Рішення

від 24.11.2015 по справі 510/1697/15-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1697/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2015 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-при секретарі Фурсовой А.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся із відповідними вимогами та просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на спадкове майно, зазначивши, що за життя його батька - ОСОБА_3 належало:

-земельна ділянка загальною площею 2,30 га. (площею 1,78 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0214, площею 0,52 га із кадастровим номером 5124183600:01:006:0082), розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 097422 від 08.06.2005 р.

-майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Прикордоник» в с. Орлівка Ренійського району Одеської області, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ОД-ХХ № 05593 від 19.02.2003 р.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 24.02.2015р. - помер. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1, позивач у справі, який на момент смерті ОСОБА_3П, мешкав разом із ним, таким чином, позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, та в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 Інший спадкоємець ОСОБА_4, відповідач у справі не заперечував проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно після померлого ОСОБА_3

Позивач звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (відсутні оригінали державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право власності на майновий пай), на вказані земельні ділянки та майновий пай про що нотаріусом винесено вмотивовану постанову від 09.09.2015р. Після смерті ОСОБА_3, це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, майновий пай як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інший спадкоємець за законом ОСОБА_4, відповідач у справі проти оформлення права власності на спадкове майно за позивачем не заперечує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, пізніше подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї, пізніше звернувся з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (відсутні оригінали державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право власності на майновий пай), на вказані земельні ділянки та майновий пай про що нотаріусом винесено вмотивовану постанову від 09.09.2015р., у зв'язку із чим в даний час позивач вимушений звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки та майновий пай, з підстав прийняття спадщини за законом, однак, з незалежних від нього причин він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказані об'єкти спадкового майна, у зв'язку із чим був вимушений звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на :

-земельну ділянку загальною площею 2,30 га. (площею 1,78 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0214, площею 0,52 га із кадастровим номером 5124183600:01:006:0082), розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 097422 від 08.06.2005 р.

-майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Прикордоник» в с. Орлівка Ренійського району Одеської області, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ОД-ХХ № 05593 від 19.02.2003 р.;

що належали ОСОБА_3, померлому 24.02.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І. Дудник