Рішення

від 24.05.2016 по справі 910/6666/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016Справа №910/6666/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Пож Сервіс"

про стягнення 6 533,10 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Мухін А.М. (представник за довіреністю №3-131100/24425 від 18.12.2015р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Пож Сервіс" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором № СП-63 від 12.05.2014р. в розмірі 6 533,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої зобов'язання щодо проведення передбачених договором робіт, у порядку та строки, визначені договором не виконав.

Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 12.05.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 24.05.2016р.

В судове засідання 24.05.2016р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п. 3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

В судовому засіданні 24 травня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014р. між відповідачем (виконавець за Договором) та позивачем (замовник за Договором) укладено Договір № СП-63 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання на проведення наступних робіт: поверхнева вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій горища загальною площею 200 м2 та дерев'яних конструкцій сходів загальною площею 100 м2 в приміщеннях за адресою м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 4Б.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони встановили, що сума Договору включає в себе вартість всіх робіт, матеріалів та обладнання, наданих виконавцем, договірна вартість робіт становить 7 777,50 грн., ПДВ 20 % - 1 555,50, що разом становить 9 333,00 грн.

Згідно п.п. 2.2.1. Договору передоплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору на підставі рахунка-фактури, виставленого Виконавцем у розмірі 70% від загальної ціни, що вказана в п. 2.1. даного Договору і складає 6 533,10 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1 088,85 грн.

Як передбачено в п. 3.2. Договору термін виконання робіт за цим договором становить 20 (двадцять) робочих днів з дати отримання коштів на розрахунковий рахунок згідно п. 2.2.

В п. 3.3. Договору сторони погодили, що після закінчення робіт виконавець протягом 20 (двадцять) робочих днів передає замовнику трьохсторонній акт виконаних вогнегасних робіт, затверджений органами ДСНС України.

Виконавець зобов'язується здійснити передбачені умовами Договору роботи якісно та у встановлений термін. (п .4.1. Договору).

Позивачем на підставі рахунку-фактури № СП-63 від 12.05.2014р. було перераховано на рахунок відповідача суму передоплати в розмірі 6 533,10 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією меморіального ордеру № 1 від 23.05.2014р. на вказану суму.

Передбачені умовами договору роботи в строк, обумовлений договором відповідач не виконав, внаслідок чого позивач звернувся до нього з претензією №1 від 23.10.2015р. про повернення перерахованих коштів, в тому числі й за Договором № СП-63 від 12.05.2014р. на суму 6 533,10 грн. (докази направлення претензії містяться в матеріалах справи).

Вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення зі сторони відповідача.

У зв'язку з неповерненням суми передоплати за Договором № СП-63 від 12.05.2014р. в розмірі 6 533,10 грн., позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі абро на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

В ст. 846 Цивільного кодексу України вказано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Доказів виконання робіт, обумовлених договором, станом на час розгляду справи в суді відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що претензію №1 від 23.10.2015р. позивачем було направлено відповідачу 27.10.2015р., то обов'язок останнього з повернення коштів в розмірі 6 533,10 грн., у відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, повинен був бути виконаний останнім у строк до 03.11.2015р. включно, таким чином прострочення виконання відповідачем свого обов'язку розпочало свій відлік з 04.11.2015р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент винесення рішення, відповідачем свій обов'язок з перерахування коштів позивачу у відповідності до норм викладених вище, не виконано.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/6666/16 підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача на користь позивача суми передоплати в розмірі 6 533,10 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 378,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Пож Сервіс" (код ЄДРПОУ 37309402, адреса: 03028, м. Київ, пр. Науки, буд. 25, кв. 35) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (код ЄДРПОУ 09807856, адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, 60) основний борг в розмірі 6 533,10 грн. (шість тисяч п'ятсот тридцять три гривні 10 копійок) та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2016р.

Суддя С.М. Морозов