Ухвала

від 25.05.2016 по справі 759/14746/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

25 травня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Закропивного О.В., Коротуна В.М.

Мазур Л.М., Нагорняка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-2» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за касаційною скаргою житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-2» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

- стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-2» (далі - ЖБК «Обчислювач-2») на її користь майнову шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири, у розмірі 29 759 грн та 15 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди;

- зобов'язати ЖБК «Обчислювач-2» замінити труби внутрішньобудинкового водопостачання (труб стояка) та каналізаційних мереж, що проходять через її квартиру.

На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 14 травня 2013 року у її квартирі сталося залиття, внаслідок чого було пошкоджено стелі, стіни, підлогу, про що того ж дня головою ЖБК «Обчислювач-2» було складено відповідний акт.

ОСОБА_3 зазначала, що відповідно до експертного висновку від 24 червня 2014 року прорив труби стояка гарячого водопостачання у її квартирі стався з причини старіння сталевої труби та її зношення внаслідок корозії, оскільки заміна таких труб не проводилась із часу побудови будинку.

Посилаючись на те, що бездіяльність відповідача щодо проведення капітального ремонту внутрішньобудинкової мережі водопостачання призвела до затоплення її квартири, внаслідок чого їй завдану матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_3 просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ЖБК «Обчислювач-2» на користь ОСОБА_3 29 759 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Стягнуто з ЖБК «Обчислювач-2» на користь ОСОБА_3 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року апеляційну скаргу ЖБК «Обчислювач-2» відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ЖБК «Обчислювач-2», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю ЖБК «Обчислювач-2»із забезпечення справного технічного стану водопостачання та водовідведення як балансоутримувача будинку та завданих ОСОБА_3 матеріальних збитків і моральної шкоди.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із дотриманням норм матеріального і процесуального права з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 травня 2013 року у квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06 липня 2004 року, сталося залиття, внаслідок якого було пошкоджені стеля, стіни, підлога у квартирі, що підтверджується складеним головою ЖБК «Обчислювач-2» актом про залиття на системі гарячого водопостачання від 14 травня 2013 року (а. с. 8, 9, т. 1).

Судами встановлено, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 (а. с. 172-173, т. 1).

Експертним висновком від 24 червня 2014 року, зробленим на замовлення ОСОБА_3 , за результатами обстеження та оцінки стану стояка гарячого водопостачання та можливих причин його прориву та технічного стану труб внутрішньобудинкових мереж водопостачання ГВП та ХВП і каналізації, що проходять через квартиру АДРЕСА_1, визначено, що залиття вказаної квартири сталося внаслідок прориву стоякової труби ГВП в її верхній частині, на невеликій відстані від стелі, а прорив труби стояка гарячого водопостачання у квартирі замовниці виник з причини старіння сталевої труби та її зношеності внаслідок корозії (а. с. 24, 25, 27, т. 1).

Згідно з висновком експертів від 29 вересня 2015 року, зробленим за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, металознавчої та трасологічної експертизи, неможливо встановити причинний зв'язок між заміною труб гарячого водопостачання в підвалі третього під'їзду АДРЕСА_1 та проривом труби гарячого водопостачання у квартирі № НОМЕР_1 цього будинку, оскільки в матеріалах справи не міститься відомостей щодо ремонту трубопроводу гарячого водопостачання до квартири № НОМЕР_1 в межах підвалу і вони не були представлені для дослідження. Крім того, експертами не було виявлено ознак локального механічного втручання на приграничних до злому ділянках труби, що могло призвести до її прориву (а. с. 194).

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що експертним висновком від 24 червня 2014 року підтвердився факт неналежного технічного обслуговування балансоутримувачем водопостачання будинку, у зв'язку із чим суди правильно встановили наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення та наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між протіканням стояка гарячого водопостачання у квартирі позивача і пошкодженням його майна.

Відповідно до звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Експертної Оцінки» про оцінку майна щодо проведення відновлювального ремонту квартири № НОМЕР_1 після її залиття розмір завданої позивачу матеріальної шкоди склав 29 759 грн (а. с. 30-99, т. 1).

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при розгляді таких справ суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі або майну громадянина, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на вказане вище колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що обов'язок із догляду внутрішньобудинкової мережі водопостачання покладений на відповідача, проте його протиправна бездіяльність із забезпечення справного технічного стану водопостачання і водовідведення призвела до заподіянню позивачу збитків, а тому розмір майнової шкоди в сумі 29 759 грн підлягає стягненню саме із ЖБК «Обчислювач-2».

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, врахувавши, роз'яснення, викладені у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5), а також виходячи з того, що позивачка зазнала душевних страждань у зв'язку з пошкодженням її майна, неможливістю нормального користування ним та необхідністю докладати додаткових зусиль для його нормалізації, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на її користь 5 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, врахувавши вину відповідача у завданні шкоди позивачу, передбачений положеннями цивільного законодавства обов'язок відшкодувати завдану шкоду, а також оцінивши надані на підтвердження такої шкоди позивачем докази, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення саме із ЖБК «Обчислювач-2» на користь позивачки матеріальної та моральної шкоди у визначеному розмірі, а також про відсутність підстав для зобов'язання відповідача замінити труби внутрішнього водопостачання квартири.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами першої та апеляційної інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх оцінки.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргужитлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-2» відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: О.В. Закропивний

В.М. Коротун

Л.М. Мазур

В.А. Нагорняк