Рішення

від 16.05.2016 по справі 597/419/16-ц

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №597/419/16-ц

Провадження №2/597/422/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2016 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі головуючого Дудяка С.В.

з участю секретаря Богдана В.М.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представників співвідповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгрополісВ» до ОСОБА_2, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю В«МаякВ» , третя особа реєстраційна служба Заліщицького районного управління юстиції про визнання договору оренди землі недійсним та переважного права на поновлення договору найму земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Представники позивача в позовній заяві та в судовому засіданні просять суд визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 11.01.2016 року, укладений між відповідачами та зареєстрований державною реєстраційною службою Заліщицького районного управління юстиції 01.02.2016 року, визнати укладеною додаткову угоду від 02.02.2016 року до договору оренди землі від 14.12.2010 року №б/н, укладеного між позивачем та відповідачем та зареєстрованого 27.04.2011 року, з моменту набрання чинності судовим рішенням по даній справі та стягнути з відповідачів в користь позивача понесені судові витрати по справі.

Представники позивача в обґрунтування своїх позовних вимог покликаються на те, що між ОСОБА_5 В«АгрополісВ» та відповідачем було укладено договір оренди землі від 14.12.2010 року №б/н. Предметом даного договору є строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 0,99 га., кадастровий номер 6122089600:01:001:0116, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Заліщицького району. Договір оренди зареєстрований Управлінням держкомзему у Заліщицькому районі 27.04.2011 року. Зі змісту договору вбачається, що він укладений строком на 5 років з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою, тобто до 27.04.2016 року. На виконання умов договору оренди та положень земельного законодавства, котрі регулюють правовідносини сторін в частині реалізації орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк, позивач, як стверджують його представники, не пізніше чим за місяць до спливу строку договору надіслав відповідачу лист-повідомлення від 26.02.2016 року №131, щодо укладення договору оренди землі на новий строк, а також проект додаткової угоди до договору. Разом із тим, позивач, як орендар землі, сподіваючись на поновлення договору, восени 2015 року здійснив відповідний обробіток землі відповідача під посів зерновими культурами, тобто продовжував користуватись земельною ділянкою і після закінчення строку дії договору. Від відповідача позивачу не надійшло ні письмових заперечень на пропозицію, а ні підписаного проекту додаткової угоди. Натомість позивачу випадково стало відомо, про те, що відповідач не просто проігнорував листи позивача, а уклав договір оренди землі з новим орендарем - СГ ТзОВ В«МаякВ» .

Вказані дії відповідача, як вважають представники позивача, не узгоджуються із положеннями земельного законодавства України та грубо порушують переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, тому позивач змушений за захистом та відновленням свого порушеного права звертатись до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала, просить суд відмовити в його задоволенні так як, на її думку, вона є вільною у виборі суб'єкта господарювання з яким має намір укладати договір оренди належної їй земельної ділянки.

Крім цього, відповідач пояснила, що 19.08.2015 року письмовою заявою, отриманою позивачем 20.08.2015 року, повідомила позивача про те, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 14.12.2010 року договір на новий строк з ОСОБА_5 В«АгрополісВ» укладати не буде, обробіток землі просила не проводити.

Також заявила, що на даний час належна їй земельна ділянка ніким не обробляється.

Представники співвідповідача ОСОБА_5 В«МаякВ» в судовому засіданні позову не визнали, вважають його безпідставним, з огляду на те, що на їхню думку, строк дії договору оренди землі розпочався 14.12.2010 року і закінчився 13.12.2015 року. Тобто, відповідач укладаючи 11.01.2016 року договір оренди землі №б/н з ОСОБА_5 В«МаякВ» діяла відповідно до закону та використовуючи своє право вільного розпорядженням належним майном. Даний договір представники відповідача вважають таким, що укладений відповідно до чинного законодавства, оскільки при цьому були дотримані всі вимоги закону, підтвердженням чому служить його державна реєстрація. Тому, оскільки підстав для визнання недійсним договору оренди землі представники відповідача не вбачають, просять відмовити позивачу в задоволенні даного позову повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника співвідповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного:

згідно ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.124 ч.4 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

14.12.2010 року між ОСОБА_5 В«АгрополісВ» та відповідачем було укладено договір оренди землі №б/н.

Згідно ст.626 ч.1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Предметом даного договору є строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 0,99 га., кадастровий номер 6122089600:01:001:0116, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Заліщицького району.

Відповідно до положень ст.13 ЗУ В«Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Зі змісту договору вбачається, що він укладений строком на 5 років з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою, тобто до 27.04.2016 року.

Згідно ст.19 ч.2 ЗУ В«Про оренду земліВ» (в редакції станом на момент укладення договору ) при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Договір оренди зареєстрований Управлінням Держкомзему у Заліщицькому районі 27.04.2011 року.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18 ЗУ В«Про оренду земліВ» в редакції станом на момент укладення договору).

Відповідно до ст.210 ч.1 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вищевказане також підтверджується постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.02.2015 року, згідно висновку якого строк дії договору оренди земельної ділянки починається з дня його державної реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає твердження представника співвідповідача про те, що строк дії договору оренди землі закінчився 13.12.2015 року такими, що не ґрунтуються на положеннях закону і до уваги їх не приймає.

Як стверджує представник позивача, ОСОБА_5 В«АгрополісВ» з метою реалізації свого переважного права на укладення договору оренди на новий строк надіслав відповідачу лист-повідомлення від 26.02.2016 року №131, щодо укладення договору оренди землі на новий строк, а також проект додаткової угоди до договору.

Згідно ст.33 ч.1-3 ЗУ В«Про оренду земліВ» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Представник позивача заявляє, що від відповідача не надійшло ні письмових заперечень на пропозицію, а ні підписаного проекту додаткової угоди і в той же час представником позивача не доведено, що лист-повідомлення і додаткову угоду вручено відповідачу так, як сам факт поштового відправлення не свідчить про вручення кореспонденції отримувачу, крім цього до позовної заяви позивачем долучено проект додаткової угоди, яка не підписана представником позивача.

Згідно ст.33 ч.5 ЗУ В«Про оренду земліВ» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідач в свою чергу стверджує, що 19.08.2015 року письмовою заявою повідомила позивача про те, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 14.12.2010 року договір на новий строк з ОСОБА_5 В«АгрополісВ» укладати не буде, обробіток землі просила не проводити.

Дана обставина підтверджена доказом - письмовою заявою відповідача від 19.08.2015 року, адресованою позивачу. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, дану заяву представник позивача отримав 20.08.2015 року.

Стаття 33 ЗУ В«Про оренду земліВ» не передбачає активних дій орендодавця по припиненню договірних відносин, однак відповідно до ст.16 вищевказаного закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідач-орендодавець своєї згоди на укладення договору оренди із позивачем не надала.

Навпаки, її письмова заява від 19.08.2015 року є підтвердженням її позиції, оскільки висловлюючи своє волевиявлення вона не бажала укладати договору належної їй земельної ділянки з позивачем на новий строк.

Відповідно до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Згідно ст.627 ч.1 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.373 ч.4 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України при ухваленні постанови від 25.02.2015 року дійшла висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ст.33 ч.1 ЗУ В«Про оренду земліВ» , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Аналізуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку одна з даних складових - волевиявлення відповідача відсутня.

За таких умов суд не вправі всупереч ст.ст.3, 203 ч.3, 373, 627 ЦК України, ст.16 ЗУ В«Про оренду земліВ» примушувати відповідача укладати договір оренди належної їй земельної ділянки з позивачем.

Крім цього, суд не вбачає в діях відповідача у зв’язку з укладенням договору оренди з іншим орендарем - співвідповідачем по справі договору оренди землі порушення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк, а вважає, що в даному випадку має місце недосягнення згоди між позивачем та відповідачем, щодо орендної плати та інших умов договору.

Відповідач в судовому засіданні заявила, що уклала договір оренди з співвідповідачем на більш сприятливих для неї умовах, ніж з позивачем.

Тому, в цій частині позову позивачу слід відмовити за безпідставністю позовних вимог з мотивів наведених вище.

Також при відмові позивачу у задоволенні вищевказаної позовної вимоги суд враховує те, що з положень ст.33 ЗУ В«Про оренду земліВ» вбачається, що у разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.

В судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка ніким не обробляється, тобто позивач не продовжує користування нею, як стверджує його представник.

На той самий строк договір продовженим бути не може, оскільки це суперечитиме ст. 19 ч.3 ЗУ В«Про оренду земліВ» (чинної на даний час) - при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Договір оренди землі від 14.12.2010 року між ОСОБА_5 В«АгрополісВ» та відповідачем було укладено строком на 5 років.

В додатковій угоді, яку просить затвердити позивач ним змінено істотні умови договору - термін дії договору збільшено з 5-ти років до 10-ти.

У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ст.33 ч.1-5 ЗУ В«Про оренду земліВ» , постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.02.2015 року ).

Суд провівши комплексний аналіз вищевказаних норм закону вважає, що оскільки змінюються істотні умови договору і на це не отримано згоди відповідача, на обов'язковій наявності якої постійно наголошує законодавець, між сторонами недосягнено домовленості щодо істотних умов договору, що випливає із заяви відповідача від 19.08.2015 року, позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Що стосується спірного договору оренди земельної ділянки №б/н укладеного між відповідачами 11.01.2016 року та зареєстрованого державною реєстраційною службою Заліщицького районного управління юстиції 01.02.2016 року, суд вважає, що оскільки даний договір укладено під час дії договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем - позивачем по справі, його слід визнати недійсним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст.203 ч.1 ЦК України).

Відтак, при укладенні договору оренди землі 11.01.2016 року ОСОБА_5 і відповідач не дотримались вимог, встановлених приписами ЗУ В«Про оренду земліВ» та уклали під час діючого договору оренди землі новий, чим допустили те, що відносно одного і того ж об'єкта нерухомості діяло одночасно два договори оренди.

Суд вважає, що даний факт є правовою підставою для визнання недійсним договору оренди землі укладеного між відповідачами 11.01.2016 року.

Тому позов ОСОБА_5 В«АгрополісВ» в частині визнання недійсним договору оренди землі №б/н від 11.01.2016 року, укладеного між відповідачами підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів солідарно в користь позивача понесених судових витрат по справі, суд враховує положення ст.88 ч.1 ЦПК України - якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги та сплачено подвійну ставку судового збору, передбачену ст.4 ч.2 п.2 абз.1 ЗУ В«Про судовий збірВ» (1378*2=2756).

Оскільки до задоволення підлягає одна позовна вимога позивача, суд приходить до переконання, що з відповідачів слід солідарно стягнути в користь позивача 1378,00 грн. сплачено судового збору при подачі позову до суду.

А, тому, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.3, 203 ч.1,3, 210 ч.1, 215, 373 ч.4, 626 ч.1, 627 ч.1, 792 ЦК України, ст.ст.79, 124 ч.3, 125 ЗК України, ст.ст.18, 19 ч.2 ЗУ В«Про оренду земліВ» (в редакції станом на 30.10.2010 року), ст.ст.13, 16, 33 ч.1-3, 5 ЗУ В«Про оренду земліВ» (в редакції станом на 20.12.2015 року), постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.02.2015 року, ЗУ В«Про судовий збірВ» ,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгрополісВ» до ОСОБА_2, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю В«МаякВ» , третя особа реєстраційна служба Заліщицького районного управління юстиції про визнання договору оренди землі недійсним та переважного права на поновлення договору найму земельної ділянки задоволити частково. Визнати недійсним договір оренди землі №б/н, укладений між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю В«МаякВ» 11.01.2016 року, зареєстрований державною реєстраційною службою Заліщицького районного управління юстиції 01.02.2016 року, індексний номер 28018967. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки с.Свершківці Заліщицького району Тернопільської області та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю В«МаякВ» , код ЄДРПОУ 30910606, що знаходиться в с.Поділля вул.Галицька 2 В«БВ» Заліщицького району Тернопільської області в користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгрополісВ» , код ЄДРПОУ 30834410, що знаходиться в смт.Заводське вул.І.Франка 1 Чортківського району Тернопільської області 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень судових витрат по справі. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю. На рішення може бути подано апеляцію, яка подається апеляційному суду Тернопільської області через Заліщицький районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя

ОСОБА_6