Рішення

від 31.05.2016 по справі 925/492/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2016 р. Справа № 925/492/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до дочірнього підприємства Санаторій «Україна» Черкаської обласної спілки споживчих товариств, м. Черкаси, вул. Лісна, 1

про стягнення 17 278, 95 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства Санаторій «Україна» Черкаської обласної спілки споживчих товариств про стягнення з відповідача 17 278, 95 грн. заборгованості, санкцій та відшкодування судових витрат за договором поставки від 01.07.2015р. №1.

Представник позивача вимоги підтримав та надав оригінали документів для огляду. Заперечив розрахунок за товар.

Відповідач вимоги не заперечив, відзиву не подав, свого представника в засідання не направив, хоча був належно повідомлений про час і місце розгляду спору - розписка в поштовому повідомленні про вручення ухвали суду відповідачу 19.05.2016р.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах. Місце проведення господарської діяльності відповідно до положень ст. 93 Цивільного кодексу України відповідає адресі реєстрації. Доказів проведення розрахунку не надано.

На запитання головуючого представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

Між сторонами виникли господарські відносини придбання за плату продуктів харчування - яєць курячих (надалі - товар) на підставі договору від 01.07.2015р. №1. Термін дії договору визначений до 31.12.2015р.

Протягом періоду часу з 02.07.2015р. до 19.08.2015р. позивачем поставлено відповідачу обумовлений договором товар на суму 15026,40 грн. Відповідач мав здійснити самостійно оплату протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідачем оплата за отриманий товар не проведена.

На момент звернення з позовом позивач вимагає стягнення 15026,40 грн. основного боргу.

На суму боргу позивачем нараховано 360,63 грн. інфляційних збитків та 1891,92 грн. пені, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухилення відповідача від проведення розрахунку стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

Відповідач не заперечив наявність господарських відносин між сторонами, не заперечив належне виконання позивачем умов договору стосовно кількості та якості придбаного товару.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони є суб'єктами господарювання на ринку послуг.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Діяльність фізичної особи-підприємця регламентована нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, інших підзаконних нормативних документів.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли господарські відносини з придбання за плату товару - яєць курячих. Сторони погодили вид, об'єм та ціну партії товару.

Між сторонами 01.07.2015р. укладено письмовий двосторонній оплатний консенсуальний договір поставки №1 (а.с. 11).

За правовою природою дані господарські відносини є відносинами купівлі-продажу і відповідають вимогам гл. 54 ЦК України.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 01.07.2015р. №1 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачу за договором №1 від 01.07.2015р. передано яйце куряче:

- за видатковою накладною №188 від 02.07.2015р. (а.с. 12) - 720 шт. на суму 1296 грн. (без ПДВ);

- за видатковою накладною №193 від 09.07.2015р. (а.с. 13) - 720 шт. на суму 1396 грн. (без ПДВ);

- за видатковою накладною №200 від 14.07.2015р. (а.с. 14) - 720 шт. на суму 1396,80 грн. (без ПДВ);

- за видатковою накладною №220 від 24.07.2015р. (а.с. 15) - 720 шт. на суму 1432,80 грн. (без ПДВ);

- за видатковою накладною №226 від 04.08.2015р. (а.с. 16) - 720 шт. на суму 1728 грн. (без ПДВ);

- за видатковою накладною №238 від 10.08.2015р. (а.с. 17) - 1080 шт. на суму 2592 грн. (без ПДВ);

- за видатковою накладною №244 від 17.08.2015р. (а.с. 18) - 720 шт. на суму 1728 грн. (без ПДВ);

- за видатковою накладною №249 від 19.08.2015р. (а.с. 19) - 1440 шт. на суму 3456 грн. (без ПДВ). Відповідач прийняв товар. Заяв про відмову у прийнятті виконання не було. Заяв про недосягнення згоди по істотних умовах договору купівлі-продажу - не заявлено.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд враховує обов'язок відповідача оплатити придбаний товар після його одержання протягом 5 банківських днів, оскільки сторони письмово встановили строк розрахунку за отриманий товар (п. 2.1 договору, а.с. 11).

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 15026,40 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач з посиланням на положення п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 3.2. договору нараховує відповідачу 1891,92 грн. пені станом на 07.01.2016р. з посиланням на облікову ставку Національного Банку України, з урахуванням обмеження нарахування пені приписами п. 6 ст. 232 ГК України. Суд задовольняє дану вимогу про стягнення пені, оскільки договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки укладено в письмовому виді між сторонами, чим дотримано вимоги ст.ст. 546, 547 ЦК України.

Розрахунок виконано вірно (а.с. 9) та перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт: Ліга закон». 1891,92 грн. пені підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 360,63 грн. інфляційних збитків за прострочення грошового зобов'язання - з посиланнями на вимоги ст. 625 ЦК України (а.с. 9). Відповідач вимоги не заперечив.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Еліт: ОСОБА_3». Розрахунок позивачем виконано вірно. Розмір нарахованих позивачем інфляційних не перевищує можливого нарахування. Належить стягнути 360,63 грн. інфляційних з розрахунку боргу 15026,40 грн. та періоду нарахування з 08.07.2015р. до 12.05.2016р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Відповідно до приписів п. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 378,00 грн. судового збору. 73,00 грн. надмірно сплаченого судового збору належить повернути з бюджету позивачу за його письмовою заявою.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, Законом України «Про судовий збір», господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства Санаторій «Україна» Черкаської обласної спілки споживчих товариств, м. Черкаси, вул. Лісна, 1, код ЄДРПОУ 01787982, номер рахунку в банку невідомий

на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

15026,40 грн. заборгованості, 1891,92 грн. пені, 360,63 грн. інфляційних збитків та 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

з Державного бюджету України 73,00 грн. (сімдесят три гривні) судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплаченого за платіжним дорученням від 12 травня 2016 року №1113.

Оригінал платіжного доручення залишити в справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 01.06.2016р.

Суддя Г.М. Скиба