Ухвала

від 26.05.2016 по справі 813/2754/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Справа № 876/8594/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Обслуговуючого кооперативу «АГК «Ковельський» про стягнення податкового боргу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «АГК «Ковельський» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «АГК «Ковельський» (далі - ОК «АГК «Ковельський») про стягнення податкового боргу в сумі 28777,74 грн. з банківських рахунків відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача існує несплачена заборгованість по орендні платі за землю, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з рахунків обслуговуючого кооперативу «АГК «Ковельський» до бюджету податковий борг в сумі 28777,74 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят сім гривень 74 коп).

Із таким судовим рішенням не погодився ОК «АГК «Ковельський», подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апелянт зазначив, що податковий орган з 2012 року при подачі звітності і декларацій не повідомляв платника податку про існуючу заборгованість. Неузгодженість податкового органу і органу місцевого самоврядування при адмініструванні податку на землю є проблемою цих органів, а не громадян. У 2012 році було здійснено оплату 11982 грн. плати за землю, за 2013 рік -12000 грн., за 2014 рік - 13500 грн., за 6 місяців 2015 року - 6000 грн. Це підтверджено довідкою управління адміністрування місцевих та залучення фінансів Депатаменту фінансової політики Львівсько міської ради № 2201 від 23 липня 2015 року, яку суд безпідставно не взяв до уваги.

Представник апелянта Тищенко А.Л. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Представник позивача Підгайний О.І. заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що обслуговуючий кооператив «АГК «Ковельський» зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34260443, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Відповідно до розрахунку податкового боргу по ОК «АГК «Ковельський» в сумі 28777,74 грн. складається з несплаченого податкового зобов'язання (нарахованої пені) по орендній платі за землю, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями № 0005901530 від 07.12.2012 року, № 0006771530 від 27.12.2012 року, № 0011641503 від 16.10.2014 року та самостійно задекларованого у податкових деклараціях платника.

Узгоджені суми грошових зобов'язань ОК «АГК «Ковельський» своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

Пунктом 16.1.4 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, пунктом 287.3 статті 287, ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (пункт 290.1 статті 290 ПК України).

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

18 березня 2011 року податковим органом скеровано відповідачу податкову вимогу № 248 на суму податкового боргу 1859,56 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, податковий борг з 2011 року відповідачем повністю не погашався, із статусу боржника він не виходив.

Протягом 2012-2015 років відповідачем декларувалося податкове зобов'язання по орендній платі за землю та у зв'язку з невчасною його сплатою податковими повідомленнями-рішеннями нараховувались штрафні санкції. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та в судовому порядку не оскаржувались, тому податкові зобов'язання, що ними визначені є узгодженими.

Узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України, слід вважати безспірними вимогами органів стягнення.

Судом першої інстанції також встановлено, що сума податкового боргу відповідача, яка заявлена до стягнення також складається з нарахованої пені в сумі 7134,94 грн.

Пунктом 14.1.162 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України передбачено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Наявність несплаченого податкового зобов'язання по орендні платі за землю в сумі 28777,74 грн. підтверджено інформацією з картки особового рахунку підприємства, довідкою про заборгованість та не спростовано відповідачем.

Згідно довідки Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 4937/10/13-06-17-00-569 від 12 травня 2016 року, наданої на вимогу суду апеляційної інстанції, податковий борг ОК «АГК «Ковельський» перед бюджетом станом на 23.07.2015 року становить 29031,93 грн. по орендній платі з юридичних осіб (18010600) (в тому числі основний платіж - 15714,78 грн., фінансові санкції - 4468,02 грн. та пеня 8849,13 грн.)

Ці відомості підтверджені обліковою карткою платника, а також актами звірки розрахунків від 9 жовтня 2015 року № 3531-20, № 49-20,2880-20.

Посилання апелянта на довідку управління адміністрування місцевих та залучення фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської раи від 25 травня 2016 року № 2201-вих 258 є безпідставними, адже в цьому документі не йдеться по заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за землю.

Отже відповідач не спростував доводи податкового органу про існування заборгованості належними доказами.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки таким вимогам постанова Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року відповідає, її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «АГК «Ковельський» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі № 813/2754/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 31 травня 2016 року.