Ухвала

від 19.04.2016 по справі 752/4432/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4432/16-ц

Провадження по справі № 2-з/752/45/16

У Х В А Л А

19.04.2016 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши заяву кредитної спілки «Софія СВЄ» про забезпечення заявленого нею позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами кредиту та поруки,

встановив:

22.03.2016 року до провадження судді передано позовну заяву КС «Софія СВЄ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами кредиту та поруки.

Звертаючись в суд з позовом про стягнення грошових коштів за договорами кредиту та поруки, представник позивача подав клопотання про його забезпечення.

В обґрунтування заявлених вимог про забезпечення позову, посилалися на те, що борг за кредитним договором становить 238 852, 00 грн. Відповідачі на численні прохання сплатити борг у добровільному порядку, категорично відмовляються, тому існує загроза відчуження останніми свого майна з метою унеможливлення виконання рішення суду. Позивачу відомо, що відповідач ОСОБА_3 має у приватній власності квартиру АДРЕСА_1, а тому просили забезпечити позов шляхом накладення арешту на зазначену квартиру.

Заявник або ж його представник у судове засідання не викликалися.

За правилами ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Питання щодо забезпечення позову може вирішуватися судом на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування виду забезпечення позову, який належить застосувати. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими вимогами.

Пленумом Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року звернуто увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як видно зі змісту позовної заяви між позивачем та відповідачами існує спір щодо стягнення грошових коштів за договорами кредиту та поруки.

Звертаючись в суд з заявою про забезпечення позову, заявник надав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Руєстру прав вланості на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта.

Відповідно до змісту зазначеної вище інформаційної довідки, ОСОБА_3 має у приватній власності на підставі договору купівлі-продажу від 11.02.2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. двокімнатну квартиру за № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, як видно зі змісту договору поруки № 43/14-КС/П від 18.09.2014 року, обов»язок поручителя перед кредитодавцем обмежується сплатою суми заборгованості за кредитом, відсотками нарахованими на залишок основного боргу, відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені) згідно основного договору.

Звертаючись в суд з позовом, позивач просить стягнути у солідарному порядку з позивача та його поручителя суму основного боргу та суму заборгованості по процентам, що складає 238 852, 00 грн.

Однак, позивачем не надано суду розрахунку з зазначенням даних з якого часу позичальник припинив виконання зобов»язань за кредитним договором, а також не наведено даних про відповідність виду забезпечення позову та його співмірність заявленим вимогам.

Крім того, зі змісту заяви про забезпечення позову заявленого до ОСОБА_2, ОСОБА_3 щляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3, який є поручителем перед КС «Софія СВЄ» за вконання зобов»язань за кредитним договором ОСОБА_2, відсутня будь-яка інформація щодо власника майна, а саме чи є квартира № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 його приватною чи спільною сумісною власністю.

Відтак, вимоги КС «Софія СВЄ» про забезпечення позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами кредиту та поруки, не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

ухвалив:

заяву кредитної спілки «Софія СВЄ» про забезпечення заявленого нею позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами кредиту та поруки, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня проголошення або отримання її копії, особами, що не були присутніми в судовому засіданні.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Плахотнюк К.Г.