Рішення

від 10.09.2015 по справі 510/476/15-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/476/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2015 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-при секретарі Фурсовой А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Долинської сільради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивачів, ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5, померлої 17.11.2013 р.; копія довідки від 21.05.2014 р.; копія інформаційних листів відділу Держземагенства у Ренійському районі від 11.06.2014 р.; копія інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 21.05.2015 р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_7 та ОСОБА_8; копія свідоцтва про народження ОСОБА_8; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 908062 від 03.05.2006 р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 908063 від 03.05.2006 р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.10.2014р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі у справі є доньками нині померлої ОСОБА_5 За життя ОСОБА_5 належало:

-право власності на земельну ділянку загальною площею 2,77 га. (із кадастровими номерами: 5124180500:01:001:0224, 5124180500:01:001:0225), розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯБ № 908062 про право власності на земельну ділянку від 03.05.2006 року.

-право власності на земельну ділянку загальною площею 3,00 га. (із кадастровими номерами: 5124180500:01:001:0227, 5124180500:01:001:0228), розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯБ № 908063 про право власності на земельну ділянку від 03.05.2006 року.

На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, 17.11.2013р. - померла. Тому, спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є позивачі, доньки нині померлої ОСОБА_5 Інших спадкоємців за законом судом не встановлено. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на вищезазначені земельні ділянки. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, (як спадкоємеці за законом) звернулися до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів (відсутності витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок) на вищевказані земельні ділянки, про що 21.10.2014р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачі в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняли спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_5 і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулися.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їх доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачі у справі є спадкоємцями першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Позивачі у передбачений законом строк подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вони вважаються такими, що її прийняли. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки їх воля, як спадкоємців за законом, була виражена у їх діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вони не можуть оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки, як було вказано позивачами, за життя ОСОБА_5 були загублені оригінали свідоцтв про право власності земельних ділянок, у зв'язку із чим в даний час позивачі вимушені звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі є суб'єктами набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 126, 152 ЗК України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на:

-земельну ділянку загальною площею 2,77 га. (із кадастровими номерами: 5124180500:01:001:0224, 5124180500:01:001:0225), розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯБ № 908062 про право власності на земельну ділянку від 03.05.2006 року.

-земельну ділянку загальною площею 3,00 га. (із кадастровими номерами: 5124180500:01:001:0227, 5124180500:01:001:0228), розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯБ № 908063 про право власності на земельну ділянку від 03.05.2006 року.

-

які належали ОСОБА_5, померлій 17.11.2013 року.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.І. Дудник