Рішення

від 11.09.2015 по справі 510/531/15-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/531/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2015 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-при секретарі Фурсовой А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, померлого 14.12.2012 р.; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 786145 від 20.06.2012 р.; копія домової книги жит. буд. розташованого по вул. комсомольська, 40 в с. Нагірне Ренійського району; копії витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.09.2013 р.; копії договорів оренди землі від 01.08.2011 р.; копія рішення суду від 04.11.2014 р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії від 08.08.2014р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася із відповідними вимогами та просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на спадкове майно, зазначивши, що за життя її чоловіку - ОСОБА_2 належало:

-земельна ділянка загальною площею 0,2100 га. (кадастровий номер: 5124182400:02:002:0317), розташована за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Нагірне, вул. Комсомольська, 40, виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 786145 від 20.06.2012 р.

-земельна ділянка загальною площею 3,0609 га. ( із кадастровими номерами: 5124182400:01:003:0076, 5124182400:01:003:0280, 5124182400:01:004:0172), розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275439 від 06.05.2005 р.

На випадок смерті ОСОБА_2 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 14.12.2012р. - помер. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1, позивачка у справі, яка на момент смерті ОСОБА_2, мешкала разом із ним, отже, є спадкоємцем першої черги за законом. Таким чином, позивачка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, та в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_2, заяви до нотаріальної контори про відмову від спадщини позивачка не надала, отже вважається такою що її прийняла.

Позивачка звернулася до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з порушенням 6-місячного строку, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки), на вказані земельні ділянки, про що нотаріусом винесено відповідну постанову від 08.08.2014р. Після смерті ОСОБА_2, це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців не встановлено.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, позивачка у справі є спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців не має. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості у зв'язку із відмовою нотаріуса (відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки) у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки, з підстав прийняття спадщини за законом, однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказані об'єкти спадкового майна, у зв'язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на :

-земельну ділянку загальною площею 0,2100 га. (кадастровий номер: 5124182400:02:002:0317), розташовану за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Нагірне, вул. Комсомольська, 40, виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 786145 від 20.06.2012 року.

-земельну ділянку загальною площею 3,0609 га. ( із кадастровими номерами: 5124182400:01:003:0076, 5124182400:01:003:0280, 5124182400:01:004:0172), розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275439 від 06.05.2005 року.

що належали ОСОБА_2, померлому 14.12.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І. Дудник