Постанова

від 27.05.2016 по справі 812/316/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/316/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участі секретаря - Жданової Г.Є.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління МВС України у Луганській області в особі голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 про стягнення грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до головного управління МВС України у Луганській області в особі голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що з 25.12.2006 він проходив службу в органах внутрішніх справ, на посаді інспектора-чергового чергової частини спеціальної роти судової міліції «Грифон», підпорядкованої ГУМВС України у Луганській області, з 28.02.2015.

Наказом ГУМВС України у Луганській області№383 о/с від 12.11.2014 Позивача було призначено заступником командира взводу №2 роти №1 спеціального батальйону судової міліції «Грифон», увільнивши його від посади командира взводу роти патрульної служби Краснолуцького міського відділу. З 07.10.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по теперішній час Позивач бере участь в антитерористичній операції.

За період з 07.10.2014 по 31.12.2014 йому не нараховувалась та не виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Просив стягнути на свою користь з ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області за період з 07.10.2014 по 31.12.2014 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць в розмірі 15712 грн.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу без їх участі.

Представник ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі. Щодо заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, у період часу з 07.10.2014 р.

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 07.11.2015.

В свою чергу, виплати винагороди за участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою КМУ від 4 червня 2014 р. № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Відповідно до якої установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання цієї постанови МВС України було розроблено наказ від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно- технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (зареєстрований в МЮУ 08.08.2014 № 939/25716).

Відповідно до цього наказу зазначається, виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Таким чином, для виплати винагороди були виділенні кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто, кошти були наданні за окремою бюджетною програмою.

Наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був виданий вже по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з жовтня по грудень 2014 року.

Місто Красний Луч відповідно до розпорядження КМУ № 1085-р. від 07.11.2014 було включене до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. В той же час, відповідно до постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», було припинено фінансування Краснолуцькому МВ ГУМВСУ у Луганській області, у зв'язку з чим Позивачеві грошове забезпечення не нараховувалось та не сплачувалось до часу, доки його не було призначено на іншу посаду, тобто до ГУМВСУ у Луганській області, який здійснює свої функції на території, підконтрольній Україні, тобто до 12.11.2014. Вказане також знайшло відображення у листі ГУМВСУ від 24.03.2016 вих. № 360/1/111/22-2016, в якому зазначається, що дані про нарахування та сплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період до 11.11.2014 р. у Відповідача відсутні, тому що знаходяться на тимчасово не підконтрольній Україні території.

Відповідно до п. 1.6. наказу МВС України від 31.12.2007 № 499, яким затверджено «Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

В свою чергу, позивач проходив службу в Краснолуцькому МВ ГУМВСУ у Луганській області, а тому відповідно до вимог вищезазначеної Інструкції, виплата грошового забезпечення здійснювалась відповідно до кошторису міського відділу, який в свою чергу відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР - 08670728) є самостійною юридичною особою та не перебуває в процесі припинення.

Таким чином, Краснолуцький МВ має свої відокремленні рахунки для виплати грошового забезпечення співробітникам районного відділу.

Тобто вимога Позивача до ГУМВСУ про сплату йому грошової винагороди за участь в АТО за жовтень 2014 у розмірі 5000, 00 грн. є необґрунтованою.

Також не зрозуміло відповідно до яких документів позивач підтверджує виплату йому грошового забезпечення в розмірі 5000,00 грн. у жовтні 2014.

Крім того Позивач вимагає сплатити йому винагороду за участь в АТО за період з 08.11.2014 р. по 30.11.2014 р. у розмірі 3652, 00 грн.

Відповідно до довідки УФЗБО від 19.05.2016 р. вих. № 1052/111/22-2016, позивачу було нараховане грошове забезпечення за листопад 2014 р. у розмірі 1088,83 грн., з урахуванням вказаного грошового забезпечення та фактичних днів перебування Позивача в зоні АТО, можлива сума винагороди за участь в АТО, яка могла б бути нарахована, за листопад 2014 року складає 1900,00 грн. Таким чином, вимога Позивача, про сплату йому грошового забезпечення за участь в АТО за період з 08.11.2014 по 30.11.2014 у розмірі 3652, 00 грн. є необґрунтованою.

Також як вже зазначалось позивач був прийнятий до ГУМВСУ 12.11.2014, а тому в частині будь-яких виплат до 12.11.2014 ГУМВСУ є неналежним відповідачем.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно наказу ГУМВС України у Луганській області№383 о/с від 12.11.2014 (а.с.6) Позивача було призначено заступником командира взводу №2 роти №1 спеціального батальйону судової міліції «Грифон», увільнивши його від посади командира взводу роти патрульної служби Краснолуцького міського відділу.

Відповідно до довідки від 23.03.2016 № А-1495 Позивач з 07.10.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції на території Луганської області (а.с.7).

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України В«Про міліціюВ» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України В«Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осібВ» від 07.11.2007 року № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Відповідно до ст.1 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV В«Про боротьбу з тероризмомВ» антитерористична операція (далі - АТО) - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 В«Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджетуВ» військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Вказана постанова регулює розмір та порядок перерозподілу видатків державного бюджету для виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до п. 2 вказаної постанови (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Відповідно до п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 В«Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справВ» грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачу за період з 07.10.2014 по 31.12.2014 не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

З викладеної норми п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 та довідки ГУМВС України у Луганській області №1052/111/222016 від 19.05.2016 вбачається, що Позивачеві не нараховано та не виплачено винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, у розрахунку на місяць.

З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції Позивачу не нарахували та не виплатили наступні суми:

за 25 днів жовтня 2014 року - 2419,35 грн. (3000 грн. : 31 день = 96,77 грн. х 25 днів);

за листопад 2014 року - 3000 грн.;

за грудень 2014 року - 7059,59 грн.;

усього загальна сума складає 12478,94 грн.

В своїх заперечення відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач по справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат, тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою.

Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 В«Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії УкраїниВ» .

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно до вимог ст.2 Закону України В«Про оплату праціВ» в структуру заробітної плати входять: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, встановлених п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 В«Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджетуВ» , входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимоги Позивача щодо та стягнення винагороди за безпосередню участі в антитерористичних операціях за період з 07.10.2014 по 31.12.2014 є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Посилання Відповідача в частині, що Позивач до 12.11.2014 проходив службу в Краснолуцькому МВ ГУМВСУ у Луганській області, а тому виплата грошового забезпечення повинна здійснюватися відповідно до кошторису міського відділу, є незмістовним, оскільки Позивач з 07.10.2014 по 12.11.2014 проходив службу в Краснолуцькому МВ, підпорядкованому ГУМВС України у Луганській області.

Згідно п.2 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що однією із заявлених Позивачем вимог є саме стягнення з ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області за період 07.10.2014 по 31.12.2014 винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, то суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення на користь Позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме: за листопад 2014 року у розмірі 3000 грн.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України В«Про судовий збірВ» Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління МВС України у Луганській області в особі голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 про стягнення грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на користь ОСОБА_1 за період з 07.10.2014 по 31.12.2014 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за 25 днів жовтня 2014 року - 2419,35 грн.; за листопад 2014 року - 3000 грн.; за грудень 2014 року - 7059,59 грн.; загальна сума складає 12478,94 грн. (дванадцять тисяч чотириста сімдесят вісім грн. 94 коп.)

Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць, а саме: за листопад 2014 року у розмірі 3000 грн. (три тисячі грн. 00 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 01 червня 2016 року.

Суддя ОСОБА_3