Рішення

від 30.05.2016 по справі 910/6322/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016Справа №910/6322/16За позовом Міністерства оборони України

до Приватного підприємства «Торгово-промислове підприємство «Політорг» про стягнення 179 577,85 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Бойко В.Г. представник за довіреністю

від відповідача: Максименко Я.О. - адвокат

СУТЬ СПОРУ :

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Торгово-промислове підприємство «Політорг» штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за договором поставки в загальному розмірі 179 577,85 грн., з яких: 55 163,35 грн. пені та 124 414,50 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору №286/2/15/16 від 30.04.2016 про поставку товарів для державних потреб здійснено поставку з порушенням строків, передбаченим вказаним договором, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок зі сплати штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2016 порушено провадження по справі №910/6322/16, розгляд справи призначено на 16.05.2016.

16.05.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 16.05.2016 оголошено перерву до 30.05.2016.

24.05.2016 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання з додатковими документами по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2016 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а також надав для доручення до матеріалів справи додаткові документи.

Представник відповідача в засіданні суду проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.05.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 між Міністерством оборони України (замовник) та Приватним підприємством «Торгово-промислове підприємство «Політорг» (постачальник) було укладено Договір №286/2/15/16 від 30.04.2015 про поставку товарів для державних потреб, відповідно до умов якого постачальних зобов`язується у 2015 році поставити Міністерству оборони України вироби пластмасові інші, н.в.і.у (лот 2 Посуд столовий одноразовий (тарілки мілкі одноразові пластикові, діаметром 205 мм), а саме тарілки мілкі одноразові пластикові діаметром 205 мм, білого кольору, виробляються з поліестеру без запаху та смаку. На дно тарілки нанесене кругле маркування у вигляді трикутника з літерами «PS», а також зображення бокалу з виделкою, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості та у строки. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 договору, ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, згідно з якою ціна товару з ПДВ становить 1 777 350 грн., а строк постачання до 30.04.2015 включно.

За змістом п.п.2.3, 2.4 вказаного правочину приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у військовій частині одержувачем замовника у присутності уповноваженого представника постачальника. Приймання товару за кількість та якістю оформляється актом приймання, який складає одержувач замовника на кожну партію товару після закінчення приймання товару в трьох примірниках: перший примірник замовнику, другий одержувачу замовника, третій постачальнику.

Згідно з положеннями п.4.1 договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 20 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на відвантажений товару, підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства.

Умовами п.п.5.1, 5.2 договору сторони погодили, що товар постачається на умовах DDP склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару визначений у специфікації договору.

Місцем поставки товару є військові частини Міністерства оборони України, що визначені в рознарядці Міністерства оборони України, яка є невід`ємною частиною цього договору, згідно з розрахунком поставки та обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.04.2015, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Додатково до договору №286/2/15/16 від 30.04.2015 між сторонами було підписано додаток 12.1.1 «Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією», за умовами якої замовником та постачальником погоджено місце постачання товару, адресу, кількість та строки поставки товару в загальній кількості 4 335 000 шт.

В подальшому між сторонами підписано додаткову угоду №1 від 30.04.2015 до договору №286/2/15/16, відповідно до якої п.10.1 договору викладено в такій редакції:

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.2015, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

На виконання умов Договору поставки №286/2/15/16 від 30.04.2015 відповідач здійснив поставку обумовленого товару, що підтверджується актами прийому №198 від 21.07.2015, №7 від 23.06.2015, №143 від 23.06.2015, №118 від 08.05.2015, №117 від 07.05.2015, №124 від 13.05.2015, №130 від 05.08.2015, №122 від 31.07.2015, №176 від 05.08.2015. Вказані акти підписані представниками одержувача та постачальника.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідачем було здійснено поставку вказаного вище товару з порушенням строків поставки, які були обумовлені умовами договору №286/г/15/16 від 30.04.2015.

У зв`язку з викладеним, враховуючи порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної поставки товару за договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача передбачених договором №286/2/15/16 від 30.04.2015 штрафних санкцій.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В той же час п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. (п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3.3 договору №286/2/15/16 від 30.04.2015 сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості договору.

Оскільки відповідач допустив прострочення поставки товару за договором №286/2/15/16 від 30.04.2015 Міністерство оборони України на підставі п.7.3.3 договору нарахувало за період з 30.04.2015 по 05.08.2015 та заявило до стягнення пеню в сумі 55 163,35 грн., а також штраф в розмірі 124 414,50 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За договором сторін можливості визначення іншого періоду нарахування пені, ніж зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України, не передбачено. Отже, пеня повинна нараховуватись з урахуванням приписів даної норми.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку що вони є невірними, однак, однак, враховуючи ту обставину, що за перерахунком суду пені є більшою ніж 55 163,35 грн., це фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Так, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Клопотання в порядку, передбаченому вищевказаною нормою, Міністерством оборони України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не заявлено, в зв`язку з чим у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, а тому стягненню з відповідача підлягає 55 163,35 грн. пені.

Стосовно позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 124 414,50 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок зазначеної суми є вірними, арифметично правильними, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на відсутність підстав для задоволення позову про стягнення штрафних санкцій у зв`язку з тим, що строк дії договору встановлено до 30.04.2015, тобто з моменту, коли відповідач мав поставити товар, і до закінчення дії договору не пройшло 30 днів, а тому відповідач після закінчення дії договору не мав права здійснювати поставку, внаслідок чого відсутнє прострочення понад 30 днів за межами дії договору, оскільки сторони виконання зобов`язання після закінчення дії договору не передбачали.

Крім того, на думку відповідача, оскільки термін дії договору скінчився 30.04.2015, відповідач не має підстав сплачувати штрафні санкції.

Стосовно вказаних вище тверджень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно з ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 500 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України). Ці підстави наведені у главі 50 Цивільного кодексу України, серед яких відсутня така підстава як закінчення строку дії договору.

Отже, враховуючи системний аналіз вказаних норм, за висновками суду, строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожним.

Саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину, зокрема щодо поставки товару та не звільняє сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 року у справі №904/5381/14, постанові Вищого господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі №910/5187/15-г.

Крім того, в матеріалах справи міститься додаткова угода №1 до договору №286/2/15/16 від 30.04.2015, термін дії якого продовжено до 30.06.2015. Отже, твердження відповідача про те що термін дії вказаного правочину закінчився 30.04.2015, є помилковими.

За вказаних обставин, суд вважає безпідставними та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, а також матеріалам справи, твердження відповідача про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені та штрафу, нарахованих на підставі п.7.3.3 договору, за неналежне виконання ним своїх зобов`язань щодо поставки товару у строки, обумовлені договором.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення штрафні санкції.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торгово-промислове підприємство «Політорг» (04112, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.31, код ЄДРПОУ 22925135) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6,код ЄДРПОУ 00034022) 55 163 (п`ятдесят п`ять тисяч сто шістдесят три) грн. 35 коп. пені, 124 414 (сто двадцять чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 50 коп. штрафу та 2 693 (дві тисячі шістсот дев`яносто три) грн. 67коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 31.05.2016

Суддя Грєхова О.А.