухоме майно (цілісний майновий комплекс), а у вересні 2011 року згідно додаткової угоди до цього договору та актів приймання - передачі від 08.09.2011, всі спірні транспортні засоби (а. с. 134-139). Зазначені акти підписані сторонами, з проставлянням відбитків печаток установ.

З пояснень позивача і відповідача-1 суду стало відомо, що незважаючи на передачу транспортних засобів ОСОБА_1 селищній раді, весь час фактично користувався ними відповідач-1 і після складання та затвердження ОСОБА_4 відповідачу одразу формально було передано в оренду цілісний майновий комплекс, а у вересні 2011 року й спірні транспортні засоби.

ОСОБА_4 постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.10.2011 (далі - Постанова від 19.10.2011) начальником ВДВС ОСОБА_1 РУЮ повторно накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 ВУЖКГ, код 03357932, яке знаходиться за адресою: вул. Набережна, 5, смт. Куликівка та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 ВУЖКГ (а.с .123).

Обгрунтувань повторного накладення арешту суду не надано.

Відповідачем -1 по справі №18/47/10 двічі оскаржувались до Господарського суду Чернігівської області дії Державної виконавчої служби ОСОБА_1 районного управління юстиції, однак обидва рази його заяви було повернуто судом без розгляду, у зв'язку з порушенням форми та способу звернення до суду. З усуненими недоліками відповідач-1 до суду більш не звертався.

ОСОБА_1 селищною радою 18.03.2014 також було подано адміністративний позов про визнання дій ВДВС ОСОБА_1 РУЮ незаконними та скасування Постанови від 19.10.2011. Однак, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, даний адміністративний позов залишено без розгляду.

У зв'язку з неповним виконанням рішення 16 сесії 5 скликання ОСОБА_1 районної ради від 27.03.2009 ОСОБА_1 районною державною адміністрацією винесено розпорядження від 04.08.2014 «Про передачу транспортних засобів від ОСОБА_1 ВУЖКГ до ОСОБА_1 селищної ради», пунктом 1 якого затверджено: провести передачу транспортних засобів, що передаються безоплатно із спільної власності територіальних громад, сіл, селища Куликівського району до власності ОСОБА_1 територіальної громади з балансу ОСОБА_1 виробничого управління житлово-комунального господарства на баланс ОСОБА_1 селищної ради, згідно з додатком. Пунктом 2 вказаного рішення визначено: керуючись чинним законодавством привести у відповідність технічну документацію транспортного засобу: - сміттєвоз - державний номер - 94-54 ЧНЛ, рік випуску 1985, шасі 0854423, тип кузова - сміттєвоз 53 МА, № двигуна - 0147801, тип машини - спеціальний, марка і модель - ГАЗ 53-14-01 (а.с. 94).

У Додатку до розпорядження голови районної адміністрації від 04.08.2014 №201 зазначений Перелік транспортних засобів, що передаються безоплатно із спільної власності територіальних громад, сіл, селищ Куликівського району до власності ОСОБА_1 територіальної громади з балансу ОСОБА_1 ВУЖКГ на баланс ОСОБА_1 селищної ради, згідно якого передаються п'ять спірних транспортних засобів (а.с. 95).

Як пояснила представник позивача, даним розпорядження та додатком до нього фактично було зазначено ідентифікуючі ознаки спірного майна, що було необхідно для постановлення автотранспорту на облік в Центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів.

На запит начальника ОСОБА_1 ВУЖКГ до ЦНП ДАІ відповідачу направлено відповідь від 24.10.2014 та копію постанови ОСОБА_1 ВДВС вих. 87 від 22.07.2011, ВП27765932, на підставі якої накладений арешт на автомобіль НОМЕР_3.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_4 приписів ч. 1, 2, 3 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

З приписів ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України вбачається, що право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Безоплатна передача майна від одного суб'єкта до іншого за своєю суттю має однакові підстави набуття права власності з договором дарування і, як слідує з ч. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України, право власності обдарованого на дарунок також виникає з моменту його прийняття.

ОСОБА_4 ч. 4 ст. 722 Цивільного кодексу України прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (у редакції, чинній на момент винесення рішення) передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

З ч. 5 ст. 7 Закону слідує, що передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, з матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що, незважаючи на рішення 2009 року, Куликівська ВУЖКГ спірні транспортні засоби на баланс ОСОБА_1 селищної ради до винесення Постанови від 22.07.2011 фактично не передала, за цей же час акту прийому - передачі вказаних транспортних засобів не складала та не затверджувала, а спірне майно, як слідує з пояснень позивача і відповідача-1, весь час фактично використовувалось відповідачем-1.

Оскільки інших фактів та підтверджуючих доказів щодо передачі спірного майна, будь-яких інших товарно-розпорядних документів, символів речі (ключів, техпаспортів тощо) сторонами суду не надано, тому моментом набуття права власності може бути лише підписання та затвердження акту прийому - передачі від 31.08.2011.

Не може також бути належним доказом права власності на спірне майно подана позивачем, як зацікавленою особою, довідка №1213 від 25.05.2016, яка не є при цьому, а ні реєстраційним документом, а ні первинним документом, а ні встановленою формою бухгалтерського обліку.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» не заборонено одночасне винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно боржника.

Частинами 1, 2 статті 57 Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до частини 2 статті 321 Цивільного кодексу України, особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Під обмеженням слід розуміти наявність встановлених законом або уповноваженими органами в передбаченому законом порядку умов, заборон при здійсненні права власності або інших речових прав на конкретний об'єкт майна.

Отже, накладений Постановою від 22.07.2011 арешт на все майно ОСОБА_1 ВУЖКГ обмежив право власності останнього.

Суд дійшов висновку, що в порушення вимог чинного законодавства 30.08.2011, належне відповідачу майно згідно ОСОБА_4 прийняття - передачі неправомірно було передане на баланс ОСОБА_1 селищної ради.

ОСОБА_4 ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оцінюючи доводи відповідача-1, суд критично ставиться до його твердження про те, що ОСОБА_1 ВУЖКГ не було відомо про існування Постанови від 22.07.2011 з огляду на наступне.

Будь-якими належними доказами неотримання Постанови від 22.07.2011 відповідачем- 1 не підтверджено.

Інформація про арешт майна, накладеного згідно Постанови від 22.07.2011, міститься у Реєстрі обтяжень рухомого майна. Право відповідача-1 на отримання цієї інформації передбачено Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004, а відтак, той не був позбавлений права на отримання такої інформації.

Також, з пояснень сторін суду стало відомо, що у 2011-2012 роках ВДВС ОСОБА_1 РУЮ у рамках цього виконавчого провадження було реалізовано частину майна, яке передавалось ОСОБА_1 селищній раді за ОСОБА_4, тобто майна, яке було арештоване за Постановою від 22.07.2011 саме до складання ОСОБА_4. Оскільки після зміни власника реалізовано це майно як власність відповідача-1 бути не могло. Незважаючи, що майно, як вважає позивач, перейшло у його власність за ОСОБА_4, ця реалізація ніким не оскаржувалась і позивач про визнання права власності позов не подавав, що свідчить про усвідомлення та прийнятність сторонами правомірності реалізації майна, переданого у власність позивача за ОСОБА_4 навіть до винесення Постанови від 19.10.2011.

Це також свідчить про те, що відповідач-1 знав про наявність виконавчого провадження, а відтак і про його відкриття, і, у разі відсутності у нього відповідних процесуальних документів, не був позбавлений права і можливості ознайомлюватись з матеріалами виконавчого провадження та оскаржувати будь-які дії ДВС.

Хоча третя особа - 1 не надала суду супровідні листи, що підтверджують направлення постанов від 22.07.2011 та від 19.10.2011 сторонам виконавчого провадження, органам, що здійснюють реєстрацію, облік транспортних засобів, а книги реєстрації вихідної кореспонденції, як зазначає ВДВС ОСОБА_1 РУЮ, знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання, однак у матеріалах справи міститься лист ЦНП ДАІ, направлений начальнику ОСОБА_1 ВУЖКГ, що підтверджує наявність у Центру постанови від 22.07.2011, та Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у якому, як підстава накладення арешту, зазначена саме Постанова від 22.07.2011, тобто відповідач єдиний хто із визначених ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», нібито, не знав про відкриття виконавчого провадження і накладення арешту 22.07.2011.

Суд також відзначає, що скарги ОСОБА_1 ВУЖКГ на дії ВДВС ОСОБА_1 ГУЮ, подані у порядку господарського судочинства, повернуті йому без розгляду через недотримання відповідачем -1 порядку і форми подання позову. З виправленими заявами відповідач-1 до суду більше не звертався, що також може свідчити лише про небажання у той період захисту та реалізації своїх прав.

Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов думки, що все зазначене свідчить або про введення в оману суду про незнання щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно, або про неналежні захист і реалізацію своїх прав та інтересів, що не є прийнятним обґрунтуванням та доказами такого незнання.

Суд також зазначає, що заявляючи позовні вимоги про скасування арешту на майно, накладеного Постановою від 19.10.2011 позивачем неправильно визначено підстави позову, оскільки арешт на все майно відповідача-1 був накладений ще Постановою від 22.07.2011, яка на сьогоднішній день є чинною і ніким не скасованою.

За приписами ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

ОСОБА_4 з ст. 32-34 та 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частино 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин суд не приймає надані позивачем доводи та докази, як належні обґрунтування наявності у нього права власності на спірні транспортні засоби.

За цих же обставин, у тому числі наявності чинної Постанови від 22.07.2011, якою вперше було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 ВУЖКГ, не підлягає задоволенню вимога позивача про скасування арешту з майна, накладеного Постановою від 19.10.2011.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 селищної ради задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 22, 27, 32-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю

Повне рішення складено 31.05.2016.

Суддя В.В. Шморгун