Рішення

від 01.06.2016 по справі 904/1540/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.16р. Справа № 904/1540/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг Україна", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 437 944 грн. 19 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. №14-183юр. від 19.04.16р.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг Україна" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.04.2016р., просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборгованість в розмірі 437 944 грн. 19 коп., з яких: 412 990 грн. 80 коп. - сума основного боргу, 17 748 грн. 22 коп. - індекс інфляції, 7 205 грн. 16 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору про надання послуг від 25.11.2014р. № 4006 в редакції додаткової угоди від 08.06.2015р. № 1, а також покласти на відповідача витрати позивача на послуги адвоката у сумі 10 000 грн. 00 коп. та зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що з урахуванням положень п. 3.3 ОСОБА_2, передумовою виникнення обов'язку відповідача з оплати наданих позивачем послуг є надсилання позивачем на адресу відповідача рахунку-фактури; при чому оригінал рахунку-фактури разом із податковою накладною повинні бути направлені до Центру об'єднаних бізнес-послуг відповідача за адресою, зазначеною ОСОБА_2. Проте, позивачем як доказ надання ним послуг за спірним договором та виникнення заборгованості відповідача, надані лише акти здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, частина яких, зокрема, не містить вказівку на посаду, прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка підписала акт з боку відповідача, тому не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу надання позивачем послуг та виникнення у відповідача обов'язку їх оплатити. Наведене унеможливлює здійснення прострочення оплати відповідачем та відповідно спростовує існування основної суми заборгованості відповідача. За вказаних обставин, вважає безпідставним й нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат у заявленому розмірі. Просив в позові відмовити.

Згідно пояснення на відзив від 11.04.2016р., поданого до суду 14.04.2016р., позивач не погоджується із запереченнями відповідача викладеними у відзиві на позов, вважає їх безпідставними. Зазначає, що згідно положень п. 3.2 ОСОБА_2 оплата послуг здійснюється замовником у безготівковій формі на рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Тобто будь-яких передумов щодо строків оплати, окрім підписання акту, Договір не містить. Крім того, факт виставлення позивачем рахунків підтверджується їх копіями та вказаними в них відомостями про номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер підрядника, під яким він зареєстрований в SAP, присвоєння яких здійснювалось відповідачем та було б не можливим без їх реєстрації Центром об'єднання бізнес-послуг АМКР. До того ж, всі чотири акти здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, на які посилається відповідач у відзиві, підписані повноважним представником відповідача, що підтверджується відповідною довіреністю, яка містить зразок підпису вказаної особи, що відповідає підпису в актах, а також додатково підтверджується наявністю печатки відповідача на кожному зі спірних актів.

У судове засідання 26.05.2016р. позивач явку свого повноваженого представника не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника у повідомленні про перерву від 24.05.2016р. Просив розглянути справу за відсутності представника позивача (а.с. 153).

За вказаних обставин, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 29.03.2016р. по 14.04.2016р., з 24.05.2016р. по 26.05.2016р.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг Україна" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник) укладений договір про надання послуг № 4006 (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець приймає зобов'язання за заявкою замовника надати консультаційні, інжинірингові та інженерні послуги замовнику стосовно отримання документів дозвільного характеру з будівництва, розробки та погодження містобудівних умов та обмежень, здійснення авторського та технічного нагляду, проведення технічної інвентаризації, представлення інтересів замовника в експертних установах та проектних організаціях по об'єктам гірничого департаменту ПАТ „АрселорМіттал Кривий РігВ» , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору. Перелік послуг, що можуть надаватися замовнику та їх вартість визначаються в додатку № 1до даного договору (п. 1.1 ОСОБА_2).

За умовами п. 9.1 ОСОБА_2 в редакції додаткової угоди від 08.06.2015р. № 1, цей договір набуває чинності від дня його підписання і діє до 31.01.2016р. або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

Згідно п. 2.1 ОСОБА_2 в редакції додаткової угоди від 08.06.2015р. № 1, загальна вартість послуг, що будуть надаватись за даним договором не може перевищувати 1 500 000 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 300 000 грн. 00 коп., усього 1 800 000 грн. 00 коп.

У п. 4.1 ОСОБА_2 сторони узгодили, що по завершенню надання послуг, передбачених в п. 1.1, виконавець передає їх замовнику разом з актом виконаних робіт. Замовник зобов'язаний розглянути і підписати акт виконаних робіт протягом 5 днів, у разі не підписання акту без надання пояснень, послуги вважаються наданими.

За умовами п. п. 3.1, 3.2 ОСОБА_2 оплата послуг здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3 ОСОБА_2 рахунок-фактура повинен містити юридичний номер договору, номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер підрядника, під яким він зареєстрований в SAP. Виконавець повинен направити оригінал рахунку-фактури разом із податковою накладною до Центру об'єднаних бізнес-послуг замовника. У разі відсутності в рахунку-фактурі необхідної для оплати інформації замовник має право повернути рахунок-фактуру виконавцю для виправлення або заміни. Дата отримання належно оформленого рахунку з урахуванням усіх зазначених у цьому пункті вимог замовника буде вважатися датою отримання рахунку. У випадку прострочення оплати з причини неналежно оформленого рахунку замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу.

На виконання умов ОСОБА_2 у період з липня по жовтень 2015 року позивач надав відповідачу відповідні послуги на загальну суму 412 990 грн. 80 коп., про що сторонами підписані акти здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції (а.с. 28-35, 118-121).

В порушення своїх зобов'язань за ОСОБА_2 відповідач надані та прийняті послуги позивача не оплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у вказаній сумі.

В порядку досудового врегулювання спору 16.11.2015р. позивач направив відповідачу претензією від 16.11.2015р. № 16/11 з вимогою оплатити заборгованість в сумі 412 990 грн. 80 коп., яка отримана канцелярією відповідача 16.11.2015р., про що свідчить відповідний відбиток штампу на претензії, але залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 39-43).

Із посиланням на ст. 625 ЦК України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 22.07.2015р. по 13.04.2016р. в розмірі 7 205 грн. 16 коп. та інфляційні втрати за вказаний період в сумі 17 748 грн. 22 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: ОСОБА_2 з додатками та додатковою угодою, актами здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, рахунками-фактурами, обґрунтованим розрахунком суми позовних вимог тощо.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за надані послуги становить 412 990 грн. 80 коп. З урахуванням положень пункту 3.2 ОСОБА_2 строк оплати наданих послуг є таким, що настав:

- за актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 14.07.2015р. № 14/07/15 - 21.07.2015р.;

- за актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 17.07.2015р. № 17/07/15 - 27.07.2015р.;

- за актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 22.07.2015р. № 22/07/15 - 29.07.2015р.;

- за актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 06.08.2015р. № 06/08/15 - 13.08.2015р.;

- за актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 16.09.2015р. № 16-1/09 - 23.09.2015р.;

- за актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 18.09.2015р. № 18/09/15 - 28.08.2015р.;

- за актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 22.09.2015р. № 22.09.2015 - 29.09.2015р.;

- за актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 16.10.2015р. № 16 - 26.10.2015р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивачем при нарахуванні 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за актами від 17.07.2015р., 18.09.2015р. та 16.10.2015р. не враховані приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим, згідно перерахунку виконаного господарським судом, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у сумі 7 166 грн. 96 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальній сумі 17 748 грн. 22 коп. суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані вищенаведені приписи та виконано розрахунок з урахуванням індексу інфляції, визначеного у місяці, в якому платіж мав бути здійснений, а не у наступному, тому, згідно перерахунку господарського суду, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні у загальній сумі 16 796 грн. 69 коп. В решті позову в цій частині слід відмовити.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_2 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 412 990 грн. 80 коп. основного боргу, 16 796 грн. 69 коп. інфляційних втрат та 7 166 грн. 96 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Заперечення відповідача стосовно ненастання обов'язку оплатити надані послуги, оскільки позивачем не дотримано умов п. 3.3 договору та не надано останньому рахунку-фактури та податкової накладної не приймаються судом, оскільки відсутність рахунків та податкових накладних не спростовує наявності у замовника обов'язку з оплати вартості прийнятих замовником послуг. Крім того, надані позивачем в матеріали справи копії рахунків-фактур спростовую вказані доводи відповідача, оскільки містять відомості про номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер підрядника, під яким він зареєстрований в SAP, присвоєння яких здійснювалось відповідачем та було б не можливим без їх реєстрації Центром об'єднання бізнес-послуг АМКР. До того ж, відсутність у відповідача податкових накладних за спірними актами не доведено відповідачем належними доказами.

У той же час, проаналізувавши умови спірного договору, суд звертає увагу, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а, отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009р. по справі № 37/405.

Крім того, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем рахунків позивачу, у зв'язку із неналежним їх оформленням, для виправлення або заміни, що виключає звільнення замовника від відповідальності за прострочення оплати послуг з підстав, визначених п. 3.3 ОСОБА_2.

Решта заперечень відповідача спростовується матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не приймається господарським судом.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, оскільки позивачем під час судового розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збірВ» , сплачена ним сума судового збору у розмірі 27 грн. 18 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Щодо витрат позивача на адвокатські послуги у розмірі 10 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем до матеріалів справи надані копія договору про надання юридичних послуг від 30.03.2016р. № 30/03-16, копію видаткового касового ордеру від 11.04.2016р., копію свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю від 15.12.2008р. № 0969 тощо.

Водночас, відповідно до п. 5.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи викладене, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у письмових поясненнях від 23.05.2016р., та вважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на адвокатські послуги в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг Україна" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 39/1, код ЄДРПОУ 39135734) 412 990 грн. 80 коп. (чотириста дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто грн. 80 коп.) основного боргу, 16 796 грн. 69 коп. (шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто шість грн.. 69 коп.) інфляційних втрат, 7 166 грн. 96 коп. (сім тисяч сто шістдесят шість грн. 96 коп.) 3% річних, 3 000 грн. 00 коп. (три тисячі грн.. 00 коп.) витрат на послуги адвоката, 6 554 грн. 32 коп. (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 32 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено - 31.05.16р.