Рішення

від 30.05.2016 по справі 910/5179/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016Справа №910/5179/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПриватного підприємства "Вогнезахист" доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" простягнення 22 710 грн 76 коп. Представники: від позивача: не з'явились від відповідача: Гурін О.К. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Вогнезахист" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 22 710 грн 76 коп. заборгованості за договором поставки № ПЗ/БМЕС-111428/НЮ від 23.05.2011.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № ПЗ/БМЕС-111428/НЮ від 23.05.2011 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 22 710 грн 76 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 порушено провадження у справі № 910/5179/16, розгляд справи призначений на 25.04.2016.

15.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

22.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 25.04.2016 оголошено перерву до 30.05.2016.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Представники позивача в судове засідання 30.05.2016 не з'явились.

У судове засідання 30.05.2016 з'явився представник відповідача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 30.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2011 між Приватним підприємством "Вогнезахист" (постачальник за договором) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця", правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (покупець за договором) укладено договір поставки № ПЗ/БМЕС-111428/НЮ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар для об'єкту: «Капітальний ремонт вокзалу ст. Ворожба» відповідно до Специфікації (додаток №1), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов даного договору.

Пунктом 15.1 договору визначено, що термін дії договору з моменту його підписання до 31.12.2011, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з пунктом 3.1 договору кількість та асортимент товару передбачається у специфікації, яка додається до даного договору (додаток № 1) і є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару і підписані акту прийому-передачі товару обома сторонами договору.

Уповноважений представник покупця при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і/або накладній та розписатися за отримання товару і видати представнику постачальника доручення на отримання даної партії товару (пункт 5.4. договору).

Згідно з пунктами 6.1. та 6.4. договору покупець зобов'язаний оплатити поставлений постачальником товар за ціною, вказаної у специфікації. Вартість товару за договором з ПДВ складає 22 710 грн 76 коп.

У відповідності до пункту 7.2. договору покупець оплачує поставлений товар не пізніше 15 банківських днів після його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної або акту прийому-передачі товару

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № ПЗ/БМЕС-111428/НЮ від 23.05.2011 позивач поставив, а відповідачем прийняв товар на загальну суму 22 710 грн 76 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією підписаної представниками сторін видаткової накладної № ОтПП-000999 від 18.11.2011. Повноваження представника відповідача на отримання поставленого позивачем товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОЮ №391381 від 18.11.2011 (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 22 710 грн 76 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 22 710 грн 76 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки № ПЗ/БМЕС-111428/НЮ від 23.05.2011 та факту наявності заборгованості у розмірі 22 710 грн 76 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 22 710 грн 76 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного підприємства "Вогнезахист" (40035, м. Суми, вул. Заливна, буд. 5, офіс 4, ідентифікаційний код 31849779) 22 710 (двадцять дві тисячі сімсот десять) грн 76 коп. заборгованості та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 01.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька