Постанова

від 24.12.2015 по справі 804/6475/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 р. справа № 804/6475/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"АЛЬК" до Старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Дніпропетровської області юриста 3 класу ОСОБА_1, Прокуратури Дніпропетровської області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальна установа "Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради", Дніпропетровська обласна рада, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ :

19 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Дніпропетровської області юриста 3 класу ОСОБА_1, Прокуратури Дніпропетровської області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальна установа "Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради", Дніпропетровська обласна рада, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області юриста 3-го класу ОСОБА_1, які виразилися у перешкоджанні виконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014 року по справі № 904/5594/14;

- визнати протиправними дії Прокуратури Дніпропетровської області, які виразилися у перешкоджанні виконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014 року по справі № 904/5594/14.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.12.2014 року господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі за позовом підприємства до Комунальної установи «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради», яким останніх зобов’язано перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок підприємства. Однак, до теперішнього часу грошові кошти на рахунок підприємства не перераховані, при цьому, на думку позивача, у даній ситуації винний старший слідчий слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Дніпропетровської області юрист 3 класу ОСОБА_1, який, на початку квітня 2015 на адресу Дніпропетровської обласної ради та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області направив листи про нездійснення оплати залишку грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Позивачем, з посиланням на ст. 2 КАС України, стверджено, що своїми діями слідчий перешкоджає виконанню рішення суду по справі № 904/5594/14, у зв’язку з чим підприємство позбавлено можливості отримати грошові кошти на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, та є обов’язковим для виконання на всій території України. Також, позивачем зауважено, що оскаржувані дії слідчого не мають жодного відношення до порядку кримінального провадження на території України, оскільки, на думку позивача, у вказаних листах відсутні посилання на норми Кримінально-процесуального кодексу України, в рамках якого слідчий намагається зупинити виконання рішення господарського суду, що набрало законної сили, та є обов’язковим для виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

25.11.2015 року відповідач-1 до канцелярії суду надав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав. Зазначив, що оскільки слідчий Прокуратури Дніпропетровської області не є суб’єктом адміністративної юрисдикції, а дії, пов’язані з направленням вищевказаних листів, вчинялись в рамках кримінального провадження, у спосіб, що передбачений і не заборонений Кримінальним процесуальним кодексом України, тому, відповідач-1 вважає, що дана справа є такою, що не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, та підлягає закриттю провадження. Також, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач-2 та треті особи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Керуючись приписами ст. ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09 грудня 2014 року господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬК» до Комунальної установи «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради» про стягнення 9318433,14 грн., згідно з яким позов було задоволено повністю, стягнуто з Комунальної установи «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради» (індекс 49004, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 2, ідентифікаційний код 04011638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альк» (індекс 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 5, ідентифікаційний код 37275101) основний борг у розмірі 9318433,14 грн., три відсотки річних у сумі 81951,30 грн., інфляційні втрати у сумі 382055,76 грн., та 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору, про що господарським судом Дніпропетровської області було видано від 26.12.2014 року наказ № 904/5594/14.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2014 року по справі №904/5594/14 було пред’явлено до виконання до управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Старшим слідчим слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Голови Дніпропетровської обласної ради були надіслані лист від 23.03.2015 року № 06/1-1194 вих. - 15 щодо нездійснення проплати залишку грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «АЛЬК» до прийняття процесуального рішення по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040000000012 від 13.01.2014 р.

Позивач вважає, що своїми діями відповідачі перешкоджають виконанню рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014 р. по справі № 904/5594/14, яким стягнуто з Комунальної установи «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради» на користь ТОВ «Альк» суму основного боргу у розмірі 9318433,14 грн., три відсотки річних у сумі 81951,30 грн., інфляційні втрати у сумі 382055,76 грн. та 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору, у зв’язку із кримінальним провадженням, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040000000012 від 13.01.2014 р., у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи, а саме листа Старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 23.03.2015 року № 06/1-1194 вих. - 15 вбачається, що у провадженні слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015040000000012 від 13.01.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що посадові особи КЗ «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради» спільно з службовими особами ТОВ «Альк» внесли в офіційний документ «Акт форми КБ-2» № 1 за грудень 2013 року завідомо неправдиві відомості про об’єми виконаних робіт по об’єкту «Будівництво виставкового комплексу «Парк ракет», що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 2, після чого, надали зазначений офіційний документ до УДКСУ в Дніпропетрвоскьй області для оплати.

Суд зазначає, що Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 334/8/13-1 від 12.03.11 та № 259/0/4-11 від 11.03.2011 року встановлено, що спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, тобто в ході проведення досудового розслідування, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку проведення досудового розслідування регламентовані кримінальним процесуальним законодавством України і тому, вимоги позивача про оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідства та прокуратури, повинні розглядатись у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено визначення окремих понять, що стосуються адміністративного судочинства.

Зокрема, відповідачем є суб’єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога. Суб’єктом владних повноважень відповідно до вказаної статті, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних справ поширюється на всі публічно-правові спори, окрім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Аналізуючи діючі норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що слідчий прокуратури, не є суб’єктом владних повноважень, оскільки він не може відноситись до органів державної влади та місцевого самоврядування. Таким чином, слідчий прокуратури взагалі не є суб’єктом адміністративної юрисдикції, оскільки діє на підставі, у межах та у спосіб, визначений КПК України.

Позивач у своїй заяві посилається на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5594/14, яким Комунальну установу «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради» було зобов’язано погасити заборгованість перед ТОВ «Альк». Однак, як було зазначено відповідачем-1, до теперішнього часу, у матеріалах кримінального провадження жодних відомостей про існування такого судового рішення, так само як і відповіді Комунальної установи «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради», та Головного управління ДКСУ в Дніпропетровській області на листи слідчого, не було встановлено.

Щодо правомірності складання та направлення відповідачем-1 листів від 23.03.2015 року, які є предметом оскарження по справі, суд вважає за необхідне зазначити, що листи старшого слідчого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1, які, в свою чергу, мають рекомендаційний характер, були складені в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42015040000000012 від 13.01.2015 року, тому, складання та направлення таких листів не встановлює підстав для виникнення прав та обов’язків у адресатів таких листів, оскільки останні не є процесуальними рішеннями, у зв’язку із тим, що згідно із ч. 3 ст. 110 КПК України, процесуальним рішенням є рішення слідчого, прокурора, які приймаються у формі постанови, яка складається з дотриманням вимог, передбачених ч. 5 вказаної статті та є обов’язковою для виконання фізичними, юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Отже, аналізуючи форму та склад листів слідчого, можна дійти до висновку, що дані документи не є процесуальними рішеннями, тому, не можуть бути підставою для виникнення у фізичних чи юридичних осіб прав та обов’язків, оскільки не є обов’язковим до виконання.

Разом з цим, суд зазначає, що дані листи слідчого є дією слідчого у кримінальному провадженні. Крім того, порядок здійснення досудового розслідування регламентований чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, яким визначені повноваження слідчого у кримінальному провадженні, і направлення листів, які є предметом оскарження, чинним кримінальним процесуальним законодавством України не заборонено. Оскільки, дані листи слідчого були складені у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, отже, визначення правомірності винесення такого документу є виключною прерогативою слідчого судді місцевого суду.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 року зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки така діяльність має свої особливості і не належить до управлінської сфери.

Стаття 303 Кримінально-процесуального кодексу України має вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, і направлення листів слідчого, які є предметом оскарження у даній справі за адміністративним позовом, не включені у даний вичерпний перелік.

Таким чином, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які не віднесені до ч. 1 ст. 303 Кримінально-процесуального кодексу України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 Кримінально-процесуального кодексу України.

Разом з цим, для набуття прав сторони кримінального провадження на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, позивачу, у даному випадку, необхідно перебувати у відповідному процесуальному статусі. Враховуючи, що посадові особи ТОВ «Альк» не перебувають у жодному процесуальному статусі сторони кримінального провадження, оскільки питання досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015040000000012, посадових осіб ТОВ «Альк», на даний час, не стосуються, останні, в свою чергу, на думку суду, не мають права оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора.

В даному випадку, оскарження дій відповідачів є, в свою чергу, втручанням у досудове розслідування, та в цілому є недоцільним, оскільки, на даний час в матеріалах кримінального провадження є ухвали слідчого судді про накладення арешту на розрахункові рахунки ТОВ «Альк» та Комунальної установи «Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради», які, на даний час, є такими, що мають юридичну силу, тому, будь-які спірні питання, що випливають зі змісту листів слідчого є такими, що не підлягають вирішенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що прокуратурою та органом досудового розслідування жодні протиправні дії, які б підпадали під ознаки втручання у законну господарську діяльність, та перешкоджання виконанню рішення суду, не здійснювались, дії, пов’язані з направленням листа від 23.03.2015 року, були вчинені в рамках кримінального провадження, тобто, у спосіб, що передбачений і не заборонений Кримінальним процесуальним кодексом України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю"АЛЬК" до Старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Дніпропетровської області юриста 3 класу ОСОБА_1, Прокуратури Дніпропетровської області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальна установа "Адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради", Дніпропетровська обласна рада, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2