Рішення

від 30.05.2016 по справі 910/5449/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016Справа № 910/5449/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" доПублічного акціонерного товариство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" простягнення 506 408 грн 23 коп. Представники від позивача:Дитюк Ю.А. - представник за довіреністю від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" з вимогами до Публічного акціонерного товариство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" про стягнення 506 408 грн 23 коп. заборгованості за договором про надання послуг № 36 від 31.01.2013, в тому числі: 265 000 грн 37 коп. заборгованості за надані послуги, 9 366 грн 16 коп. пені, 212 000 грн 00 коп. інфляційних втрат та 20 042 грн 07 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг № 36 від 31.01.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 265 000 грн 37 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 9 366 грн 16 коп. пені, 212 000 грн 00 коп. інфляційних втрат та 20 042 грн 07 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 порушено провадження у справі № 910/5449/16, розгляд справи призначений на 25.04.2016.

25.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 розгляд справи відкладено на 30.05.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача та не виканням сторонами вимог ухвали суду.

12.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про виправлення помилки у позовній заяві.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 30.05.2016 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .

У судове засідання 30.05.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 30.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг № 36, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням замовником господарської діяльності.

У відповідності до розділу 7 договору даний договір укладено на строк один календарний рук з дати підписання договору.

Згідно з розділом 2 договору замовник оплачує консультаційні послуги щомісячно не залежно від того, який саме обсяг дій та консультацій був наданий виконавцем. Факт надання консультаційних послуг за цим договором підтверджується сторонами шляхом підписання Акту наданих послуг.

Положеннями розділу 5 договору сторонами погоджено, що вартість консультаційних послуг за один календарний місяць становить 30 000 грн 00 коп. без ПДВ. Вартість представницьких послуг погоджена сторонами в розмірі 1 600 грн 00 коп. без ПДВ за одну годину.

Платежі за консультаційні послуги за даним договором здійснюються замовником на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у даному договорі. Оплата здійснюється не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який проводиться оплата. На вимогу виконавця оплата послуг може здійснюватись шляхом авансування послуг виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання послуг № 36 від 31.01.2013 позивачем за період з лютого по грудень 2013 року були надані відповідачу послуги на загальну суму 315 600 грн 00 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками сторін, акт наданих послуг № 1 від 16.12.2013. Як встановлено судом відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг згідно з договором про надання послуг № 36 від 31.01.2013, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 265 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 265 000 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг № 36 від 31.01.2013 та факту наявності заборгованості за отримані послуги за період з лютого по грудень 2013 року у розмірі 265 000 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 265 000 грн 00 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 366 грн 16 коп. пені, нарахованої за загальний період простроченя з 06.04.2013 по 06.07.2014, 212 000 грн 00 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 31.01.2014 по 29.02.2016, та 20 042 грн 07 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 06.04.2013 по 09.02.2016.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 6 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд встановив, що додані до позовної заяви арифметичні розрахунки пені та інфляційних втрат є неправильним.

В обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення пені за період прострочення з 06.04.2013 по 06.07.2014 позивач посилається на положення пункту 6 договору, відповідно до яких передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг замовник зобов'язаний сплати пеню в розміоі облікової ставки НБУ річних в розрахунку за кожен день прострочення оплати.

Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, враховуючи те, що строк дії договору про надання послуг № 36 від 31.01.2013, в тому числі і положень щодо застосування відповідальності за його порушення, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої за період прострочення з 31.01.2014 по 06.07.2014, визнається судом не обґрунтованими, оскільки пеня нарахована за період, коли умови договору щодо її застосування вже не діяли. Також, суду не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо забезпечення неустойкою (штрафом, пенею) виконання відповідачем обов'язку після закінчення строку дії договору про надання послуг № 36 від 31.01.2013.

Суд наводить власний розрахунок пені з урахуванням дати виникнення прострочення виконання зобов'язання з оплати послуг відповідно до умов розділу 5 договору дати закінчення строку дії договору:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 10000.00 06.04.2013 - 09.06.2013 65 7.5000 % 133.56 10000.00 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 122,74 10000.00 13.08.2013 - 06.10.2013 55 6.5000 % 97,95 30000.00 06.05.2013 - 09.06.2013 35 7.5000 % 215,76 30000.00 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 368,22 30000.00 13.08.2013 - 06.11.2013 86 6.5000 % 459,45 30000.00 06.06.2013 - 09.06.2013 4 7.5000 % 24,66 30000.00 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 368,22 30000.00 13.08.2013 - 06.12.2013 116 6.5000 % 619,73 30000.00 06.07.2013 - 12.08.2013 38 7.0000 % 218,63 30000.00 13.08.2013 - 06.01.2014 147 6.5000 % 785,34 30000.00 06.08.2013 - 12.08.2013 7 7.0000 % 40,28 30000.00 13.08.2013 - 30.01.2014 171 6.5000 % 913,56 30000.00 06.09.2013 - 30.01.2014 147 6.5000 % 785,34 30000.00 06.10.2013 - 30.01.2014 117 6.5000 % 625,07 30000.00 06.11.2013 - 30.01.2014 86 6.5000 % 459,45 30000.00 06.12.2013 - 30.01.2014 56 6.5000 % 199,18 30000.00 06.01.2014 - 30.01.2014 25 6.5000 % 133,56 Всього: 6 570.70 Суд наводить власний інфляційних в межах визначеного позивачем періоду нарахування:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 31.01.2014 - 29.02.2016 265000.00 1.795 210631.75 З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором про надання послуг № 36 від 31.01.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду, а саме пені у розмірі 6 570 грн 70 коп. та інфляційних втрат у розмірі 210 631 грн 75 коп. Вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача у розмірі 20 042 грн 07 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (01010, м. Київ, пров. Інженерний, буд. 4-А, ідентифікаційний код 03360880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд регіональних ресурсів" (08000, Київська обл., Макарівський район, селище міського типу Макарів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 7, ідентифікаційний код 35170377) заборгованість у розмірі 265 000 (двісті шістдесят п'ять тисяч) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 20 042 (двадцять тисяч сорок два) грн 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 210 631 (двісті десять тисяч шістсот тридцять одна) грн 75 коп., пеню у розмірі 6 570 (шість тисяч п'ятсот сімдесят) грн 70 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 533 (сім тисяч п'ятсот тридцять три) грн 67 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 01.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька