Рішення

від 30.05.2016 по справі 910/6266/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016Справа №910/6266/16 За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва"

до Приватного підприємства "Ван-авто"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні позивача - Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 32776,90 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Панкова О.А. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Ван-авто" заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в загальному розмірі 32 776,90 грн., з яких: 29 795,04 грн. заборгованості з орендної плати, 2 413,24 грн. пені, 228,58 грн. 3% річних, 340,04 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №432 від 23.04.2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в частині здійснення орендної плати, у зв'язку з чим у Приватного підприємства "Ван-авто" виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 порушено провадження по справі № 910/6266/16, розгляд справи призначено на 16.05.2016.

12.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 розгляд справи відкладено на 30.05.2016 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні позивача - Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2016 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також надав для долучення до матеріалів справи додаткові документи.

Відповідач та третя особа в засідання господарського суду своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.05.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.04.2014 між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Приватним підприємством «Ван-Авто» (орендар) та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (в подальшому перейменовано на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва») (балансоутримувач) укладено Договір №432 від 23.04.2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 25.03.2014 №170 та розпорядження Солом'янської РДА від 23.04.2014 №280 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, які знаходяться за адресою: м.Київ, бульвар І.Лепсе, 83, для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. (п.1.1 договору).

За умовами п.2.1 договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 387,8 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.4 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує балансоутримувачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п.17, таблиці 2 п.22 Методики розрахунку орендної плати за користуванням майном територіальної громади м.Києві, затвердженої рішенням Київради від 22 вересня 2011 №34/6250, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору та на дату підписання договору в цілому становить 55 42,67 грн. на місяць без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. А також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору та сплачується орендарем разом з орендною платою.

Положеннями пунктів 3.4, 3.5 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання - Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та ін.платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

За змістом п.4.1 вказаного правочину орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 23.04.2014 по 22.04.2017 року. (п.9.1 договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії договору сторонами не надано, а отже він є діючим та приймається судом до уваги.

Додатково до вказаного договору між його сторонами було підписано додатки, а саме Викопіювання з поповерхового плану об'єкту оренди, Розрахунок орендної плати по нежитловому приміщенню за адресою: бульвар Івана Лепсе, 83, Розрахунок компенсації плати за землю об'єкту оренди, розташованого за адресою: бул.Івана Лепсе, 83.

Крім того, на виконання умов укладеного між сторонами договору, між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем було складено та підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди від 23.04.2014, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у орендне користування згідно з договором оренди №432 від 23.04.2014, що розташоване в підвалі та перебуває на балансі Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 387,8 кв.м., розташованого за адресою: м.Київ, бульв.Івана Лепсе, 83.

01.03.2016 між Приватним підприємством «Ван-Авто», Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, за яким підприємство-балансоутримувач прийняв, а орендар передав об'єкт оренди за спірним договором.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору оренди нерухомого майна.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, орендну плату та додаткові витрати належним чином та у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним, з урахуванням попередніх оплат, утворилась заборгованість за період з серпня 2015 по лютий 2016 в розмірі 29 795,04 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 795 ЦК України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 23.04.2014 між Приватним підприємством «Ван-Авто», Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у орендне користування згідно з договором оренди №432 від 23.04.2014, що розташоване в підвалі та перебуває на балансі Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 387,8 кв.м., розташованого за адресою: м.Київ, бульв.Івана Лепсе, 83. Вказаний акт підписано представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, за умовами п. 3.6 Договору Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Таким чином, у разі невиконання обов'язку, передбаченого п. 3.6 Договору, відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

Крім того, умовами Договору передбачено нарахування ПДВ на суму орендної плати, яке здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.4 Договору).

Так, відповідно до п. б ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України, в тому числі й операції, які пов'язані з договорами оренди, а тому у балансоутримувача, нерухоме майно якого передано в оренду за договором між Фондом та орендарем, виникають податкові зобов'язання на дату, визначену ст. 187 Податкового кодексу України, а саме на дату яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме дата оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг платником податку.

Відповідно до ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості незалежно від того, хто здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у визначених договором розмірах.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України розмір ПДВ становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до орендної плати.

Податок на додану вартість-непрямий податок, платником якого є особа, яка надає послуги (орендодавець), фактично тягар сплати покладається на орендаря, оскільки ПДВ включається до ціни послуги (нараховується на орендну плату), а тому має сплачуватися разом з орендною платою.

Враховуючи, що Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація платником ПДВ не зареєстроване, то платником податку на додану вартість на всю суму орендної плати, що перераховується до Державного бюджету відповідно до ст. 180 Податкового кодексу України є балансоутримувач, тобто Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва».

Одночасно, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача та включено до основного боргу заборгованості зі сплати витрат за користування земельною ділянкою період з серпня 2015 по лютий 2016.

Так, як вже було зазначено, відповідно до п. 3.4 договору, додатково до орендної плати нараховується компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору та сплачується орендарем разом з орендною платою.

Отже, положеннями договору №432 від 23.04.2014 сторони погодили наявність у відповідача обов'язку зі сплати відповідачу витрат за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність станом на день звернення до суду у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів з податком на додану вартість та компенсацією витрат за користуванням земельною ділянкою за період з серпня 2015 р. по лютий 2016 р. на користь позивача, на підставі договору суми заборгованості у розмірі 29 795,04 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За договором сторін можливості визначення іншого періоду нарахування пені, ніж зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України, не передбачено. Отже, пеня повинна нараховуватись з урахуванням приписів даної норми.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за договором №432 від 23.04.2014 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва» на підставі п. 6.2 договору нарахувало за період з серпня 2015 по 29.02.2016 та заявило до стягнення пеню в сумі 2 413,24 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, враховуючи положення укладеного між сторонами договору та приписи ст. 343 Господарського кодексу України, за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 925,53 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

В зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 228,58 грн. та інфляційні втирати в розмірі 340,04 грн. за період з серпня 2015 по 29.02.2016.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку що вони є невірними, а за перерахунком суду з відповідача підлягає стягненню 184,63 грн. 3% річних та 298,54 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ван-Авто» (03061, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, буд.27, кв.37; код ЄДРПОУ 34242309) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва» (03186, м.Київ, вул.Соціалістична, буд.6, код ЄДРПОУ 35756919) 29 795 (двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 04 коп. основного боргу, 1 925 (одну тисячу дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 53 пені, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 63 коп. 3% річних, 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 54 коп. інфляційних втрат та 1 353 (одну тисячу триста п'ятдесят три) грн. 90 коп. судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 31.05.2016

Суддя Грєхова О.А.