Рішення

від 25.05.2016 по справі 915/516/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 915/516/16

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 16.12.2015 р. № 5907/9,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, юридична адреса: вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, фактична адреса: пр. Леніна, 24р, м. Миколаїв, 54029,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрал-ТрансВ» , 54007, м.Миколаїв, вул. Казарського, буд. 3/7,

про: стягнення коштів у сумі 27555, 70 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі його Миколаївської філії (далі - Концерн) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) В«Юрал-ТрансВ» про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 27555 грн. 70 коп., із яких: 21987 грн. 30 коп. - заборгованість з відшкодування витрат орендної оплати (основний борг); 2825 грн. 94 коп. - пеня; 198 грн. 64 коп. - 3 % річних; 298 грн. 71 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, посилаючись на неналежне виконання в період вересень 2015 року - березень 2016 року ТОВ В«Юрал-ТрансВ» своїх грошових зобов'язань за укладеним договором оренди державного майна, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області від 02.02.2015 р. № РОФ-1322, внаслідок чого утворилася заборгованість з оплати орендної плати (основний борг) у спірній сумі, перед Концерн (балансоутримувач майна), на котру, на підставі до п.3.7 укладеного між ними договору, нараховано пеню та відповідні нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Від ТОВ В«Юрал-ТрансВ» представник у судове засідання не з'явився, поштове відправлення з ухвалою суду від 29.04.2016 р. про порушення провадження в даній справі повернуто до суду у зв'язку з закінченням строку зберігання, проте суд виходить з того, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, так як ухвалу суду направлено на адресу, за якою відповідача зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За викладених обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представників позивача, які позовні вимоги підтримали повністю з викладених у позові підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївської області (орендодавець) та ТОВ В«Юрал-ТрансВ» (орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна від 02.02.2015 р. № РОФ-1322 (далі - договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину технічної будівлі (інв. № НК689993), площею 898,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Лучівська, 1, с. Луч, Жовтневий район, Миколаївська область, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.10.2014 р. і становить за незалежною оцінкою 552400 грн., котре перебуває на балансі Концерну (п. 1.1 договору оренди). Договір оренди укладено сторонами строком на 2 роки 11 місяців: з 02.02.2015 р. по 01.01.2018 р. включно (п. 10.1 договору оренди).

На виконання умов договору оренди ТОВ В«Юрал-ТрансВ» передано у строкове платне користування вказане вище нерухоме майно згідно акту приймання-передавання, який є додатком № 2 до договору оренди (ас. 23).

У відповідності до п. 3.6 Договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30% не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. При цьому, відповідно до п. 3.1. цього ж Договору орендна плата за базовий місяць визначена без урахування ПДВ.

Згідно з підпунктом „бВ» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

Таким чином, послуга з надання орендодавцем держмайна в оренду є об'єктом обкладення ПДВ, незалежно від того, розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених пп. 196.1.15 ПК України. На дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ державне підприємство - орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди, без урахування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв.

Отже, за умовами договору має бути оплачено 30 % орендної плати та ПДВ на всю її суму.

При цьому, орендар протягом строку дії Договору систематично порушував порядок оплати, про що свідчить картка рахунку 3774 за 2015-2016 роки. Таким чином, борг орендаря перед балансоутримувачем станом на дату подання позову за Договором № РОФ-1322 від 02.02.2015 р. становить 24 232,41 грн.

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», закріплює положення про індексацію орендної плати в якості істотної умови договору оренди, а також Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № від. Згідно з п. 13 цієї Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної і плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Це ж положення закріплено п. 3.3. Договору № РОФ-1322 від 02.02.2015 р. При цьому, початкова орендна плата за базовий місяць, за п. 4 Методики, встановлюється Договором і згідно з Додатком № 3 до Договору становить 5073,10 грн.

Отже, позивач коригував орендну плату щомісяця протягом 2015 р. Водночас, відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 р.» дію норми статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р.„ № 30, ст. 416) в частині індексації орендної плати зупинено на 2016 р. Таким чином, починаючи із січня 2016 р. орендна плата не індексується.

Позивачем направлена ТОВ «Юрал-Транс» претензія від 20.11.2015 р., яка залишена без відповіді та задоволення.

В подальшому між позивачем та відповідачем були підписані Акт звірки взаємних розрахунків від 15.02.2016 р. та Акт звірки взаємних розрахунків від 31.03.2016 р., що підтверджує заборгованість у сумі 24232 грн. 41 коп.

Чинним господарським законодавством України в якості підстав виникнення господарських зобов'язань визначено, зокрема, господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст.193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання ТОВ В«Юрал-ТрансВ» грошових зобов'язань щодо відшкодування витрат балансоутримувача з оплати комунальних послуг, зокрема вартості наданої і спожитої електроенергії, є порушенням умов укладеного з Концерном договору та вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 21987 грн. 30 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Є обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суми заборгованості ТОВ В«Юрал-ТрансВ» у період їх прострочення, а саме період 15.10.2015 р. - 28.04.2016 р., і погоджується, що станом на 28.04.2016 р. її загальна сума становить 2825 грн. 94 коп.

Так, господарським законодавством визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Укладеним сторонами договором передбачено, що у разі прострочення орендарем оплати платежів, передбачених договором, балансоутримувач має право стягнути з орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (пп. 3.7 договору).

Суд вважає, що передбачена в договорі неустойка відповідає визначенню пені, наведеному у ч. 3 ст. 549 ЦК України, згідно якого пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення пені в загальній сумі 2825 грн. 94 коп. також належить задовольнити.

Суд визнає обґрунтованими і вимоги про стягнення з відповідача нарахувань на суму основного боргу: 3 % річних та індексу інфляції, тому що такі нарахування узгоджуються з положеннями чинного законодавства України.

Так, цивільним законодавством України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд погоджується із поданими позивачем розрахунками:1) 3 % річних у сумі 198 грн. 64 коп., нарахованих на суми основної заборгованості у період 15.10.2015 р. - 28.04.2016 р.; 2) індексу інфляції, нарахованого на суми основної заборгованості у період листопада 2015 року-березень 2016 року, у зв'язку з чим сума основного боргу збільшилася на суму 298 грн. 71 коп., і визнає, що зазначені суми нарахувань підлягають стягненню з ТОВ В«Юрал-ТрансВ» .

Таким чином, позовні вимоги Концерну про стягнення грошових коштів у загальній сумі 27555 грн. 70 коп. (24232 грн. 41 коп. + 2825 грн. 94 коп. + 198 грн. 64 коп. + 298 грн. 71 коп.) належить задовольнити повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача.

Отже, витрати Концерну на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 17.03.2016 р. № 433 в сумі 1378 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ В«Юрал-ТрансВ» .

У судовому засіданні 25.05.2016 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Юрал-ТрансВ» , 54007, вул. Казарського, 3/7, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 36142876, на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, 04112, вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, ідентифікаційний код 01190043, грошові кошти в загальній сумі 27555(двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 70 коп., із яких: 24232 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять два) грн. 41 коп. - основний борг; 2825(дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 94 коп. - пеня; 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 64 коп. - 3 % річних; 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 71 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 30.05.2016 року.

Суддя С.М. Коваль.