Рішення

від 25.05.2016 по справі 904/3515/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.16р. Справа № 904/3515/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Інвест", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЮНІКС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 219 833,12 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 116 від 01.04.16р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Інвест" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЮНІКС" (далі - відповідач) про стягнення 200 000,00 грн. - основної заборгованості, 4140,68 грн. - інфляційних втрат, 1883,10 грн. - 3 % річних, 13 809,34 грн. - штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання та витрат по сплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує зобов'язання за Додатковою угодою від 28.09.2015 р. до Договору № 29/01-15 в частині повернення отриманих коштів, у відповідності до визначеного сторонами графіку.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 р. по справі № 904/3515/16 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.05.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 р., надіслана на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців (490044, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 501, код ЄДРПОУ 38949824) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.05.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

29 січня 2015 р. між Приватним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Інвест" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЮНІКС" (підрядник) укладений Договір № 29/01-15 (далі - Договір), за умов п.1.1. якого підрядник проводить виконання робіт з нанесення захисного покриття на внутрішню поверхню цистерни для зберігання/транспортування соляної кислоти полімерними матеріалами, згідно попередньої заявки замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1. Договору виконанні роботи по якості повинні відповідати вимогам: ТУ, ОСТ діючим на підприємстві замовника.

У відповідності до умов Договору позивач в повному обсязі здійснив оплату в загальному розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6803 від 29.01.2015р. на суму 170 000,00 грн., платіжним дорученням №145 від 13.03.2015р. на суму 30 000,00 грн. (ас. 25, 26), а відповідач виконав роботи з нанесення захисного покриття на внутрішню поверхню цистерни.

В свою чергу, ТОВ "ІНТЕРЮНІКС" в якості підрядника взяло на себе зобов'язання щодо якості виконаних робіт (п.п. 2.1 - 2.4 Договору) та якості використаних матеріалів (п. 5.2 Договору).

15 квітня 2015 року при обстеженні цистерни для зберігання/транспортування кислоти після здійснення першого рейсу, з моменту виконання відповідачем робіт з нанесення захисного покриття згідно Договору, було встановлено його повне руйнування (відшарування).

Про неналежну якість виконаних робіт ТОВ "ІНТЕРЮНІКС" було повідомлено листом позивача від 15.04.2015 року за вих. №15/04/173 з пропозицією виконання гарантійних обов'язків у відповідності до п. 2.4 Договору.

Актом приймання-передачі обладнання у ремонт від 23.04.2015 р. цистерну для зберігання/транспортування кислоти було передано ТОВ "ІНТЕРЮНІКС" для гарантійного ремонту. Після повторного ремонту та здійснення двох рейсів по перевезенню соляної кислоти було встановлено руйнування нанесеного захисного покриття, про що було повідомлено ТОВ "ІНТЕРЮНІКС" листом від 15.07.2015 року за вих. №15/07/323.

В зв'язку з неможливістю виконання ТОВ "ІНТЕРЮНІКС" пункту 2 вищезазначеного договору між сторонами було проведено переговори по узгодженню графіку повернення грошових коштів (листи: №80 від 28.07.2015 р., №04/08/360 від 04.08.2015 р., №85 від 11.08.2015 р., №488 від 13.08.2015 р., №101 від 21.08.2015 р. додаються), та на підставі цих переговорів було укладено Додаткову угоду від 28.09.2015 року до Договору, згідно якої відповідач зобов'язується провести повернення отриманих коштів в повному обсязі в розмірі 200 000,00 грн. у відповідності до визначеного сторонами графіку. Кінцева дата повернення зазначена "лютий 2016 року".

Враховуючи неналежну якість виконаних відповідачем робіт з нанесення захисного покриття на внутрішню поверхню цистерни для зберігання/транспортування соляної кислоти полімерними матеріалами, не усунення виявлених недоліків протягом гарантійного строку, невиконання умов Додаткової угоди від 28.09.2015 р. до Договору щодо повернення отриманих коштів в розмірі 200 000,00 грн. згідно графіку, позивач звернувся до суду за захистом порушених свої прав та інтересів, що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодексу України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною третьою ст. 858 Цивільного кодексу України визначено, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

На момент розгляду справи сума заборгованості відповідача складає 200 000,00 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Позивач просить стягнути з відповідача штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання у сумі 13 809,34 грн. (01.11.2015 р. - по 12.04.2016 р.), однак суд прийшов до переконання відмовити, оскільки договором штрафні санкції не передбачені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунки 3 % річних в сумі 1883,10 грн. (за період 01.11.2015 р. - по 12.04.2016 р.) та інфляційних втрат в сумі 4140,68 грн. (за період за період 01.11.2015 р. - по 01.04.2016 р.), суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі: 200 000,00 грн. - основної заборгованості, 4140,68 грн. - інфляційних втрат, 1883,10 грн. - 3 % річних, в решті позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на сторони пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЮНІКС" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2, оф. 501; код ЄДРПОУ 38949824) на користь Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Інвест" (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 54-а; код ЄДРПОУ 33717202) 200 000,00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.) - основної заборгованості, 4140,68 грн. (чотири тисячі сто сорок грн. 68 коп.) - інфляційних втрат, 1883,10 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят три грн. 10 коп.) - 3 % річних, 3090,35 грн. (три тисячі дев'яносто грн. 35 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_3

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України В« 30В» травня 2016р.