Постанова

від 31.05.2016 по справі 826/624/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2016 року 16:58 № 826/624/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Шериф-Еліт Груп» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне підприємство «Шериф-Еліт Груп» (надалі - позивач або ПП «Шериф-Еліт Груп») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2015 № 0034301702.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю податкового повідомлення-рішення від 11.09.2015 № 0034301702 як такого, що прийняте на підставі неіснуючого акта № 4917 21.08.2015 та за результатами перевірки, яка на товаристві не провидалася. З урахуванням того, що примірник акта за № 4917 21.08.2015 товариству не надсилався, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 11.09.2015 № 0034301702 незаконним.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Попередньо, 24.03.2016, представником відповідача надані суду письмові заперечення проти позову, де вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2015 № 4917/26-51-22-03/37117048.

У зв'язку з неявкою представників обох сторін в судове засідання, призначене на 12.04.2016, суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, протягом періоду з 06.08.2015 по 14.08.2015 працівниками ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до норми пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно постанови ст. слідчого в ОВС ГСУ МВС України капітана міліції Римаренко Є.М. від 25.06.2015 щодо призначення комплексної позвпланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП «Шериф-Еліт Груп» за період з 01.01.214 по теперішній час та на підставі наказу податкової інспекції від 06.08.2015 № 739-П була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2015, за результатами якої складений акт від 21.08.2015 № 4917/26-51-22-03/37117048 (надалі - акт перевірки, а.с. 47 - 95).

В судовому засіданні представник позивача підтвердив факт проведення вказаної документальної перевірки та обставини щодо отримання примірника акта від 21.08.2015 № 4917/26-51-22-03/37117048 не заперечував.

В тексті зазначеного акта перевірки містяться висновки контролюючого органу про порушення ПП «Шериф-Еліт Груп» вимог податкового законодавства, в тому числі:

1) пп. 168.1.1 і пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» і «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, допущених у зв'язку з виплатою підприємством за період з 01.01.2014 по 30.06.2015 тіньової заробітної плати охоронцям, яку не відображено в податкових розрахунках форми № 1-ДФ та з якої як податковим агентом не було утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, всього занижено податку з доходів фізичних осіб на 319 911,18 грн.;

2) абз. «б» п. 167.2 ст. 176 Податкового кодексу України, допущених у зв'язку з невідображенням підприємством у поданих до ДПІ податкових розрахунках форми № 1-ДФ за 3 - 4-ий квартали 2014 інформації про прийнятих на роботу та звільнених 148 охоронців, та у податкових розрахунках за 1 - 4-ий квартали 2014 року і 1 - 2-ий квартали 2015 року - інформації щодо виплати охоронцям тіньової зарплати;

3) пп. 168.1.2 і пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, допущене у зв'язку з неутриманням і неперерахуванням підприємством до бюджету військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2015 з сум виплаченої тіньової зарплати, всього занижено збору на загальну суму 341 405,27 грн.

Такі висновки перевіряючих ґрунтуються на наступних обставинах. Основним видом господарської діяльності ПП «Шериф-Еліт Груп» за КВЕД є діяльність приватних охоронних служб (80.10), впродовж перевіряємого періоду підприємство фактично здійснювало діяльність з надання послуг охорони.

В ході проведення перевірки з питань дотримання підприємством законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб працівниками ДПІ встановлено, що станом на 01.01.2014 загальна чисельність працюючих на підприємстві склала 23 особи, станом на 31.12.2014 - 29 осіб, станом на 30.06.2015 - 88 осіб.

При цьому, згідно наданих до перевірки наказів ПП «Шериф-Еліт Груп» (перелік яких наведено на стор. 19 акта перевірки), датованих вереснем 2014 року, у цьому місяці 2014 року на посаду охоронця на підприємстві було прийнято 148 осіб. Даним особам згідно наказів, датованих вереснем 2014 року (перелік яких наведено на стор. 19 акта перевірки), після прийняття на посаду було надано відпустку без збереженя заробітної плати. 08.10.2014 цих 148 осіб було звільнено з посад на підставі наказу № 34-К від 08.10.2014 (тобто, фактично звільнено до вступу до обов'язків). Згідно наданих завірених копій документів цим охоронцям не нараховувалася та невиплачувалася заробітна плата, а у поданих до ДПІ податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку (форми № 1-ДФ) за 3 - 4-ий квартали 2014 року відомості щодо таких 148 осіб не відображено.

В 2015 році у відповідності до наказів № 13-К від 02.06.2015 і № 14-К від 02.06.2015 на посаду охоронця на підприємство прийнято 71 особу. Порушень за фактом прийняття на роботу 23-х осіб станом на початок перевіряємого періоду та 88 осіб станом на кінець перевіряємого періоду не виявлено.

Згідно наданих до перевірки відомостей про нарахування та виплату заробітної плати за січень-грудень 2014 року та січень-травень 2015 року охоронці на підприємстві відсутні. Відповідно до наданих до перевірки договорів про надання послуг систем безпеки (а саме: договору код: ДК 016-2010-84.24.1 № 13-125-09-14-00009 від 24.01.2014 № виконавця 332.В від 09.01.2014, та договору про надання послуг систем безпеки код: № 13-125-08-14-00011 від 29.01.2014 № виконавця 332.В/1 від 24.01.2014, - замовник - ДП Національна атомна енергогенегеруюча компанія «Енергоатом»; договору № 351,Б від 01.09.2014 - замовник - ТОВ «Австрал»; договору № 537.А від 01.09.2014, - замовник ТОВ «ГІДРОІНЖ-БУД»; договору № 353.Б від 01.09.2014 про надання послуг з громадського порядку та/або забезпечення контрольно-грепускного режиму охорони, - замовник - ТОВ «ІНЖПРОЕКТСЕРВІС-АРС»; договору № 350.Б від 01.09.2014 про надання послуг з громадського порядку та/або забезпечення контрольно-перепускного режиму охорони ТОВ «ІНЖПРОЕКТСЕРВІС-АРС»; договору № 574.А від 30.09.2014 про надання послуг з охорони, послуг з громадського порядку, - замовник - ТОВ «Компанія перспективного розвитку»; договору № 709 від 30.09.2014 про надання послуг з охорони, послуг з громадського порядку та забезпечення контрольно-перепускного режиму, - замовник - ТОВ « Бреніван»; договору № 19.Є від 30.09.2014 про надання послуг з охорони, послуг з громадського порядку та/або забезпечення контрольно-перепускного режиму, - замовник - ПрАТ «ЛЕГХАРЧОПОСТАЧЗБУТ»; договору № 358.Б від 15.10.2014 про надання послуг з охорони, послуг з громадського порядку та/або забезпечення контрольно-церепускного режиму, - замовник - ПП «НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР РЕДУКТОР»; договору № 719 від 01.12.2014 про надання послуг з охорони, послуг з громадського порядку та/або забезпечення контрольно-перепускного режиму, - замовник - ТОВ «ЕКСПЛУАТУЮЧА КОМПАНІЯ «ОСНОВА КОМФОРТ»; договору № 275.В від 15.10.2014 про надання послуг з охорони, - замовник ДП «ІЗЮМІНКА»; договору № 725 від 30.12.2014 про надання послуг, пов'язаних з особистою безпекою (послуги з охорони об'єктів Украероруху), - замовник - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (при цьому, у відповідності до умов п.6.3.3 ч. 6.3 розд. VI цього договору виконавець не має права залучати третіх осіб для виконання обов'язків по охороні об'єктів замовника); договору № 612.А від 30.01.2015р про надання послуг з охорони Торгового центру «Городок», - замовник -ТОВ «ACT КОМПАНІ») та оформлених на їх виконання актів приймання-передачу наданих послуг, перевіряючі встановили надання ПП «Шериф-Еліт Груп» протягом перевіряємого періоду послуг з охорони певних визначених об'єктів замовників. Для виконання своїх договірних зобов'язань ПП «Шериф-Еліт Груп» були укладені договори про співробітництво щодо охорони об'єктів з третіми особами, а саме: договір від 03.01.2014 з ПП« Територія Безпеки», договір № 137 від 01.07.2014 з ПП « Термінал Безпека», договір № 1001/03 від 01.01.2014 з ТОВ «Центр Безпека-1», договір від 30.10.2014 з ПП«Шериф Захист», договір № 12 від 01.10.2014 з ПП « ШЕРИФ-БЕЗПЕКА ТА ОХОРОНА», договір від 29.12.2014 з ПП« Шериф Гарант».

Частина об'єктів замовників, що підлягали охороні, вказаними договорами про співробітництво не охоплювалася (в тому числі за період з 11.02.2014 по 31.12.2014 на об'єкті № 4, що знаходиться за адресою: м. Київ , вул. Толстого, 59, (офісні приміщення, окрема будівля), об'єкті № 5 (м. Київ, вул. Вільде, 5 (офісні гоиміщення, окрема будівля); за період з 01.09.2014 по 31.12.2014 на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Келекторна, 1а (нежитлові будівлі); за період з 01.09.2014 по 31.12.2014 на об'єкті «Відповідно до генерального плану забудови земельних ділянок № 1-4 з будівельними адресами № 1-112. м. Київ, Голосійвського районна, вул,. Метрологічна (нерухоме майно та земельна ділянка прилегла до нерухомого майна)»; за період з 01.09.2014 по 31.12.2014 на об'єктах ТОВ «ІНЖПРОЕКТСЕРВІС-АРС», які знаходиться за адресами: м. Київ , вул. Лугова, 85 (нежилий будинок матеріального - технічний склад (літ Б), і м. Київ, вул. Гродненська, 14 (нежилий будинок : :(літ А); за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 на об'єктах ТОВ «Компанія перспективного розвитку», які знаходяться за адресами: м. Фастів, вул. Червоний шлях, 8, та Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолога, вул. Залізнична, 1-Б (один літ. «Б»); за період з 03.10.2014 по 31.12.2014 на об'єктах ТОВ «Бреніван», які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Струтинського,8, поверх 7; за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 на об'єкті ПрАТ «ЛЕГХАРЧОПОСТАЧЗБУТ», який знаходиться за адресою: м, Київ, вул. Новокостянтинівська,22/15; за період з 01.11.2014 по 31.12.2014 на об'єкті ПП «НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР РЕДУКТОР», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пшенична , 8В; за період з 15.12.2014 по 31.01.2015 на об'єкті ТОВ «ЕКСПЛУАТУЮЧА КОМПАНІЯ «ОСНОВА КОМФОРТ», який знаходиться за адресою: м Київ вул. Командорма Уборевича, 8-А; за період з 01.11.2014 по 31.12.2014 на об'єктах ДП «ІЗЮМІНКА», що знаходяться за адресами: м. Вінниця, проспект Юності, 43-А, м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 4, та м. Вінниця, вул. Соборна, 22; за період з 01.01.2015 по 01.06.2014 на решті об'єктів ДП «ІЗЮМІНКА»; в періоді з 20 год. 00 хв. 30.12.2014 по 01.06.2015 на 30 об'єктах Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Проаналізувавши змісту договорів та актів наданих послуг перевіряючі дійшли висновку, що ПП «Шериф-Еліт Груп» надавало послуги з охорони, використовуючи працю неоформлених найманих осіб (охоронців), та виплачувало останнім тіньову заробіну плату у відповідності до встановлених цілодобових чи погодинних постах. Всього за припущеннями працівників ДПІ за результатами порівняння даних, відображених в розрахунково-платіжних відомостях, банківських виписках про сплату податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати з даними, що зазначені у договорах про надання послуг з охорони об'єктів, оборотно-сальдовій відомості по рахунку 641 «Розрахунки за податками», картки особового рахунку форми № 15 (код бюджетної класифікації 11010100) перевіркою встановлене, що ПП «Шериф -Еліт Груп» за перевіряємий період виплачувало 85 охоронцям тіньову заробіну плату, податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати не утримувало та до бюджету не перераховувало.

Загальну суму виплаченої тіньової заробітної плати обраховано з урахуванням встановленого погодинного розміру мінімальної заробітної плати, кількості відпрацьованих годин та норм законодавства щодо оплати праці в нічний час. Згідно підрахунку перевіряючих підприємством не утримано та не перераховано до бюджету за період з 01.01.2014 по 30.06.2015 податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 319 911,18 грн., та не відображено таку тіньову заробітну плату в податкових розрахунках (форми № 1-ДФ), чим порушено пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» і «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведені вище висновки про здійснення підприємством неофіційних виплат заробітної плати, що неоподаткована податком з доходів фізичних осіб, працівники ДПІ дійшли висновку про не перерахування ПП «Шериф -Еліт Груп» військового збору за період з 03.08.2014 по 30.062015, всього у розмірі 31 405,27 грн. (в тому числі за 2014 рік - 6 454,13 грн., за перше І-чя 2015 року - 24 949,14 грн.), чим порушено норми пп. 168.1.2 і пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2, ст. 176 Податкового кодексу України.

11.09.2015 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0034301702 (форми «Р»)(а.с. 7), яким визначило ПП «Шериф -Еліт Груп» до сплати суму грошового зобов'язання з війського збору у розмірі 54 605,53 грн., в тому числі 31 405,27 грн. за основним платежем, 23 200,26 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 11.09.2015 № 0034301702 було залишено без змін згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 04.11.2015 № 16719/10/26-15-10-08-16 (а.с. 13 - 21) та Державної фіскальної служби України від 28.12.2015 № 27833/6/99-99-10-01-01-25 (а.с. 22 - 26).

Зі змісту акта перевірки та рішень вищестоящих контролюючих органів про результати розгляду скарг підприємства на податкове повідомлення-рішеннявід 11.09.2015 № 0034301702 (копії яких ткої наявні у матеріалах справи, а.с. 8 - 12) вбачається, що при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення була допущена описка, а саме невірно вказаний номер акта перевірки, що став підставою для його оформлення. Суд встановив, що таким актом перевірки є акт від 21.08.2015 № 4917/26-51-22-03/37117048.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 11.09.2015 № 0034301702 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 № 1621-VII (далі - Закон № 1621-VII) Податковий кодекс України, а саме - розділ XX «Перехідні положення» підрозділ 10 доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Вказаний Закон № 1621-VII набрав чинності з 03.08.2014.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу. Згідно п. 162.1 ст. 162 ПК України встановлено, що платниками збору є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа -нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Зокрема, визначення «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб» міститься у пп. 14.1.180 п. 14. ст. 14 ПК України. Також, згідно з п. 18.1 ст. 18 зазначеного Кодексу податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. В силу норм п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В свою чергу загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно із пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, відповідно до пп. 164.2.1 і пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України «заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу» - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Також, в розумінні норми ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, «заробітна плата» - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

З контексту наведених норм слідує, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Підпунктом 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Одночасно в силу норми п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, під час виплати оподатковуваного доходу.

Згідно п.п. 1.5 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПК УКраїни.

Тобто, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді.заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

В силу норм пп. 1.6 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно положень п. 51.1 ст. 51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Обов'язки податкових агентів також закріплені в п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Згідно п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм Кодексу вбачається, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору (в т.ч. працівника) є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудовою чи цивільно-правовою угодою.

Як вбачається з тексту акта перевірки, документальна перевірка ПП «Шериф-Еліт Груп» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору проводилася на підставі наступних документів: розрахунково-платіжних відомостей, банківських виписок про сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору за перевіряємий період, договорів про надання послуг з охорони об'єктів та оформлених до них актів наданих послуг, обротної-сальдової відомісті 641, картки особового рахунку форми № 15, податкових розрахунків форми № 1-ДФ, наказів підприємства про прийняття на роботу, надання відпустки та звільнення з посад. За результатами аналізу таких документів працівники контролюючого органу встановили факт неофіційних виплат заробітної плати непрацевлаштованим у встановленому законом порядку особам, без ідентифікації таких осіб.

Копії таких документів представником відповідача в суді пред'явлені не були та пояснень з питання причин відсутності таких до суду подано не було.

При цьому, нормами ПК України чітко визначені матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, та вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Так, згідно п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

В ході дослідження тексту акта перевірки судом встановлено, що матеріали вказаної документальної перевірки позивача всупереч вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 (що був зареєстрований Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 та діяв на день складання акта перевірки), не містять належним чином оформлених опису про факт виявленого правопорушення та посилань на конкретні первинні та інші документи обліку результатів діяльності платника податку, де зафіксований зазначений факт, а саме - щодо виплати конкретним фізичним особам неофіційних сум коштів у вигляді заробітної плати, що не були відображені у податковій звітності та не були оподатковані податком з доходів фізичних сіб і військовим збором.

Між тим, позивач заперечував достовірність тверджень ДПІ про наявність на ПП «Шериф-Еліт Груп» впродовж перевіряємого періоду офіційно непрацевлаштованих працівників, здійснення таким працівникам виплат тіньової заробітної плати, та як наслідок виникнення у підприємства обов'язку по нарахуванню та сплати з таких сум виплачених доходів податку і військового збору.

Як пояснив представник позивача в своїх письмових поясненнях від 25.04.2016, на підприємстві протягом перевіряємого періоду були працевлаштовані особи на посаді начальника охорони, які окрім керівництва охоронниками, у необхідних випадках, виконували, в тому числі, і функції охоронників на відповідних об'єктах. Надання послуг з охорони виокремлених відповідачем об'єктів замовників здійснювалося частково силами залучених третіх осіб за договорами про співробітництво щодо охорони об'єктів (а саме: договір від 05.01.2015 з ПП «Шериф Захист», договір від 03.01.2014 з ПП «Територія Безпеки», договір від 01.07.2014 з ПП «Термінал Безпека», договір від 01.09.2014 з ПП «Шериф Гарант», договір № 12 від 01.10.2014 з ПП «Шериф-Безпека та охорона»), та частково власними працевлаштованими працівниками, що підтверджується самим актом перевірки, зокрема: на стор. 19 акта перевірки, наявна інформація, що станом на 31.12.2014 на підприємстві працює 29 осіб, а станом на 30.06.2015 - 88 осіб.

Щодо посилання відповідача на неможливість ПП «Шериф-Еліт Груп» як виконавця за договором № 725 від 30.12.2014 залучити до надання послуг з охорони об'єктів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України третіх осіб, то вони спростовуються тим, що за договором співробітництва до надання охоронних послуг було залучено ПП «Шериф Захист», директором та засновником якого, як і ПП «Шериф-Еліт Груп», є одна і та сама особа - ОСОБА_5. Вказані підприємства використовують єдину, за незначним виключенням, матеріально-технічну базу. Дані підприємства співпрацюють як юридично (підтверджується зазначеним договором про співробітництво) так і фактично - виставляючи на об'єкти охорони одного підприємства, охоронців іншого підприємства - тобто повністю співпрацюючи.

На підтвердження наведених обставин представник позивача надав суду копії договорів про співробітництво з додатками та додатковими угодами до них (де, в тому числі, наведені переліки об'єктів охорони); актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених та підписаних до вказаних договорів; ліцензій ПП «Термінал Безпека», ПП «Шериф Гарант», ПП «Шериф -Безпека та охорона», ПП «Шериф Захист» на право здійснення охоронної діяльності; актів приймання-передачі спецодягу; платіжних доручень ПП «Шериф -Еліт Груп» на оплату послуг за договорами про співробітництво; штатних розкладів ПП «Шериф -Еліт Груп», затверджених за період з січня 2014 по червень 2015 включно.

За результатами дослідження перелічених вище первинних та інших документів позивача, достовірність та правильність оформлення яких відповідачем не заперечувалася, суд дійшов висновку, що вони спростовують висновки перевіряючих про факт виплати та неоподаткування позивачем неофіційних сум доходів у вигляді заробітної плати.

Також, суд зважає на той, факт, що за висновками акта перевірки в частині додержання підприємством трудового законодавства (стор. 19 - 20 акта перевірки) жодних порушень не виявлено.

Більш того документально підтверджених відомостей про порушення та розслідування кримінальних проваджень по факту вчинення ПП «Шериф-Еліт Груп» порушень у сфері трудового та/або податкового законодавства в частині описаного епізоду правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями Кримінального кодексу України (ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю», ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів») відповідач до суду не подав.

Крім того, при прийнятті судового рішення у справі, суд враховує те, що у відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, міститься загальне поняття терміну «акт перевірки» згідно якого акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення (визначення даного терміну наведене у пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу) приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, з контексту наведених норм слідує, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу про нарахування суми грошового зобов'язання (в т.ч. фінансової санкції). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року у справі № 21-237а13.

В силу норм ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому нормами ч. 1, 2 і 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

З огляду на приписи наведених норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень податкового органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.10.2015 № К/800/16412/13, від 06.07.2015 № К/800/37253/13 та від 22.12.2014 № К/9991/64613/12.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про не здійснення перевіряючими детального аналізу первинних та інших документів, наданих позивачем до перевірки, а тому критично ставиться до обставин та висновків, що зафіксовані в акті від 21.08.2015 № 4917/26-51-22-03/37117048 в частині епізоду про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з виплатою нелегальних сум заробітних плат працівникам, що відповідно стало підставою для проведення контролюючим органом розрахунку суми заниження ПП «Шериф-Еліт Груп» військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2015.

Оскільки відповідачем не було надано суду жодних належних документальних доказів на обґрунтування правомірності висновків акта перевірки в частині описаного епізоду (зокрема, відповідних первинних і розрахункових документів, пояснень та протоколів допитів фізичних осіб-працівників по факту отримання неофіційних сум доходів від позивача, тощо), то, суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем вимог пп. 168.1.2 і пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2, ст. 176 Податкового кодексу України є недоведеним, у зв'язку з чим донарахування йому військового збору згідно податкового повідомлення-рішення від 11.09.2015 № 0034301702 є протиправним.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ПП «Шериф-Еліт Груп» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов приватного підприємства «Шериф-Еліт Груп» задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві від 11.09.2015 № 0034301702.

3. Стягнути судові витрати у сумі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) на користь приватного підприємства «Шериф-Еліт Груп» (код ЄДРПОУ 37117048) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39479227) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги .

Суддя К.М. Кобилянський