Рішення

від 30.05.2016 по справі 371/425/16-ц

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.05.2016 Єдиний унікальний № 371/425/16-ц

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371 / 425 /16-ц

Провадження № 2/371/ 286 /16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2016 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Харченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області про визнання права на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Миронівського районного суду Київської області із вказаним позовом звернулася позивач та просила визнати за нею право на завершення приватизації та одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку загальною площею 1,000 гектар, кадастровий номер 3222988400:02:001:0114 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області, пай № 625 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 11 лютого 2012 року.

В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з'явився. В надісланій до суду заяві сільський голова ОСОБА_5 просив розглядати справу у відсутності представника сільської ради та вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі, проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що спадкодавцем ОСОБА_4 завершено процедуру приватизації.

Зважаючи на те, що в судове засідання сторони не з'явилися, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позовна вимога, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Таким чином суд під час розгляду цивільної справи повинен захищати порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права. Одним із способів захисту цивільного права є визнання судом цього права.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права (п. а) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Отже, у випадку порушення, невизнання або оспорювання майнового права, особа, право якої порушується, оспорюється чи не визнається, має право звернутися до суду по його захист шляхом визнання такого права.

Позивач звернулася за судовим захистом у зв'язку із невизнанням приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 права на отримання в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла 11 лютого 2012 року, земельної ділянки площею 1,0000 гектари, кадастровий номер 3222988400:02:001:0114, розташованої в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області, пай № 625, оскільки спадкодавець не набула права власності на цю земельну ділянку (а.с. 22).

У судовому засіданні встановлено, що 11 лютого 2012 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК № 236572, виданим 13 лютого 2012 року ОСОБА_2 сільською радою Миронівського району Київської області, актовий запис під № 3 (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про народження серії IV-УР № 1345413, виданого 08 серпня 1962 року, 14 липня 1962 року народилась ОСОБА_7, матір'ю якої була ОСОБА_4 (а.с. 44).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії III-БК № 356666, виданого 18 лютого 1993 року відділом ЗАГС Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_8 розірвала шлюб із ОСОБА_9, про що зроблено актовий запис № 57.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії IV-БК № 479048, виданого 26 березня 1993 року, позивач уклала шлюб із ОСОБА_10, та отримала прізвище «Зименкова».

Таким чином, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 є матір'ю позивача ОСОБА_1, а тому відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, вона є спадкоємцем першої черги.

Будучи спадкоємцем першої черги за законом, позивач 28 лютого 2012 року за № 75 надала приватному нотаріусу Миронівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 по спадковій справі № 27/2012 заяву, якою прийняла спадщину померлої ОСОБА_4

Таким чином позивач прийняла спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_4

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Пунктом 4.20 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру.

Спадкоємець не може оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно, зокрема земельну ділянку площею 1,000 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, з тих підстав, що процедура приватизації земельної ділянки ОСОБА_4 не була завершена.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Із доданих до позовної заяви письмових матеріалів вбачається, що померлій та іншим громадянам, розпорядженням Миронівської районної державної адміністрації Київської області № 82 від 07 лютого 2012 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянам - працівникам соціальної сфери та пенсіонерам з їх числа на території ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області. В списку таких громадян під номером 38 значиться ОСОБА_4

Відповідно до копії ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на спірну земельну ділянку товариством з обмеженою відповідальністю «Земфонд» був виготовлений проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10 липня 2012 року, зокрема і земельної ділянки розміром 1.0000 гектар, цільове призначення якої «для ведення особистого селянського господарства», розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області, що має кадастровий номер 3222988400:02:001:01114 (а.с. 17).

Тобто, вказана земельна ділянка була виділена в натурі, їй присвоєно кадастровий номер.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 був затверджений наказом ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області від 20 жовтня 2015 року (а.с. 20).

Свідоцтво про право власності на земельну ділянку не видавалось, реєстрація права власності на земельну ділянку не проводилась у зв'язку із смертю спадкодавця.

В разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Умовно процес приватизації складається з декількох етапів: збір необхідних документів, прийняття та отримання рішення про надання дозволу на розробку технічної документації, розробка та узгодження технічної документації, прийняття та отримання рішення про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у приватну власність, реєстрація права власності на земельну ділянку та отримання відповідного свідоцтва про право власності не земельну ділянку (правовстановлюючого документу).

Посилання відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Київській області на ті обставини, що процедура приватизації земельної ділянки померлою ОСОБА_11 була завершена з моменту видачі наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, суд вважає необґрунтованими.

Померла ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте померла, не завершивши її, оскільки не звернулася з відповідною заявою для реєстрації права власності на земельну ділянку, та не отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приватизація - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській і комунальній власності, на користь фізичних і недержавних юридичних осіб.

Таким чином, процес приватизації завершується в момент виникнення у особи на користь якої відчужується майно, право власності на це майно, тобто в момент державної реєстрації права власності (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Право на завершення процедури приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку, яке належало померлій на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Це право відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, в порядку спадкування перейшло до позивача, який є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 та підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі ст. ст. 16, 373, 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1261, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81, 121, 125, 152 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57- 60, 64, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 222, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на завершення процедури приватизації та одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку загальною площею 1,000 га, кадастровий номер 3222988400:02:001:0114, призначену для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Миронівського району Київської області, пай № 625 в порядку спадкування за законом після померлої 11 лютого 2012 року ОСОБА_4.

3.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_12

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук