Рішення

від 30.05.2016 по справі 293/310/16-ц

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/310/16-ц

30 травня 2016 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Мініча Г. Г.

з участю:

секретаря Піонтківської О. О.

позивача не з'явився

третьої особи не з'явився

третьої особи не з'явився

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, з участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Сліпчицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області про визнання права приватної власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач ) з участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (далі - третя особа-1 ) та ОСОБА_3 (далі - третя особа-2 ), звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Сліпчицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області (далі - відповідач) про визнання права приватної власності на житловий будинок в порядку спадкування (далі - позовна заява або позов ).

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 03.08.2015 померла його баба - ОСОБА_4, яка все своє майно заповіла позивачу. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок № 30 по вул. Шевченка, с. Корчівка Черняхівського району Житомирської області. Позивач вказав, що інших спадкоємців, які б претендували на спадщину та утриманців немає. Позивач прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та звернувся для оформлення спадщини до Черняхівської ДНК. Однак постановою нотаріуса Черняхівської ДНК ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом через відсутність правовстановлюючого документа та реєстрації права власності на спадковий житловий будинок. Тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву від 30.05.2016 (а. с. 71) про розгляд справи за його відсутності, повідомив, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Третя особа-1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 20.04.2016 (а. с. 38) про розгляд справи без його участі, зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа-2 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву від 30.05.2016 (а. с. 73) про розгляд справи без її участі, вказала, що позов визнає, проти його задоволення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представник відповідача подав до суду заяву від 25.04.2016 (а. с. 44) про розгляд справи без його участі, зазначив, що позов визнають і просять його задовольнити.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, передбачених ч. 4 ст. 174 ЦПК України.

За наслідками з'ясування і аналізу обставин справи, дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_4 померла 03.08.2015 в с. Корчівка Черняхівського району Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.08.2015 (а. с. 6).

Відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_4 30.04.2015 (далі - заповіт-1 ) (а. с. 7), ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, позивачу. Однак на запит суду Черняхівською ДНК надано копію спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4, в матеріалах якої наявний заповіт (далі - заповіт-2 ) ОСОБА_4, датований 13.05.2015 (а. с. 54), відповідно до якого заповідачка на випадок своєї смерті заповіла належну їй земельну ділянку розміром 3,45 га, розташовану на території Сліпчицької сільської ради, ОСОБА_3, 12.07.1939 р. н.

Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить . Тому, відповідно, спадкування за ОСОБА_4 здійснюється за заповітом.

Позивач вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем, що підтверджується довідкою виконкому Сліпчицької сільської ради від 17.03.2016 (а. с. 17).

Нотаріус Черняхівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 постановою від 17.03.2016 (а. с. 5) відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, мотивуючи її відсутністю правовстановлюючого документа на вищезазначений житловий будинок.

Відділом РАЦС Черняхівського РУЮ Житомирської області (а. с. 33) відомості про дітей, батьків, іншого з подружжя ОСОБА_4 суду не надано.

В матеріалах справи відсутні відомості про осіб, що відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_4, а також докази того, що ОСОБА_4 за життя була усиновлювачем, що підтверджується довідкою виконкому Сліпчицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.04.2016 (а. с. 46). А тому суд не враховує їх право на спадкування, передбачене положеннями ст. 1260 та ч. 1 ст. 1241 ЦК України.

Однак в матеріалах справи наявний лист завідувача Черняхівської ДНК від 06.04.2016 (а. с. 34) та від 17.05.2016 (а. с. 49), відповідно до якого спадкоємцями після померлої 03.08.2015 ОСОБА_4 є ОСОБА_1, тобто позивач, який прийняв спадщину за заявою від 15.12.2015 та заповітом від 30.04.2015, та ОСОБА_3, тобто третя особа-2, яка також прийняла спадщину за заявою від 10.11.2015 та заповітом від 13.05.2015. Крім того, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 10.03.2016 (а. с. 69) на ім'я ОСОБА_3, відповідно до якого спадщина, на яку видане дане свідоцтво, складається з земельних ділянок загальною площею 3,4581 га, кадастрові номери: 1825687600:03:000:0036 та 1825687600:01:000:0103, що розташовані на території Сліпчицької сільської ради Черняхівського району. Факт належності вказаних земельних ділянок третій особі-2 підтверджується також витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.11.2015 (а. с. 64-68).

Відповідно до довідки виконкому Сліпчицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 17.03.2016 (а. с. 17), ОСОБА_2, тобто третя особа-1, є сином померлої ОСОБА_4 та на момент відкриття спадщини проживав разом з нею у будинку № 30 по вул. Шевченка у с. Корчівка Черняхівського району та відповідно до ч. 3 ст. 1254 ЦК вважається таким, що прийняв спадщину. Однак відповідно до заяви третьої особи-1 від 05.02.2016 (а. с. 59) він добровільно відмовився від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4

З огляду на це суд приходить до висновку, що позивач та третя особа-2 є єдиними спадкоємцями ОСОБА_4, які прийняли спадщину .

Оскільки позивач та третя особа-2 є єдиними спадкоємцями ОСОБА_4 за заповітом, які прийняли спадщину, та ОСОБА_4 у заповіті сама розподілила спадщину, заповівши все своє майно позивачу, а третій особі-2 земельні ділянки площею 3,4581 га, суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 1278 ЦК України приходить до висновку, що позивач має право на усю спадщину ОСОБА_4, крім земельних ділянок загальною площею 3,4581 га з кадастровими номерами 1825687600:03:000:0036 та 1825687600:01:000:0103.

Як зазначено позивачем у позові та підтверджується матеріалами справи, до складу спадщини ОСОБА_4 входить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: вул. Шевченка, 30, с. Корчівка Черняхівського району Житомирської області (далі - будинок ).

Станом на момент розгляду справи право власності на будинок за ОСОБА_4 або за будь-якими іншими особами не зареєстроване, що підтверджується довідкою КП "ЖИТОМИРСЬКЕ ОМБТІ" Житомирської обласної ради від 09.03.2016 (а. с. 8), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.05.2016 (а. с. 70).

Крім того, станом на момент розгляду справи право власності на земельну ділянку, на якій розташовано будинок, за ОСОБА_4 або за будь-якими іншими особами не зареєстроване, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.05.2016 (а. с. 71).

Відповідно до довідки КП "ЖИТОМИРСЬКЕ ОМБТІ" Житомирської обласної ради від 09.03.2016 (а. с. 8 - на звороті) загальна інвентаризаційна вартість житлового будинку становить 155679 грн.

В матеріалах справи наявна довідка, видана виконкомом Сліпчицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 17.03.2016 (а. с. 13) про те, що будівництво будинку за адресою: с. Корчівка, вул. Шевченка, 30 Черняхівського району Житомирської області не є самочинним. Крім того, згідно з довідками виконавчого комітету Сліпчицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 17.03.2016 (а. с. 14, 15) документи на вищезазначений будинок не збереглися і відновити їх неможливо, а також рішення про виділення земельної ділянки під забудову житлового будинку у сільській раді відсутнє.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази самовільної забудови земельної ділянки по вул. Шевченка, 30, с. Корчівка Черняхівського району Житомирської області, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 земельна ділянка, на якій розміщений будинок, використана відповідно до мети її виділення (передачі).

Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 30 вулиця Шевченка с. Корчівка від 25.02.2016 (а. с. 9, 10) будинок побудовано в 1977 році.

Належність ОСОБА_4 будинку підтверджується відомостями з погосподарської книги № 9 за 2011-2015 р.р., особовий рахунок № 0383-01 (довідка відповідача від 17.03.2016, а. с. 16).

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" випискам з погосподарських книг надано сили документів, що підтверджують право власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них. З огляду на це суд приходить до висновку, що вказані вище записи у погосподарській книзі є належними і допустимими доказами належності будинку саме ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Відповідно до акту обстеження технічного стану від 30.05.2016 (а. с. 72) будинок відповідає будівельним нормам згідно ДБН 79-92 та придатний для проживання.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що будинок не є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України та що на час відкриття спадщини будинок належав ОСОБА_4, а тому будинок відповідно до ст. 1218 ЦК України входить до складу спадщини ОСОБА_4

Оскільки позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом, який прийняв спадщину, а саме будинок, суд згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України приходить до висновку, що будинок належить позивачу з часу відкриття спадщини - з 03.08.2015.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 328, ст. 392 ЦК України, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2016 (а. с. 5), суд приходить до висновку про неможливість отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Будинок є нерухомою річчю у розумінні ч. 1 ст. 181 ЦК України. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації .

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право на спадщину є одним із документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно. А тому, з огляду на неможливість реєстрації позивачем права власності на належний йому будинок, суд приходить до висновку про необхідність визнання за позивачем права власності на належний йому будинок у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4 З огляду на це суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вимоги про розподіл судових витрат позивачем у позові не заявлено. А тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 ЦПК України, відсутні підстави для прийняття судом рішення про розподіл судових витрат між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, 21.04.1978 р. н., РНОКПП: НОМЕР_1, право власності на житловий будинок (разом з господарськими будівлями та спорудами), що знаходиться за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, с. Корчівка, вул. Шевченка, 30, загальною інвентаризаційною вартістю 155679,00 грн. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 03.08.2015 в с. Корчівка Черняхівського району Житомирської області.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Г. Г. Мініч