Справа № 362/317/16-к
Провадження № 1-кп/362/76/16
ВИРОК
Іменем України
01.06.2016
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинуваченої ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015110140001861 від 25.11.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, не працює, розлученої, має на утриманні дитину 2001 року народження, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_11 з 14.10.2014 по 04.09.2015 перебувала на обліку у Васильківському міськрайонному центрі зайнятості, що розташоване за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 17, як безробітна та отримуючи з 14.10.2014 по 04.09.2015 допомогу по безробіттю, знаючи про те, що вона у відповідності до вимог п.4 ч.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення», зобов`язана інформувати центр зайнятості про виникнення трудових відносин з підприємствами та організаціями (зайнятість), що у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення, абзацу 3 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого постановою КМУ №198 від 20.03.2013, Закону України «Про загальнообов`язкове Державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №613 від 15.06.2015, потягнуло б за собою припинення реєстрації безробітного та виплати допомоги по безробіттю в подальшому, при наявності можливості здійснити таке повідомлення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та маючи на меті незаконно отримати таку допомогу, умисно приховала факт зайнятості, а саме працевлаштування відповідно до Наказу №25 від 05.03.2015 року до відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної Державної адміністрації ОСОБА_11 , на посаду медичної сестри інфекційного відділення внаслідок чого, остання незаконно перебувала на обліку у Васильківському міськрайонному центрі зайнятості у період з 05.03.2015 по 04.09.2015.
Відповідно до довідки про доходи виданої Відділом охорони здоров`я Києво-Святошинської районної Державної адміністрації ОСОБА_11 , нарахована та виплачено заробітну плату за березень 2015 року в сумі 2031,57 грн., а саме: 1397 грн. посадовий оклад, 15 відсотків за шкідливі умови праці та 10 відсотків за вислугу років.
Наказом по відділу охорони здоров`я Києво-Святошинської районної Державної адміністрації від 01.04.2015 №32-к ОСОБА_11 , звільнено з займаної посади.
В результаті чого, за період з 05.03.2015 по 04.09.2015, ОСОБА_11 , Васильківським міськрайонним центром зайнятості незаконно виплачено матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 4501,08 грн., яка перерахована на її особистий банківський рахунок.
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділа грошовими коштами фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на суму 4501,08 грн.
Згідно п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Дії обвинуваченої ОСОБА_11 органами досудового розслідування кваліфіковані зач.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайство/.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 винною себе в скоєнні описаного в цьому вироку злочину не визнала, цивільний позов Васильківського міськрайонного центру занятості на суму 4501,08 грн. визнала частково, тільки за місяць, коли працювала і суду пояснила, що 14.10.2014 вона стала на облік у Васильківському центрі зайнятості, звільнившись з останнього місця роботи. Запис в трудову книжку про постановку її на облік в Центрі зай6нятості їй не зробили. Перші кошти в сумі 100 грн. отримала в січні місяці 2015 року. Будучи на обліку вона паралельно шукала роботу. Пізніше вона знайшла роботу, але центр зайнятості не повідомила за станом здоров`я, бо вважала, що якщо повторно ставати на облік, треба мати півроку стажу, знала й про те, що в разі працевлаштування виплати припиняються автоматично. За березень місяць, працюючи в лікарні Києво-Святошинського району вона отримала зарплату 1390 грн. На початку квітня місяця вона звільнилася з роботи, оскільки їй повідомили, що вона їм не підходить. В її трудовій книжці було поставлено відмітку про те, що вона працювала і з книжкою вона приходила до центру зайнятості, але трудову книжку у неї ніхто не дивився, і не вимагав. В серпні 2015 року вона прийшла в центр зайнятості і їй запропонували роботу в Васильківській лікарні в реанімації, але вона відмовилася, оскільки тяжка робота для неї не підходила. В кінці того ж місяця їй зателефонували з центру і повідомили, що їм стало відомо про її працевлаштування в березні і тому вона зобов`язана повернути кошти, які отримувала в центрі, починаючи з березня 2015 року. По телефону вона відповіла, що кошти повертати не буде, бо вважає себе не винною. Крім того, вона хотіла, щоб в центрі зайнятості їй поставили в трудовій книжці якийсь запис, щоб ішов стаж, але їй відмовили, мотивуючи поверненням грошей, які вона незаконно отримала. 04.09.2015 року її було знято з обліку в центрі зайнятості. Вважає в даній ситуації частково винними працівників центру зайнятості так як вони мали відслідкувати те, що вона працює раніше. В березні вона отримала 502,37 грн. і думає, що саме цю суму зобов`язана повернути центру зайнятості. Щиро розкаюється в тому, що трапилось, при цьому себе вважає невинуватою, і просить виправдати, оскільки знаходиться в скрутному матеріальному становищі, не має коштів на утримання дитини, живе за рахунок аліментів, які отримує від батька дитини, що виправдовує її дії.
Представник потерпілого ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_11 стала на облік 14.10.2014, фактичну виплату почали здійснювати 19.01.2015 року, була закріплена за конкретним спеціалістом. Обвинувачена відвідувала семінари, на яких оголошувалися права та обов`язки, попереджувалася про відповідальність, а також повідомлялася про обов`язок повідомляти центр про працевлаштування. Крім того, ОСОБА_11 було повідомлено про те, що особа може перебувати на обліку два роки. 31 березня 2015 року обвинувачена була на відвідуванні у спеціаліста і запису у трудовій книжці про працевлаштування не було. У липні, при наявності спільної електронної бази з ПФУ і ДПА, в ній з`явилися відомості про те, що у ОСОБА_11 є доходи. Пізніше відділ, який займається розслідуванням факту працевлаштування, встановив, що ОСОБА_11 під час перебування на обліку у Центрі працювала. Після цього, центром зайнятості ОСОБА_11 була направлена вимога про повернення коштів, які вона отримувала з центру, і остання зобов`язалася з`явитися, але так і не з`явилася. Після чого обвинуваченій було повідомлено, що центр зайнятості вимушений буде звернутися до поліції, а в подальшому до суду для примусового стягнення коштів, отриманих незаконно.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що працює директором Васильківського міськрайонного центру зайнятості. Про працевлаштування ОСОБА_11 дізналися після електронного обміну даними. Електронний обмін даними про зайнятість безробітних проходить через Державний центр зайнятості із затримкою. Тому тільки в серпні місяці 2015 року дізналися, що ОСОБА_11 , перебуваючи на обліку в Центрі, працювала. Після цього вони зробили запит в паперовому варіанті для підтвердження інформації. Далі, вона як директор видала наказ про проведення перевірки. Зазначила, що кожне відвідування до Центру особа, яка має статус безробітного, приходить з оригіналами документів паспортом, трудовою книжкою. Відвідування центру здійснюється 2-3 рази на місяць, і працівник центру в праві вимагати трудову книжку. В разі відсутності документів прийом не проводиться і переноситься на іншу дату. Кожний, хто отримує статус безробітного ознайомлюється з правами та обов`язками безробітного, про що ставиться підпис в картці безробітного. ОСОБА_11 знала, що необхідно повідомляти Центр в разі працевлаштування. Для цього проводяться семінари, на яких наголошується про повідомлення про працевлаштування. Запис щодо ОСОБА_11 в електронному вигляді був 13 серпня, проте поки не прийшло підтвердження в паперовому вигляді, виплати не припиняються. У разі отримання допомоги обманним шляхом, допомога повертається за весь період часу з дати виявлення. На обліку перебувають не зайняті особи, а при працевлаштуванні необхідно знятися з обліку, а потім після звільнення знову стати на облік. Вважає, що ОСОБА_11 умисно приховала факт працевлаштування, оскільки на цьому загострюється увага всіх осіб, що перебувають на обліку в центрі.
Свідок ОСОБА_14 суду показала, що працює провідним спеціалістом Васильківського центру зайнятості. ОСОБА_11 була в неї на обліку з 14 жовтня 2014 року. Двічі на місяць приходила на відвідування з паспортом і трудовою книжкою. Запис у трудовій книжці про облік в Центрі зайнятості робиться за бажанням особи, якщо такого запису немає в трудовій книжці ОСОБА_11 , значить вона з таким побажанням не зверталася. Виплати їй почали проводити у січні 2015 року, бо обвинувачена звільнена з останнього місяц роботи за власним бажанням, а по закону в такому випадку перші 90 днів виплати не проводяться. Про працевлаштування ОСОБА_11 дізналися в липні місяці, до цього часу були дві неявки 19 березня 2015 року і 31.07.2015 року. 31.03.2015 року обвинувачена була на прийомі з документами, оскільки без документів вона її прийняти не могла. Решту відвідувань приходила з трудовою книжкою, ніяких записів там не було. Інші працівники центру зайнятості також вели ОСОБА_15 і кожен перевіряв документи. Вона/ ОСОБА_14 / вела обвинувачену до травня місяця 2015 року. Зазначила, що на кожному відвідування особи, що перебувають на обліку, перепитуються чи вони працевлаштовані, ОСОБА_15 про працевлаштування не говорила. Пізніше обвинувачена просила зробити запис в трудовій книжці про початок і закінчення виплати допомоги, але вона відмовила, оскільки там вже був запис про працевлаштування.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що працює завідуючою інфекційного відділення в центральній районній лікарні Києво-Святошинського району. До них весною 2015 року на роботу прийшла обвинувачена. Працювала вона один місяць. Відділення в них тяжке, про що вони попереджували обвинувачену, але вона погодилась на цю роботу, звичайно її навчали в процесі роботи, поставили її на чергування з досвідченими працівниками. Після цього, вона сказала, що робота важка, їй не підходить і вона звільнилася. Вона/ ОСОБА_16 / знала, що ОСОБА_15 раніше працювала, про те, що остання перебувала на обліку в центрі зайнятості вона не говорила. Вони її взяли на посаду медсестри в інфекційне відділення. Ні їй, ні відділу кадрів не було відомо про те, що обвинувачена перебувала на обліку, коли працювала, як безробітна.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що працювала інспектором відділу кадрів центральної районної лікарні Києво-Святошинського району. До них прийшла ОСОБА_15 , написала заяву і почала працювати, а трудову книжку зразу не приносила. Оформляла на роботу обвинувачену інспектор ОСОБА_18 , вона/ ОСОБА_19 / особисто з ОСОБА_15 не знайома. Про те, що обвинувачена стояла на обліку у центрі зайнятості, коли працевлаштовувалась до них, остання не повідомляла. Оскільки вона/ ОСОБА_20 / справою ОСОБА_15 не займалася, то їй не відомо, коли у відділі кадрів лікарні з`явилася її трудова книжка. Такого, щоб людина принесла трудову книжку і їй поставили дві печатки про прийняття і про звільнення з роботи, ніколи не було. Трудову книжку ОСОБА_11 вона не заповнювала і нічого про обвинувачену не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що працює заступником начальника Васильківського міськрайонного центру зайнятості. ОСОБА_11 перебувала на обліку у центрі зайнятості з 2014 року. На відвідування до працівника центру людина приходить з паспортом та трудовою книжкою і ніяких проблем з обвинуваченою не було, вона документи подавала завжди. Про працевлаштування обвинувачена не повідомляла, хоча повідомлялася про права та обов`язки. Вона/ ОСОБА_22 / особисто вела ОСОБА_15 з липня 2015 року, останніх декілька відвідувань. Трудову книжку обвинуваченої перевіряла. Запису центру зайнятості там не було, оскільки ОСОБА_15 не виявляла бажання про його внесення.
Судом вивчені письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження :
-копія заяви ОСОБА_11 від 14.10.2014 року про надання їй статусу безробітного та ознайомлення останньої з правами та обов,язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з підписом ОСОБА_11 /а.с.83/;
- копія персональної картки (ПК) на ім,я ОСОБА_11 , мета звернення до територіального органу - отримання допомоги по безробіттю /а.с. 84-86/;
-Копія Додатку до Персональної картки: Індивідуальні рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню, де передбачено відвідування ОСОБА_23 /а.с. 87/;
-копія заяви про перерахування коштів на поточний картковий рахунок в ПАТ «Банк «Київська Русь» /а.с. 88/;
-копія довідки про середню заробітну плату ОСОБА_11 /а.с. 89/;
-копія направлень ОСОБА_11 на працевлаштування до Путрівського ЗОШ і до Васильківської ЦРЛ, з відмовою ОСОБА_11 /а.с. 90-91/;
-копія заяви ОСОБА_11 на ім,я головного лікаря ЦРЛ Києво-Святошинського району від 02.03.2015 року про прийняття на посаду медчиної сестри з 05.03.2015 року. /а.с. 92/;
-наказ №25-к від 05.03.2015 року, м. Боярка, ВОЗ Києво-Святошинської районної державної адміністрації про прийняття ОСОБА_11 на посаду сестри медичної інфекційного відділення з 05.03.2015 року /а.с. 93/;
-заява ОСОБА_11 від 01.04.2015 року про звільнення її з посади медичної сестри за власним бажанням з 01.04.2015 року /а.с. 94/;
-наказ № 32-к від 01.04.2015, м. Боярка, ВОЗ Києво-Святошинської районної державної адміністрації про звільнення ОСОБА_11 з посади за власним бажанням з 01.04.2015 року /а.с. 95/;
-довідка про доходи ОСОБА_11 ВОЗ Києво-Святошинської районної державної адміністрації за березень 2015 року, що становить 2031,57 грн. /а.с. 96/;
-Акт №142 від 04.09.2015 року Києво-Святошинського районного центру зайнятості за висновками якого встановлено, що ОСОБА_11 працювала у відділіохорони здоров,я Києво-Святошинської районної державної адміністрації з 05.03.2015 по 01.04.2015 року /а.с. 97-98/;
-копія претензії на суму 4501,08 грн. на ім,я ОСОБА_11 від 24.09.2015 року /а.с. 99/;
- довідка розрахунку суми завданих Васильківському МРЦЗ збитків на суму 4501,08 грн. /а.с. 102/;
- додаток до Персональної картки ОСОБА_11 про відвідування особою територіального органу та отримані послуги, з зазначенням дат відвідування: в березні 2015 року - 31.03.15, а також в квітні, травні, червні, і останнє відвідування - 14.07.15 року /а.с. 103-106/;
- копія переліку заходів ПК осіб, що приймали участь у семінарі із загальних питань зайнятості населення та стану ринку праці, де під №1 зазначено прізвище ОСОБА_11 /а.с. 107/;
- копія трудової книжки на ім.я ОСОБА_11 , де на арк. 15 мається останній запис за №19 про звільнення 03.10.2014 року з ДКЛ №3 Солом,янського району м. Києва за власним бажанням /а.с. 108-111/;
- копія свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_24 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір,ю дитини записана ОСОБА_11 /а.с. 117/;
- копія витягу з трудової книжки ОСОБА_11 , де на арк. 16, 17 маються записи за номерами 20, 21, про прийняття ОСОБА_11 на посаду медсестри 05.03.2015 року і звільнення з посади за власним бажанням від 01.04.2015 року з печаткою Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району. /а.с. 118/.
За таких обставин суд вважає, що органи досудового розслідування правильно кваліфікували дії обвинуваченої ОСОБА_11 зач.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайство/, оскільки в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_11 , мало місце; що діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і що у вчиненні цього кримінального правопорушення винна обвинувачена ОСОБА_11 .
При цьому суд не приймає до уваги заперечення обвинуваченої, яка вбачає в обставинах, що сталися, вину працівників Центру зайнятості, що своєчасно самостійно не виявили факт її працевлаштування, оскільки Законом обов,язок повідомляти про працевлаштування покладено саме на особу, яка перебуває на обліку в центрі занятості. Крім того, аналізуючи показання обвинуваченої, дані під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що обвинувачена фактично визнала свою вину, оскільки пояснила свої свідомі дії щодо неповідомлення про працевлаштування, побоюванням залишитися без додаткових коштів на існування, про що свідчить і її подальша поведінка: відмова повернути сплачені кошти по безробіттю за претензією Центру зайнятості, а тому позицію обвинуваченої розцінює як намагання уникнути відповідальності.
Обставин, якіпом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_11 , відповідно до ст. 66 КК України,судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_11 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, обираючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, що відноситься, відповідно до ст.12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, обставини його вчинення, мотив, характер діяння, форму і ступінь вини, дані про особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючої та обтяжуючої обставин.
Зокрема, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_11 вперше притягується до кримінальної відповідальності, відповідно до витягу з бази даних МВС України /а.с. 114/, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, /а.с. 115, 116/, має на утриманні неповнолітнього сина, 2001 року народження /а.с. 117/.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, причин скоєння злочину, особи обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоєння злочину, що відноситься до злочинів невеликої тяжкості, відсутність тяжких наслідків внаслідок її дій, її матеріальний і сімейний стан, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів, буде покарання у виді громадських робіт, відповідно до положень ч.2 ст. 65 КК України .
Вирішуючи питання про заявлений потерпілою стороною Васильківським міськрайонним центром зайнятості цивільний позов про стягнення 4501,08 грн. як відшкодування збитків, завданих внаслідок злочинних дій ОСОБА_11 , підтриманий представником потерпілого судовому засіданні, і частково визнаний обвинуваченою, суд вважає, що він підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» ОСОБА_11 в період перебування у статусі безробітного відносилась до зайнятого населення, а тому не мала права перебувати на обліку як безробітна та отримувати допомогу по безробіттю.
Статтями 44, 45 Закону України «Про зайнятість населення» визначений обов`язок зареєстрованого безробітного інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, зокрема, у разі зайнятості особи.
Згідно п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_11 на користь Васильківського міськрайонного центру зайнятості збитків в сумі 4501,08 грн., завданих обвинуваченою, внаслідок невиконання вимог закону про своєчасне повідомлення центру зайнятості про працевлаштування, а отже неправомірне отримання допомоги на вказану суму від держави у період з березня по вересень 2015 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368-371, 395 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_25 визнати винною у вчиненні злочину передбаченогоч.1 ст.190 КК України.
Призначити ОСОБА_26 за ч.1 ст.190 КК України покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 обраховувати з моменту вступу вироку в законну силу і приведення його до виконання не пізніше десятиденного строку.
Стягнути з ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Васильківського міськрайонного центру зайнятості (розрахунковий рахунок №37173001002215 в Васильківському УДКС України Київської області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 22208617) 4501,08 грн. у відшкодування збитків, завданих незаконним отриманням допомоги по безробіттю.
На вирок може бути подана апеляційна скаргадо Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Копію вироку негайно вручити засудженій ОСОБА_11 і прокурору.
Суддя ОСОБА_27
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2016 |
Оприлюднено | 15.03.2023 |
Номер документу | 58018492 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Воробйова В. М.
Кримінальне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Воробйова В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні