Постанова

від 01.06.2016 по справі 734/1561/16-а

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/734/34/16 Справа № 734/1561/16-а

ПОСТАНОВА

іменем України

01 червня 2016 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.,

за участю секретаря Галюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Козелець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою до ОСОБА_2 освіти Козелецької районної про зобов'язання нарахувати їй одноразову грошову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» та здійснити виплату в розмірі 7716 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує ти, що відповідно до Свідоцтва про народження серії І-Л № 320167, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського виконкому Чернігівської області від 19.03.1998 року; батьками позивача є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Відомості про батька в Свідоцтві про народження записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_1 проживала зі своєю матір'ю ОСОБА_3 та старшою сестрою ОСОБА_5 за адресою: вул. 50 років СССР, б. 18, кв. 134, м. Чернігів. Однак, у зв'язку з неналежними побутовими умовами її було вилучено від матері та з 29.11.2007 року по 21.02.2008 року була поміщена до державного дитячого навчального закладу інтернатного типу через обласний притулок для неповнолітніх. Матір позивача ОСОБА_3 померла 02.01.2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-Л № 078497 від 14.01.2008 року. Після цього її було переведено до Краснохутірської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів, звідки її забрала родина Бердиченків, на базі якої відповідно до Розпорядження № 123 від 03.04.2008 року було створено прийомну сім'ю. 30.05.2015 року вона закінчила 11 класів Чемерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та отримала атестат про повну загальну середню освіту серії ЕН № 48023972. Наказом директора Чемерської ЗОШ № 1 від 29.05.2015 року її було випущено зі школи, у зв'язку із закінченням навчання. Згідно довідки № 115 від 31.03.2016 року виданої Чернігівським вищим професійним училищем побутового обслуговування вона зарахована на навчання, згідно Наказу № 5 З УДЗ від 31.08.2015 року та навчається на денній формі навчання за спеціальністю « ОСОБА_6 з організації туризму. Адміністратор». Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 року» так як позивач отримала атестат про повну загальну середню освіту 30.05.2015 року, прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років станом на 30.05.2015 р. становив 1286 грн. Тому, одноразова грошова допомога їй до виплати має складати 7716 грн. Однак, дана грошова допомога їй не виплачувалась. Отже, їй як випускниці навчального закладу, з числа дітей-сиріт, не була нарахована та виплачена вказана грошова допомога у розмірі 7716 грн., чим було порушено її право.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 25 травня 2016 року просила суд задовольнити в повному обсязі вимоги позову. В судове засідання 01 червня 2016 року позивач не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 освіти Козелецької районної держвної адміністрації ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та заперечив проти позовних вимог з підстав того, що на момент подання позовної заяви позивачем факту працевлаштування громадянки ОСОБА_1 наведено не було, отже і підстав для виплати одноразової грошової допомоги не встановлено.

01 червня 2016 року суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності позивача та представника відповідача.

На підставі ст. 12 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося з огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 11 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що згідно зі Свідоцтвом про народження серії І-ЕЛ № 320167 ОСОБА_1 народилася 07.03.1998 року в м. Чернігів. Батьком вказано ОСОБА_8, матір'ю - ОСОБА_3.

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 статті 135 СК України серії АМВ 917247 відомості про батька дитини зазначені відповідно до вищевказаної статті за вказівкою матері, що також підтверджується листом адресованим Деснянській районній у м. Чернігові раді від 22.02.2008 року № 496/02/02-14.

Відповідно до ОСОБА_6 про передачу дитини від 21.02.2008 року завідуючий Чернігівським притулком для дітей ОСОБА_9 передав дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, директору Краснохутірської школи-інтернату ОСОБА_6 Дитина перебувала у притулку з 29.11.2007 року по 21.02.2008 року, у зв'язку з залишенням без батьківського піклування.

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради від 11.02.2008 року за № 40 «Про влаштування ОСОБА_1 до державного навчально-виховного закладу інтернатного типу» виконком районної у місті ради вирішив влаштувати малолітню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до дитячого державного навчально-виховного закладу інтернатного типу.

У відповідності до Розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від 03.04.2008 року № 123 «Про створення прийомної сім'ї та базі сім'ї Бердиченків, жителів с. Чемер та влаштування дитини» влаштувати для виховання та спільного проживання дитину-сироту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка виховується в Краснохутірській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ст., згідно договору.

Згідно зі Свідоцтвом про смерть серії 1-ЕЛ № 073497 ОСОБА_3 померла 02.01.2008 року у віці 39 років, про що в Книзі реєстрації смертей 14.01.2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 169.

Відповідно до Довідки, виданої Чемерською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 17 від 03.02.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно закінчила Чемерську ОСОБА_10 ступенів в 2015 році (Наказ № 1 від 29.05.2015 року), що також вбачається з Витягу з Наказу № 1 від 29.05.2015 року Чемерської ОСОБА_10 ступенів «Про випуск учнів 11 класу зі школи», де чітко зазначено, що випустити зі школи ученицю 11 класу ОСОБА_1

У відповідності до довідки Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування № 115 від 31.03.2016 року виданої ОСОБА_1 вбачається, що вона дійсно навчається в даному училищі з 01.09.2015 року по 27.06.2016 року за спеціальністю «ОСОБА_6 з організації туризму. Адміністратор». Форма навчання денна, безкоштовна. Знаходиться на ненеповному державному забезпеченні. Училище має І рівень акредитації по вищій школі.

Відповідно до п. 1 ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року та ратифікованими Законом України «Про прийняття зміни до Конвенції про права дитини» від 03.04.2003 року №717-ІV в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією України та законами України.

Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року визначено правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства

Відповідно до ст. 2 даного Закону законодавство України про соціальний захист дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, складається з Конституції України, цього Закону та інших законодавчих актів, що регулюють правовідносини, пов'язані з наданням матеріальної, соціальної та правової допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Статтею четвертою Закону визначено, що заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. При цьому визначено, що державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються у т.ч. щодо мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку.

У відповідності до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом. При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціально захисту дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі та тих, хто працевлаштувався, та на тих, які перебували або не перебували на повному державному забезпеченні у навчальному закладі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становив 1286 грн. таким чином, одноразова грошова допомога ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціально захисту дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» має складати 7716 грн., яку відповідач повинен був в свою чергу нарахувати та виплати останній.

Як було встановлено в судовому засіданні, дитина, позбавлена батьківського піклування ОСОБА_1 на момент закінчення навчального закладу Чемерської ОСОБА_10 ступенів у 2015 році - одноразова грошова допомога у розмірі 6 прожиткових мінімумів відділом освіти Козелецькою районною державною адміністрацією не призначалася та не виплачувалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду підтверджень правомірності рішення щодо невиплати належних дитині, позбавленої батьківського піклування сум, тому суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів доходів громадян для дитини відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд прийшов до думки про визнання позову таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі та вважає за потрібне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», що в свою чергу становить 7 716 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 72, 161-163 КАС України, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про забезпечення організаційно правових умов соціально захисту дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати відділ освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02147428, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, одноразову грошову допомогу в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», що становить 7 716 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області ОСОБА_5