Вирок

від 01.06.2016 по справі 526/982/16-к

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/982/16-к

Провадження № 1-кп/526/93/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч кримінальне провадження № 42016171260000016 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, працює ТОВ «СПМК-4», директор,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно наказу № 1-к від 01.03.2006 року, ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ «СПМК-4» (ЄДРПОУ 34110610) з 09.02.2006 року. В основні функціональні обов`язки його, як директора, які зазначені в статуті ТОВ «СПМК-4», входить створення органів, необхідних для виконання завдань Товариства із затвердженням цих пропозицій на чергових зборах; затвердження поточних планів діяльності Товариства та засобів, необхідних для вирішення його задач; затвердження штатного розкладу, посадових окладів та виробничих показників працівників апарату; затвердження договірних цін на продукцію та товари і тарифи на послуги; підписання договорів, довіреностей та інших документів; розпорядження грошовими коштами Товариства і відповідальність за їх цільове призначення; прийняття рішення стосовно отримання кредитів; прийняття на роботу і звільнення працівників; організація ведення бухгалтерського обліку і звітності.

На підставі рішення 51 позачергової сесії Плішивецької сільської ради 6 скликання № 7 від 02.10.2015 року, затверджена проектно-кошторисна документація по проекту «Технічне переоснащення артезіанської свердловини № 4 Р 2bc в с. Плішивець Гадяцького району Полтавської області» на загальну суму 297050 грн.

У подальшому, 01.12.2015 року, Плішивецькою сільською радою, в особі голови сільської ради ОСОБА_6 та ТОВ «СПМК-4», в особі директора ОСОБА_4 , укладено договір № 51 на виконання робіт по технічному переоснащенню артезіанської свердловини № 4 - Р 2bc в с. Плішивець Гадяцького району. Загальна вартість робіт за договором складає 297050 грн. Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником не пізніше 10 днів після повного закінчення робіт з дня підписання сторонами акту форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт.

Так, будучи службовою особою суб`єкта господарювання, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, а також користуючись правом підпису фінансових документів та діючи в інтересах ТОВ «СПМК-4», маючи намір на перерахунок Плішивецькою сільською радою бюджетних коштів в сумі 297050 грн на рахунок ТОВ «СПМК-4», 01.12.2015 року директор ТОВ «СПМК-4» ОСОБА_4 , вніс завідомо неправдиві дані щодо виконання будівельних робіт до акту приймання виконаних будівельних робіт № 37 форма КБ-2в за грудень 2015 року від 01.12.2015 року, достовірно знаючи, що будівельні роботи, зазначені в акті, в повній мірі виконані не були, а саме не проведено монтаж водонапірної башти, після чого підписав вказаний акт, скріпивши його печаткою ТОВ «СПМК-4» та згідно платіжного доручення № 1 від 03.12.2015 року Плішивецькою сільською радою перераховані на рахунок ТОВ «СПМК-4» кошти в сумі 297050 грн, хоча роботи по технічному переоснащенню артезіанської свердловини № 4 - Р 2bc в с. Плішивець Гадяцького району були завершені лише 02.03.2016 року.

Дані дії підозрюваного ОСОБА_4 , кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 366 КК України, як дії, спрямовані на складання та видачу завідомо неправдивого документу, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 37 за грудень 2015 року від 01.12.2015 року та внесення до нього завідомо неправдивих відомостей.

05 травня 2016 року, між начальником Гадяцького відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.

Згідно угоди, ОСОБА_4 , повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Окрім того, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, у виді штрафу, в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 (один) рік.

Підставами для обрання такої міри покарання, як зазначено в угоді, є визнання підозрюваним вини у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння у його розкритті, а також те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив угоду затвердити і призначити підозрюваному узгоджену міру покарання.

Підозрюваний ОСОБА_4 , підтримавши угоду, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та пояснив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.

Суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає до затвердження, виходячи з наступного.

Статтею 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Згідно ч. 4 ст. 469 цього Кодексу - угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Пунктом першим ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості, а відповідно до частини другої ст. 474 цього Кодексу - розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, а також має права визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України і розуміє наслідки укладення і затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, зокрема: про характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та що він цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 цього Кодексу.

Заслухавши сторони кримінального провадження, зокрема підозрюваного ОСОБА_4 , який пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та КК України, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 05 травня 2016 року, між начальником Гадяцького відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 та призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно ст. 475 КПК України - у випадку якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підозрюваному ОСОБА_4 роз`яснені і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 05 травня 2016 року, укладену між начальником Гадяцького відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_4 , узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу, в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 (один) рік.

Речовий доказ: оригінал акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2015 року № 37 від 01.12.2015 року повернути Плішивецькій сільській раді.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1