Рішення

від 02.06.2016 по справі 235/3284/16-ц

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.06.16

Провадження № 2/235/1594/16

Справа № 235/3284/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Ярмаченко В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради (не з»явилися)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 18.05.2016 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 сільської ради, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, посилаючись на те, що 21 листопада 2007 року відкрилася спадщина після смерті його двоюрідної тітки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт родинних відносин з померлою стверджується рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.06.2015 року.

Спадковим майном являється земельна ділянка площею 6,0500 га ріллі кадастровий номер 1422784000:09:000:0164 належна померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 735417 реєстраційний номер 010616000573 від 16.10.2006 року виписаний на підставі розпорядження Красноармійської райдержадміністрації № 223 від 29.06.2006 року.

Спадкодавець за життя заповіт не складав.

Позивач являється спадкоємцем п'ятої черги та прийняв спадщину, подавши до державного нотаріуса Краснолиманської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для оформлення спадщини він звернувся до державного нотаріуса з заявою щодо видачі йому Свідоцтва про право на спадщину.

Постановою державного нотаріуса Краснолиманської державної нотаріальної контори від 27.11.2015 року позивачу було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка обґрунтована тим, що ним не надано правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Надати документ позивач не має можливості, оскільки його було втрачено.

За життя у спадкодавця виникло право власності на земельну ділянку, яка стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 735417 реєстраційний номер 010616000573 від 16.10.2006 року згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України, у відповідності до якої громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку у порядку спадкування.

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала вимоги позивача.

Представник відповідача - ОСОБА_3 сільської ради у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги визнав.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав:

Судом встановлено, що 21 листопада 2007 року відкрилася спадщина після смерті двоюрідної тітки позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Факт родинних відносин з померлою стверджується рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.06.2015 року (а.с.5-6).

Спадковим майном являється земельна ділянка площею 6,0500 га ріллі кадастровий номер 1422784000:09:000:0164 належна померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 735417 реєстраційний номер 010616000573 від 16.10.2006 року виписаний на підставі розпорядження Красноармійської райдержадміністрації № 223 від 29.06.2006 року.

Спадкодавець за життя заповіт не складав.

Позивач являється спадкоємцем п'ятої черги та прийняв спадщину, подавши до державного нотаріуса Краснолиманської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для оформлення спадщини він звернувся до державного нотаріуса з заявою щодо видачі йому Свідоцтва про право на спадщину.

Постановою державного нотаріуса Краснолиманської державної нотаріальної контори від 27.11.2015 року позивачу було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.8), яка обґрунтована тим, що ним не надано правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Надати документ позивач не має можливості, оскільки його було втрачено.

За життя у спадкодавця виникло право власності на земельну ділянку, яка стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 735417 реєстраційний номер 010616000573 від 16.10.2006 року згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України, у відповідності до якої громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку у порядку спадкування.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст..1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (чинної на час видачі державного акту), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ст.. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов по визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі договорів між юридичними, фізичними особами та розробниками документації із землеустрою, судових рішень.

Окрім того, ч. 1 ст. 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: г) прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного й у відповідності до ст.. ст.. 328, 392, 1216, 1218, 1265, 1268, 1276 ЦК України, ст.. 22 Закону України «Про землеустрій», ст.. 81 ЗК України, керуючись ст..ст. 3,119, 120 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку (рілля) площею 6,0500 га кадастровий номер 1422784000:05:000:0688, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради та належала померлій ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 735417 виданого 16.10.2006 року реєстраційний номер № 010616000573.

Рішення суду є правовстановлюючим документом та підлягає державній реєстрації.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: