Ухвала

від 27.05.2016 по справі 910/2162/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.05.2016Справа № 910/2162/15-г

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" на діїВідділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві у справі№ 910/2162/15-г за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" проусунення перешкод у користуванні майном за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" провитребування майна з чужого незаконного володіння Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: від позивача (за первісним позовом):не з'явився; від відповідача (за первісним позовом):Вінокурова Р.О. - представник за довіреністю; від Відділу ДВС:не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходилася справа № 910/2161/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" про усунення перешкод у користуванні майном; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2015 р. у справі № 910/2162/15-г первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" задоволено повністю, а саме:

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 10; ідентифікаційний код 34297358) усунути перешкоди у користуванні майном публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик", шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 10; ідентифікаційний код 34297358) звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, а саме: виробничу базу, загальною площею 4098,40 кв.м., яка складається з: виробничого корпусу (літ. А, А) площею 2871,70 кв.м., виробничої бази (літ. В) площею 410,50 кв.м., кисневої станції (літ. Е) площею 244,80 кв.м., прохідної бази (літ. Ж) площею 23,60 кв.м., складу закритого (літ. Г) площею 406,40 кв.м., складу балонів (літ. Д) площею 38,20 кв.м. та блоку складських приміщень (літ. З, Л) площею 103,20 кв.м.;

- у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" відмовлено повністю.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 28.10.2015 р. було видано відповідний наказ.

13.01.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, у якій просить визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Рудьковської Олени Сергіївни головного державного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича від 23.12.2015 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" в межах виконавчого провадження № 49431525 та виконавчого провадження № 49538505.

За змістом ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Тобто, скарга на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби може бути подана впродовж 10 днів. Перебіг цього строку починається з дня вчинення оскаржуваної дії, або дня, коли скаржнику стало відомо про вчинення оскаржуваної дії, або дня, коли дія мала бути вчинена.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2016 р. розгляд скарги призначено на 03.02.2016 р.

Представник скаржника (боржник) у судовому засіданні 03.02.2016 року наполягав на скарзі, безпосередньо в судовому засіданні подав усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Представник позивача (стягувач) проти скарги заперечував посилаючись на те, що головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, діяв відповідно до Закону України "Про виконавче провадження " та в своїх діях не допустив жодних порушень, як наслідок постанови про накладення штрафу від 23.12.2015 року є законними.

Представник Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.

З метою вирішення спору у досудовому порядку, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду скарги на 18.03.2016 року.

Стягувач та боржник (скаржник) у судовому засіданні 18.03.2016 року присутніми не були, проте від боржника (скаржника) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою уточнення правової позиції у зв'язку з закінченням виконавчих проваджень № 49431525 та № 49538505.

Представник Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві повідомив суд, про закінчення виконавчих проваджень № 49431525 та № 49538505, втім доказів на підтвердження своїх доводів про закінчення виконавчих проваджень суду не надав.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання стягувача та боржника (скаржника), судом вирішено відкласти розгляд скарги на 08.04.2016 року

08.04.2016 року судове засідання не відбулось, у зв'язку перебуванням судді Підченко Ю.О. на лікарняному. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 року розгляд справи призначено на 22.04.2016 року.

Судом, з урахуванням клопотання відповідача (скаржника), відповідно до вимог статті 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

Представники позивача (стягувача) та Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явилися. Проте, 31.03.2016 р. через відділ діловодства суду від Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві надійшли копії постанов про закінчення виконавчого провадження ВП № 49431525 та ВП № 49538505 від 03.03.2016 р.

Представник скаржника (відповідач) наполягав на скарзі обґрунтовуючи свої доводи тим, що державним виконавцем Рудьковською О.С.. не були виконані відповідні обов'язки, покладені на неї вимогами Закону України " Про виконавче провадження ", що призвело до неправомірного винесення нею оскаржуваної постанови від 23.12.2015 року про накладення штрафу в межах виконавчого провадження № 49431525 та виконавчого провадження № 49538505.

Безпосередньо в судовому засіданні представник скаржника надав додаткові обґрунтування по скарзі.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання стягувача та представника відділу державної виконавчої служби, розгляд справи відкладено на 27.05.2016 року.

У судовому засіданні 27.05.2016 року представники позивача та Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві присутні не були.

Представник відповідача (скаржника) надав усні пояснення та наполягав на задоволенні вимог викладених у скарзі. Крім того, безпосередньо у судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову від фіксування судового процес у справі № 910/2162/15-г, яке було задоволено судом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги , скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" розглядається по суті в судовому засіданні 27.05.2016 р.

Розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2015 року є обов'язковим на всій території України і підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

На обґрунтування своєї скарги, ТОВ "Пасдорсервіс" посилається, зокрема, на наступні обставини:

- 22.12.2015 року головним державним виконавцем Телявським А.М., без встановлення того, чи перебуває ТОВ "Пасдорсервіс" за адресою: м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, 4, було складено Акти про невиконання рішення;

- оскільки Акти невиконання рішення було складено державним виконавцем без проведення виконавчих дій та без встановлення факту невиконання рішення, тоді й постанови про накладення штрафу в межах виконавчого провадження №49431525 та виконавчого провадження №49538505 від 23.12.2015 року також не відповідають законодавству.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" вих. № 17/29 від 13.01.2016 р. підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

У своєму письмовому запереченні на скаргу Відділ ДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві зазначає, що до відділу будь-яких документальних підтверджень про самостійне виконання наказу не надходило, тому головним державним виконавцем Телявським А.М. було розпочато примусове виконання рішення.

Натомість, пунктом 8 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно матеріалів, наявних у справі, вбачається, що ТОВ "Пасдорсервіс" (боржник) двічі звертався до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із фактичним виконанням рішення відповідно до виконавчого документу.

Крім того, Акт про невиконання рішення від 22.12.2015 року, у виконавчому провадженні № 49538505 було складено Головним державним виконавцем Телявським А.М., хоча провадження було порушено державним виконавцем Рудьковською О.С., а Постанову про утворення виконавчої групи було винесено лише 24.12.2015 року.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва задовольнити.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Рудьковської Олени Сергіївни від 23.12.2015 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" в межах виконавчого провадження № 49538505.

3. Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Телявського Анатолія Миколайовича від 23.12.2015 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" в межах виконавчого провадження № 49431525.

Суддя Ю.О. Підченко